«Куди ми рухаємося? У ЄС чи в минуле?». Думки авторитетних лучан про Старий ринок

Епопея із перенесенням Центрального ринку Луцька набула нечуваного резонансу й встигла уже добряче набриднути лучанам. Більшість підприємців категорично не хочуть виконувати рішення міської влади й переїздити на нове місце.

Тим часом у департаменті муніципальної варти Луцька, який відповідає за законний демонтаж кіосків на Старому ринку, не бояться шантажу з боку підтриємців й наголошують, що ринок має бути перенесений.

Нагадаємо, луцькі базарники побили працівника муніципальної варти, який із черепно-мозковою травмою потрапив у лікарню. Також було опубліковано промовисту переписку підприємців із їхнього спільного чату.

Читати ще: «Гинули на сході точно не за старий ринок». Лучан обурили маніпуляції базарників

Інформаційне агенство Волинські Новини поцікавилося думкою авторитетних лучан з приводу ситуації зі Старим ринком. Усі сходяться на думці, що із ринком давно треба наводити лад.

Заслужений архітектор України Андрош Бідзіля вважає Старий ринок ганьбою Луцька.«Моя думка про ринок незмінна з 1971 року – біля замку не може бути масової торгівлі. Так, нехай би продуктовий ринок лишився. Але не секонд-хенд, не запчастини, не ось це все. Це натуральний срач, вибачте на слові. Ще у першому генплані Луцька кінця 70-х років йшлося, аби зробити там щось естетичне, якісь майстерні для митців, народних умільців. Не може у заповіднику бути базар, склади. Це ж ні в тин ні в ворота. Луцьк загадили до неможливого! Тому я, звісно ж, є прихильником перенесення ринку. Нехай буде зустрічна торгівля, щоби селяни мали змогу продавати яйця, городину тощо. І облаштувати все це можна культурно, – міркує авторитетний архітектор. – Гарний приклад – Замок Паланок у Мукачевому. Яка там краса, тисячі туристів. А який там базар! До речі, і на Варшавському ринку у нас не краща ситуація, там теж треба наводити лад. Проте, на жаль, наші підприємці не розуміють, що це ненормально. А Луцьк же – це перше велике місто від кордону, і такий-от сором маємо в центрі».

Волинський фінансист Василь Гром вважає, що позиція підприємців не принесе їм користі, а лише економічні втрати. Він переконаний, що міська влада мусить знайти спільну мову з підприємцями, створити для них гідні умови роботи на новому місці й довести справу до кінця.«У місті однозначно має бути порядок. Треба вести з підприємцями перемовини, аби вони нарешті зрозуміли, що у туристичній зоні не місце такому базару. Обидві сторони мусять знайти компроміс. Всі цивілізовані країни відійшли від таких стихійних ринків, то, може, й нам пора, – вважає він. – Можливо, варто надбудувати один-два поверхи над продуктовим павільйоном. Це ж усім буде вигідно. Тим часом, оголосивши протест, підприємці втрачають свого покупця. І шантажувати міську владу – це створювати незручності не тільки мерії, а й самим собі і всім лучанам. А треба виходити з того, як вигідно місту. Якщо буде вигідно місту – буде вигідно і підприємцям. Пригадайте, які були ринки у Польщі і де вони тепер. То постає питання – куди ми рухаємося? У ЄС чи в минуле? У нас на базарі хижина на хижині. Це ж навіть не архітектурна форма. Про культуру торгівлі навіть не йдеться. Це не є цивілізованою формою здійснення підприємницької діяльності. Я розумію, їм це вигідно, бо вони мінімум платять і готові сидіти і в мороз, і у спеку. Вважаю, що підприємцям мають бути створені умови, вони за це мають заплатити і здійснювати торгівлю. Все-таки підприємці мусять наважитися на вихід зі своєї, так би мовити, зони комфорту, щоби згодом зайти в іншу зону комфорту, але справді комфорту і зручності для себе та для покупців. Вихід зі становища є, просто його треба знайти. Циганське шатро в центрі міста – це страшно».

