«Ламаю волинські стереотипи». Як одеситка в Луцьку навчає пол денсу. Інтерв’ю. Фото

«Я ламаю волинські стереотипи, адже люди звикли думати, що пол денс – це екзотичні або вульгарні танці. Навіть деякі дівчата, які приходять до мене на заняття, нерідко думають, що пол денс – це танці на підборах. А я потихеньку змінюю їхні погляди, адже першочергово пол денс – це спорт, і аж ніяк не легкий», – ділиться Владислава Апрелєва.

Ця 24-річна тендітна дівчина – професійна спортсменка, кандидатка в майстри спорту з карате, тренерка з пол денсу та стретчингу.

Влада – одеситка, яка переїхала до Луцька близько двох років тому. Тут вона допомагає всім охочим сідати на шпагат, робити місток чи сальто, виконувати різноманітні трюки на пілоні. Як переконує, зайва вага, поважний вік чи погана розтяжка – не проблема, а результат приходить із часом.

Займатися пол денсом, наголошує, можуть усі, тому не потрібно боятися або соромитися, адже цей спорт уже довго не залишає байдужими ні дівчат, ні чоловіків.

Інформаційному агентству Волинські Новини вона розповіла про переїзд із сонячної Одеси, заняття бойовими мистецтвами, стереотипи про пол денс, тренування та підкорення нових вершин.

Як дівчина з Одеси опинилася в Луцьку?

Якщо чесно, то сама не очікувала, що переїду. Після школи думала: переїжджати в Київ чи залишитися в Одесі. Врешті вирішила, що Одесу на жодне місто не проміняю. У коледжі, де навчалася, зустріла майбутнього чоловіка. Він родом із Луцька й близько двох років тому забрав мене сюди. Протягом першого часу було важко освоїтися – я сумувала за рідними, друзями. Тепер же всі знайомі з Луцька кажуть, що я – справжня волиняночка, адже вже все знаю. Ловлю себе на думці, що мій дім – це Луцьк.Коли ти розпочала тренерську діяльність?

В Одесі це було хобі. Так вийшло, що терміново потрібно було виручати одну дівчину, тому я пройшла індивідуальні тренерські курси й почала викладати. Вчилася в коледжі й паралельно тренувала. Переїхавши до Луцька, не планувала далі тренувати. Я – юрист і хотіла працювати за спеціальністю. Так склалося, що в одній юридичній компанії пропрацювала недовго і розуміла, що потрібно щось робити, поки шукаю вакантні місця, аби не сидіти вдома. І вирішила запропонувати співпрацю спортзалам. Спершу не брали, потім почала тренувати в обідню пору, хоча зібрати групу в цей час складно. Оприлюднювала фото та відео з тренувань у соціальних мережах, люди зацікавилися, вирішили спробувати і залишилися.Пол денс – це вид спорту, який поєднує художню та спортивну гімнастику, акробатику та танцювальні елементи на пілоні. Я ламаю волинські стереотипи, адже люди звикли думати, що пол денс – це досить екзотичні, для декого навіть вульгарні танці. Насправді цей вид спорту зараз хочуть зробити олімпійським.

Окрім того, я веду заняття зі стретчингу. Це приємний бонус, тому що людям подобається розтяжка, особливо тим, хто займається на пілоні.

Як узагалі в твоєму житті з’явився пол денс? Можливо, ти перейшла з якогось іншого виду спорту?

Спорт зі мною з дитинства. Спершу я займалася кунг-фу, потім дзюдо, карате. Усі титули та регалії в мене переважно з карате. Я – кандидатка в майстри спорту, чемпіонка Європи, учасниця Кубків світу. Думала, чим можу зайнятися паралельно. Трохи танцювала, а потім перепрофілювалася й пішла в пол денс. Зараз розвиваюся тільки в цьому напрямку, хоча спершу відвідувала заняття, бо просто було цікаво.

На той час, близько чотирьох років тому, в Одесі цей вид спорту теж не був дуже розвинутим. Я сходила на кілька занять, а повернулася лише через рік, тобто спершу мені взагалі не сподобалося (усміхається, – ВН). Потім зрозуміла, що, напевно, річ була в тренері, адже згодом мене затягнуло.Зараз виступаєш на професійному рівні?

Поки брала участь у змаганнях, зокрема й міжнародних, лише на території України. На свій перший Чемпіонат України поїхала через три місяці тренувань, посіла тоді друге місце, хоча інші дівчата, які виступали, займалися більш як рік.

