Китайські інвестори зацікавлені у будівництві залізничного депо на Волині
У рамках великого проекту поєднання портів Балтики та Чорного моря перспективним є створення логістичного центру на Волині для перевантаження товарів з Китаю: перспективи розвитку співробітництва України та КНР обговорювали у рамках бізнес-форуму у Луцьку.
Про це йшлося під час Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму «Волинь-Інвест 2018» 21 вересня.
Виконавчий директор Українсько-Китайської торговельної Асоціації Руслан Осипенко розповів, що асоціація була створена у 2015 році китайськими компаніями та працює мостом заради того, щоб китайські компанії могли зайти на ринки України, а українські – на китайський ринок. Асоціація захищає інтереси інвесторів, спілкується з українськими міністерствами та відомствами. Наразі китайські інвестори розглядають в цілому регіон Східної Європи, шукаючи, де умови для роботи кращі. Нині інвестори готової вкладати кошти в регіони України, користуючись гарантіями від місцевої влади. Серед причин, що стримують інвестиції в Україну – відсутність державних гарантій.
Розглядають можливість механізму державно-приватного партнерства та концесії, які не пропрацьовано до кінця. У 2015 році Україна підписала з Китаєм документ про приєднання до ініціативи Шовкового шляху. Йдеться про перетин великих торгових маршрутів, а на Волині можна залучати капітал для створення спільних підприємств, адже регіон має зручне розміщення, межуючи з Польщею та Білоруссю.Руслан Осипенко повідомив, що усі залізничні пункти пропуску вивчали представники китайської асоціації залізничників, вони оглянули обсяги територій поруч. Наразі існує зацікавленість однієї з китайських залізниць, яка бажає завернути потік товарів з Китаю до Угорщини, вона веде роботу в цьому напрямку.
Стратегічним проектом, що цікавить Китай, є поєднання двох торгових шляхів, які наразі оминають Україну – північного (через Росію та Білорусь до Лондона) та південного (через Туреччину у південну Європу). Сполучення між Балтикою та портом Одеси цікаве для Китаю і Волинь може отримати вигоду, якщо на території області буде створене залізничне депо, щоб мати вихід китайських товарів не лише на Польщу, а й на Угорщину та Румунію. Отже, можливий логістичний хаб біля Ковеля для перевантаження товарів стане потрібним.
Для залучення китайських інвестицій можна використовувати і туристичну галузь, адже китаєць в середньому витрачає 4,5 тисячі доларів США на тижневу закордонну поїздку, а загалом китайці вивозять 200 мільярдів доларів щороку. Тому Волинь з рекреаційним потенціалом Шацьких озер могла б отримати частку з цієї суми. Однак китайські туристи потребують перекладачів та китайських метрдотелів, а готелі навіть отримують спеціальні сертифікати, що дозволяють приймати китайських туристів.
Руслан Осипенко відзначив, що у 1990-их роках Китай був розбудований гірше, ніж Україна, але тепер наша країна незрівнянно від нього відстала. На Волині вже працює китайське підприємство, що займається виробництвом порошків для фарб та орієнтоване на європейський ринок. Від того, як ставитиметься місцева влада до цього підприємства, залежатиме, чи у найближчі роки китайські інвестори надалі вкладатимуть кошти у Волинь.
Він наголосив, що китайський інвестор в середньому вкладає 10-15 мільйонів доларів у будівництво підприємств, створюючи 250-350 робочих місць. Наприклад, 14 мільйонів вклали у відкриття заводу з переробки пластику у Фастові на Київщині. Виконавчий директор Українсько-Китайської торговельної Асоціації спростував поширений мів про те, начебто на такі підприємства масово приїдуть працювати китайці. Так, в Китаї нині середня зарплата становить 750 доларів,а на сучасних китайських підприємствах зобов’язані забезпечувати медичне страхування, безпеку та проживання. Отже, китайці не повезуть сюди людей, але можуть вкласти значні кошти. Притік інвестицій, з його слів, залежатиме від налагодження співпраці з місцевою владою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося під час Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму «Волинь-Інвест 2018» 21 вересня.