Очільник спілки архітекторів Волині Тарас Рабан, який багато років очолював історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», також категоричний у питанні Старого ринку.«Однозначно такого занедбаного ринку в центрі міста бути не повинно. Гадаю, що варто винести увесь промисловий сектор: одяг, взуття, господарчі товари, секонд-хенд, будматеріали тощо. Я за те, щоби був збережений продуктовий сектор і додав би зону для торгівлі мистецькими виробами, сувенірами. Було б доречно, аби діяв такий собі волинський ярмарок, це збагатило би атмосферу нашого старого міста. Тобто частину ринку я лишив би, але виглядати це має цивілізованіше і грамотніше. Старі металеві контейнери – це минулий день, – переконаний Тарас Рабан. – Питання про ринок і підстанцію постало ще у березні 1985 року, коли був створений заповідник. Проте у 90-х настали важкі часи, виживали на тій торгівлі, тому це питання певний час не піднімали. А у 2008 році був розроблений проект для облспоживспілки, як би міг виглядати реконструйований ринок. Більше того, сама спілка архітекторів провела конкурс, була низка проектів. Тобто підприємці давно знали, що це питання постане. Та прикро, що вони досі не готові до такого важливого для міста рішення».

Начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури Луцької міської ради, краєзнавець Олександр Котис також вважає недоречним існування такого великого ринку під стінами замку Любарта.«Думаю, дискусія аргументів про ринок більшою мірою стосується не самого ринку, а нас. Тобто того, чого ми насправді хочемо. Так видається, що з точки зору перспективного розвитку міста такий великий і невпорядкований ринок недоречний. Це правда, що невеликі торгові ряди є в багатьох історичних європейських містах поряд із топовими культурними об’єктами.

Наприклад, один із моїх найяскравіших спогадів відвідування австрійського Зальцбурга – гігантські й неймовірно смачні черешні із ятки під розкішним бароковим собором. Але такі «ринки» там зазвичай дуже мініатюрні, в Зальцбурзі – десять точок, вони мають кардинально інший вигляд і уклад торгівлі, ніж у нас. І слугують радше певним винятком і фішкою, але аж ніяк не місцем масової торгівлі, – коментує посадовець. – Мені невідомі люди, які достеменно знають, як має виглядати та частина ринку, що залишиться, і як облаштувати перспективно звільнену територію. Саме тому місто оголосило архітектурний конкурс на концепцію розвитку цього місця. Я у складі журі. І дуже сподіваюся побачити якісно обґрунтовані ідеї. Головна пропозиція, яку відділ охорони культурної спадщини подав для оголошення конкурсу, – це продовження паркової зони з відтворенням історичного ландшафту з водоймою. А далі фахівці мають попрацювати, як вписати сюди туристів, щоб забезпечити економічну складову».

Засновник студії Leo D’uk Design Левко Давидюк дотримується думки про те, що варто навести лад зі Старим ринком і зробити акцент на рекреації.«Ринок в тому місці може бути, але однозначно в якомусь адекватному сучасному вигляді. Там можна організувати продаж, скажімо, фермерської продукції, а також сувенірних товарів. Доречними були б і тимчасові ринки, як це практикується в європейських містах. На вихідних або на свята. Але щоби це не мало стихійного характеру, а мало впорядкований вигляд, з типовими архітектурними формами, можливо, якимись модульними, розбірними, які мають естетичний вигляд і під час якихось святкових дійств, фестивалів могли би слугувати місцем розкладки сувенірної продукції.

А у визначені дні тижня – чи то на вихідні, чи у будні – могли би бути місцем для продажу власної продукції фермерів, селян. Це і екологічно якісніший продукт, і ціна вигідніша, коли нема перекупників, – ділиться думками дизайнер. – Хочеться, аби ринок, якщо його збережуть, мав цивілізований і сучасний вигляд. Проте територія там надто велика, щоби повністю віддавати її під такий об’єкт торгівлі. Ринок може бути одним із елементів цієї території, але з більшим акцентом на рекреаційну функцію. Та й взагалі хотілося б, щоби територія навколо замку була більше рекреаційно впорядкованою, більш доступною для людей.

Бо наразі вона не виконує ні туристичної, ні відпочинкової функцій. Вважаю, що перенесення ринку і облаштування цієї території дещо покращить ситуацію із туризмом, але однією площею туристів не привабиш. Туризм треба розвивати в комплексі з іншими заходами. Треба ухвалювати низку рішень, щоби старе місто було більш функціональним, наповненим. Щоби там було більше тематичних закладів, щоби воно було краще впорядковане.

У цьому контексті я неодноразово звертав увагу на те, що можна якісно задіяти вулицю Набережну, яка має перспективу мистецької творчої зони. Бо зазвичай туристи їдуть на якусь комплексну атмосферу, комплексний образ міста, в якому можна цікаво й змістовно провести час. Адже потенціал замку досить обмежений – приїхали раз, побачили, погуляли та й усе. У всякому разі розпочати ці зміни варто саме з ринку».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---