Торік не їздила на змагання, зокрема, через карантин. До того ж, важко підготуватися самостійно, адже важливо, щоб тебе правильно страхували. Складно довіритися людям, адже, не знаючи правильної техніки страхування, можна тільки нашкодити. Я стараюся, тренуюся, пробую щось нове, але страх іноді переважає, тому проходжу різні майстер-класи, їжджу на табори з пілону. Наприклад, влітку разом із кількома своїми найсильнішими ученицями з Луцька їздила на табір із пол денсу в Ужгород.

У жовтні через стан здоров’я не потрапила на чемпіонат, який організовувала в Харкові International Pole Sport Federation. Натомість буду виступати в квітні, сподіваюся – успішно.У чому відмінність між стріп денсом і пол денсом?

Першочергово пол денс поділяється на напрямки: пол спорт, пол арт і пол екзотик. Пол спорт – це суто спортивний напрямок, що включає планки, різні трюки тощо. Пол арт – це той самий пол спорт, тільки менш суворий, і людина виступає в сценічному образі. Можна обіграти будь-яку мініатюру – меж для фантазії немає. Пол екзотик – це 18+, хоча там теж є різні трюки. У Луцьку я не бачила справжнього пол екзотика, тут радше просто танці біля пілона. А справжній пол екзотик – це коли дівчата роблять різні трюки, наприклад, сальто, але на стріпах (у спеціальному взутті з високими підборами).

Стріп денс – це окремо, без пілона. Він має щось спільне з пол екзотиком. До речі, пол екзотик можна поєднувати з пол артом, обігравати якісь образи. Я бачила, як дівчина, одягнута, мов приборкувачка тигрів, приборкувала пілон.

Я ж викладаю пол спорт і пол арт. На заняттях ми вчимо трюки, різні комбінації, елементи на силу, акробатику, розтяжку. Чесно, екзотик я не дуже сприймаю, але це особистий вибір кожного. Як альтернативу даю дівчатам пол хорео – певну постановку, яка, можливо, містить якісь елементи стріпу, але це більше танець душі. Людина просто танцює біля пілона, виконуючи якісь трюки. Ми танцюємо не на стріпах, але деякі дівчата за бажанням беруть їх із собою на хореографію.

Узагалі пол денс більш розвинутий на сході країни, де він ні в кого не асоціюється з тим, що про нього думають на заході. Навіть деякі дівчата, які до мене приходять, нерідко думають, що пол денс – це танці на підборах. А я потихеньку змінюю їхні погляди, адже першочергово пол денс – це спорт, і аж ніяк не легкий.У тебе вдома є пілон?

Ні. Хоча в Одесі навіть виділила місце для нього. Через це спеціально у вітальні не повісила телевізор, аби не знести його випадково. Але вирішила переїжджати, й кімната залишилася і без телевізора, і без пілона.

У Луцьку ми винаймаємо квартиру, тому не думаю, що власники будуть дуже раді, якщо в них удома з’явиться пілон (усміхається, – ВН).

Чи затребуваний пол денс у Луцьку?

Зараз починає набирати обертів. Як помітила, людям починає дуже подобатися пол денс. Навіть ті дівчата, які першочергово не планували займатися пол денсом, наприклад, ходили тільки на стретчинг, урешті вирішують спробувати себе, надивившись на відео в моєму Instagram, і залишаються.

На день в мене може нараховуватися 7-8 груп. Інколи доводиться працювати з восьмої ранку до десятої вечора. Звісно, буває, виснажуюся, особливо коли працюю без вихідних. Але робота – це моє хобі. Тому, якщо маю вільний час, із задоволенням займаюся сама.На що звертаєш увагу на першому занятті?

Передусім, ще перед заняттям, запитую, чи людина чимось займалася раніше і чи не має травм. Дуже часто помічаю, що інші тренери не цікавляться цим. Хоча, якщо в людини грижа чи надірвані м’язи, потрібно заміняти вправи.

Уже на тренуванні, під час розминки, розігріву, звертаю увагу на розтяжку, на те, чи людина м’яка. Я тягну кожного персонально, але для того, щоб не нашкодити, дивлюся, чи людина підтягнута, має розвинені м’язи. Наприклад, у накачаної людини м’язи затиснуті, нееластичні, тому потрібно більше сил, щоб її прогнути. М’яку людину інколи взагалі не варто тягнути, тому що вона сама може прогнутися під власною вагою. Коли розпочинається робота з пілоном, контролюю, чи в людини мокрі руки, підтримую її, вчу триматися ногами тощо.Чи всі можуть займатися пол денсом? Які є протипоказання?