Виконавчий директор Українсько-Китайської торговельної Асоціації Руслан Осипенко розповів, що асоціація була створена у 2015 році китайськими компаніями та працює мостом заради того, щоб китайські компанії могли зайти на ринки України, а українські – на китайський ринок. Асоціація захищає інтереси інвесторів, спілкується з українськими міністерствами та відомствами. Наразі китайські інвестори розглядають в цілому регіон Східної Європи, шукаючи, де умови для роботи кращі. Нині інвестори готової вкладати кошти в регіони України, користуючись гарантіями від місцевої влади. Серед причин, що стримують інвестиції в Україну – відсутність державних гарантій.
Розглядають можливість механізму державно-приватного партнерства та концесії, які не пропрацьовано до кінця. У 2015 році Україна підписала з Китаєм документ про приєднання до ініціативи Шовкового шляху. Йдеться про перетин великих торгових маршрутів, а на Волині можна залучати капітал для створення спільних підприємств, адже регіон має зручне розміщення, межуючи з Польщею та Білоруссю.Руслан Осипенко повідомив, що усі залізничні пункти пропуску вивчали представники китайської асоціації залізничників, вони оглянули обсяги територій поруч. Наразі існує зацікавленість однієї з китайських залізниць, яка бажає завернути потік товарів з Китаю до Угорщини, вона веде роботу в цьому напрямку.
Стратегічним проектом, що цікавить Китай, є поєднання двох торгових шляхів, які наразі оминають Україну – північного (через Росію та Білорусь до Лондона) та південного (через Туреччину у південну Європу). Сполучення між Балтикою та портом Одеси цікаве для Китаю і Волинь може отримати вигоду, якщо на території області буде створене залізничне депо, щоб мати вихід китайських товарів не лише на Польщу, а й на Угорщину та Румунію. Отже, можливий логістичний хаб біля Ковеля для перевантаження товарів стане потрібним.
Для залучення китайських інвестицій можна використовувати і туристичну галузь, адже китаєць в середньому витрачає 4,5 тисячі доларів США на тижневу закордонну поїздку, а загалом китайці вивозять 200 мільярдів доларів щороку. Тому Волинь з рекреаційним потенціалом Шацьких озер могла б отримати частку з цієї суми. Однак китайські туристи потребують перекладачів та китайських метрдотелів, а готелі навіть отримують спеціальні сертифікати, що дозволяють приймати китайських туристів.
Руслан Осипенко відзначив, що у 1990-их роках Китай був розбудований гірше, ніж Україна, але тепер наша країна незрівнянно від нього відстала. На Волині вже працює китайське підприємство, що займається виробництвом порошків для фарб та орієнтоване на європейський ринок. Від того, як ставитиметься місцева влада до цього підприємства, залежатиме, чи у найближчі роки китайські інвестори надалі вкладатимуть кошти у Волинь.
Він наголосив, що китайський інвестор в середньому вкладає 10-15 мільйонів доларів у будівництво підприємств, створюючи 250-350 робочих місць. Наприклад, 14 мільйонів вклали у відкриття заводу з переробки пластику у Фастові на Київщині. Виконавчий директор Українсько-Китайської торговельної Асоціації спростував поширений мів про те, начебто на такі підприємства масово приїдуть працювати китайці. Так, в Китаї нині середня зарплата становить 750 доларів,а на сучасних китайських підприємствах зобов’язані забезпечувати медичне страхування, безпеку та проживання. Отже, китайці не повезуть сюди людей, але можуть вкласти значні кошти. Притік інвестицій, з його слів, залежатиме від налагодження співпраці з місцевою владою.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Володимирі вшанували Героїв Небесної Сотні
Сьогодні 18:45
Сьогодні 18:45
У Луцькій громаді розпочали встановлення системи оповіщення
Сьогодні 17:17
Сьогодні 17:17
У двох селах Волині – спалахи вірусного гепатиту А
Сьогодні 16:44
Сьогодні 16:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.