Травми – не протипоказання. У мене – і надірвані м’язи, і кіста в коліні. Зрозуміло, люди, які мають травми, займаються з певними обмеженнями.

Займатися пол денсом можна в будь-якому віці. У мене, наприклад, є п’ятирічна дівчинка, яка прийшла з гімнастики. Тобто окремо є дитяча група, де ми також займаємося на пілоні. Не знаю, чи в Луцьку взагалі є щось подібне. Як згадувала, загалом цей вид спорту тут сприймають трохи неправильно, тому треба руйнувати стереотипи. На змаганнях, наприклад, взагалі є категорія 50+.

У тебе є такі учениці?

Так, маю шість учениць такого віку. Зрозуміло, аби виступати на професійних змаганнях, люди цього віку мусять мати спортивне минуле.

У мене вони тренуються, роблять сальто, тому вік – не проблема.

Також займаються хлопці. Вони тримають планки, роблять вправи на прес… Загалом у пол денсі включаються всі групи м’язів.Чи клієнтки віком 50+ вимагають особливого підходу? На які моменти зважаєш під час тренувань?

Звісно, автоматично запитую про травми. Одна моя учениця каже: «У моєму віці якщо нічого не болить, то це вже дуже підозріло» (сміється, – ВН). У будь-якому разі під час розтяжки, коли ми, наприклад, тягнемося, аби зробити поперечний шпагат, у багатьох навіть можуть з’являтися сльози. Я знаю, що це за біль, адже потрібно викручувати суглоби. Звісно, до старшої людини не потрібно докладати значних зусиль при розтяжці, аби потім не збирати її і не нести додому (сміється, – ВН). Потрібно все робити обережніше. Хоча до мене ходять жінки, які витворяють таке, що й не всім юним дівчатам до снаги. Ми, наприклад, нещодавно робили з ними поперечний шпагат на пілоні, милувалися, фотографувалися.

Усі можуть сісти на шпагат, зробити місток чи сальто, просто в силу віку це потребуватиме більше часу й обережності.Чи для того, аби займатися пол денсом, треба додатково відвідувати спортзал, аби, наприклад, накачати руки?

Багато хто запитує. Ні. Деякі дівчата, які ходять до мене на розтяжку, кажуть: я ще, напевно, походжу на розтяжку, а тоді вже прийду на пілон. Зрозуміло, розтяжка – це хороший бонус, аби швидше сісти на шпагат, але шпагат і так прийде з пілоном, це не проблема.

Щодо рук, то я навпаки всім раджу: не качайте руки – вони самі виростуть (сміється, – ВН). Звісно, якщо людина ходить у спортзал, то після заняття їй краще порозтягуватися, щоб м’язи не забивалися. Качати руки, прес можна, але не потрібно. У мене є дівчата, які майже щодня відвідують заняття, їм цього достатньо, і вони не бачать сенсу ще кудись ходити.Що ще запитують перед тим, як прийти на перше заняття?

Майже кожна дівчина пише: якщо я – повний нуль, дерево, яке не може ні підтягнутися, ні розтягнутися, то пол денс мені підійде? Хтось радиться: я повненька, то, напевно, мені варто записатися на індивідуальні заняття? Як кому подобається: комусь підходять індивідуальні заняття, хтось любить тренуватися в групі, щоб бачити, що роблять інші, аби прагнути розвиватися. А зайва вага, вік, погана розтяжка – не проблема. Навпаки, було б нецікаво, якби всі відразу приходили, вміючи сідати на шпагат. Результат приходить із часом.

Не треба боятися, адже всі колись починали. Не потрібно соромитися, якщо не влаштовує фігура, розтяжка. Все можна скоригувати, займаючись пол денсом. Не треба переживати через скованість, адже заняття дозволять розкритися, з’являться фізична сила і витривалість. У будь-якому випадку цей вид спорту дуже цікавий і зазвичай не залишає байдужими ні дівчат, ні їхніх чоловіків.Що порекомендуєш дівчатам, які хотіли б себе спробувати в пол денсі, але комплексують, бо ж що подумають рідні, друзі, колеги? Як мотивуєш їх?

Бувають випадки, коли дівчина приходить і розповідає, що ледве вмовила чоловіка відпустити її на заняття. У мене зараз теж тренується дівчина, яка прийшла після того, як показала коханому відео з мого Instagram. Він ще віджартувався: це взагалі жива людина чи робот (сміється, – ВН)? Тобто коли дівчата показують, що робить тренер, питань не залишається. У мене немає жодного відео на підборах або таких, де я роблю хвилі об пілон, тому й осуду ніякого не має бути.

Звісно, я також інколи чую якісь жарти, але мій чоловік відразу апелює: а ти спробуй хоч щось зробити з цього, знаєш, яка сила потрібна? Стереотипів не уникнути.

Чи бували випадки, коли дівчата переставали ходити на заняття через осуд?

Ні, не було такого.Особисто тобі доводиться стикатися з упередженим ставленням? Як реагують, коли дізнаються, що ти – полденсерка?

Я навіть не пояснюю, що це спортивний напрямок. Нехай думають, що хочуть. Але з часом вони зайдуть на той же Instagram і побачать, що це зовсім не те, що вони уявляли. Часто відразу запитують: це танці на підборах? Я пояснюю, що це спорт, і жарти швидко вичерпуються.

Скільки часу потрібно, аби навчитися робити базові елементи?

Звісно, за два місяці на шпагат не сядеш, хіба будеш регулярно тренуватися ще й удома. Однак за два місяці можна навчитися робити якісь базові елементи, мінімальні трюки. Загалом, щоб зробити якийсь складний трюк, спершу потрібно виконати спрощений, а вже з нього переходити до більш складного. І оці спрощені трюки можна вивчити за два місяці. У мене є дівчата, які вже на першому тижні можуть зробити кілька елементів. Далі я вчу робити їх красивіше, самостійно, на висоті. І вже коли підкорюється висота, ми переходимо до більш складних трюків. Тобто щоб показати якусь нескладну зв’язку, вистачить кількох місяців. А для того, щоб при цьому показати легкість, зокрема на обличчі, потрібно більше часу – від пів року. Далі можна й до складних трюків переходити (усміхається, – ВН).Чи потрібно додатково відновлюватися після тренувань, ходити на масажі, приймати ванни?

Масаж для спортсменів, хоча б раз на тиждень, обов’язковий. Це потрібно для того, аби привести в тонус м’язи. Завжди раджу дівчатам приймати гарячу ванну, особливо після першого тренування, правда, завжди уточнюю, що це не дуже допомагає (сміється, – ВН). Але ванна знімає напруження, тому що дівчата з першого заняття зазвичай ідуть з тремтячими руками, ногами. Навіть людина зі спортивною підготовкою наступного дня після тренування приходить з крепатурою, бо навантаження на тіло – зовсім інше.

Подруги часто витягують мене в лазню, хоча в Одесі у лазні я не ходила, адже там і так завжди тепло. А тут – регулярно, навіть узимку занурююся в сніг. Це потрібно, аби розслабитися, відпочити, привести в норму шкіру.

Які травми можна отримати під час занять на пілоні?

Пол денс – дуже травмонебезпечний вид спорту. Можна і головою вниз впасти з висоти. І я падала. Всяке буває. Кожен спортсмен, кожен полденсер досягав успіхів тільки через падіння та травми.

Найбільш банальні травми на пілоні – це, звісно, розтягнення м’язів. На розминці випадково можна вдаритися ногою, пальцями об пілон. Можуть бути і тріщини чи навіть переломи.Які в тебе плани? Чи не хочеш відкрити в майбутньому свою студію?

Плани великі. Зараз я розумію, що в Луцьку навіть немає змоги придбати одяг для занять пол денсом. Спільно зі знайомою ми вже розробили першу модель, навіть виставили її на продаж, уже відшиваємо другу. Спершу все випробовуємо на мені й за потреби коригуємо. Загалом на такий одяг в Україні – дефіцит.

Спробувати відкрити свою студію я довго не наважувалася, адже не відкидала думок про повернення в Одесу. Оскільки я працювала в одеській студії й досі добре спілкуюся з її власницею, то знаю всю систему зсередини. Зараз хочу відкрити свою студію в Луцьку, де можна буде займатися і пол денсом, і акробатикою, і гімнастикою, і на повітряному кільці тощо. Подібного місця тут поки немає. До речі, на повітряне кільце в Луцьку можна прийти тільки до мене, а це теж досить цікавий вид спорту, який підійде тим, хто соромиться свого тіла, вважає, що пілон – це вульгарно. Тобто ідеї є, потрібно лиш реалізовувати.

Також планую сама активно тренуватися, далі виступати на змаганнях і підкорювати нові вершини.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---