Куди ділися гроші? На Волині через збір добровільних внесків на ЗСУ розгорівся скандал

Місцева жителька та працівниця будинку мистецтв у селі Голоби Ковельського району підозрює директора цієї установи в розкраданні добровільних внесків, які вона й інші колеги здавали на ЗСУ.

Техпрацівниця Голобського будинку мистецтв Леся Дерев'янчук розповідає, як у їхньому колективі збирають добровільні внески на потреби армії. Жінку обурює те, що все відбувається без жодної звітності. Гроші для захисників у будинку мистецтв почали здавати з травня 2023 року, йдеться в сюжеті «12 Каналу».

«Я можу здавати по 100 гривень у місяць», – каже жінка.

Тоді на прохання селищної ради всі працівники почали робити добровільні внески: хто скільки може. За роботу прибиральниці 60-річна жінка отримує мінімалку. Крім того, має важкохворого чоловіка. Та все ж вирішила долучитися до доброї справи. Але збирали кошти на ЗСУ зовсім не так, як, на її думку, мало би бути. Люди просто приходять до кабінету директора і віддають йому гроші.

Леся Дерев’янчук запевняє: директор Григорій Тарасовський не робив жодних записів. Чому все саме так, вона намагалася з'ясувати, до того ж не один раз.

«Прийшла я з лікарняного і знов запитую. Він мені відповідає: в сільську раду. Нарешті я не витримала і прихожу: я вас ще раз питаюсь, покажіть бумагу, де мої кошти. А він у грубому тоні: «Та йди ти, іди в сільку раду. Я скажу, що ти взагалі не здавала і попробуй мені щось докажи», – зазначає Леся Дерев’янчук.

Читати ще: У Луцьку в лютому для військових закупили обладнання на понад 70,7 мільйона

Конфлікт між техпрацівницею і директором ще більше загострився. Жінка звернулася до селищної ради і після цього в будинку мистецтв провели збори. Те, що працівниця почула там, шокувало її ще більше.

«На цих же самих зборах Наталія Іванівна встає і каже, що дуже мало здають, деякі місяці є такі, що взагалі нуль. На мене ніби відро води вилили. Як це нуль? Якщо навіть я по сто гривень здавала вісім місяців, то як може бути нуль?» – наголошує Леся Дерев’янчук.

Документи, які мали при собі представники селищної ради, каже жінка, підтверджували, що дійсно впродовж кількох місяців від будинку мистецтв не було жодних донатів. Пані Леся припускає, що гроші, які всі 13 працівників носили директору, у місце призначення, тобто в селищну раду, не надходили або їх передавали не в повному розмірі. І від цього в неї крається серце.

«Це в кожного своя совість і сумління… І обурило те, що діти там, хлопці ложать своє життя за нас, а тут таке робиться», – нарікає Леся Дерев’янчук.

Після цього жінка написала заяву в поліцію на дії директора. Бо, каже, де ділися гроші, він їй так і не пояснив.Журналісти також звернулися по коментар до Григорія Тарасовського.

«Поліція хай розбирається. Все. Я сказав: до мене з цим питанням вже в жодному разі, тільки через адвокатів, тільки через суд, тільки через поліцію», – каже Григорій Тарасовський.

Чоловік запевняє, що грошей не крав. А на запитання, яким чином він збирав добровільні внески і як їх оформлював, відповідає, що все було усно.

«Ніяк. Усно попросили, усно здали, усно заніс у селищну раду. В нас є людина, яка там приймає внески», – запевняє Григорій Тарасовський.

Лесю Дерев'янчук підшовхнуло до дій те, що в інших місцевих закладах, наприклад, центрі позашкільної освіти, внески збирають зовсім по-іншому. Там працює її знайома Лариса Коренга.

«Кожного місяця 5% від заробітньої плати. Це все робиться відкрито, чисто, прозоро. Людина під підпис, у спеціальний протокол записує своє прізвище, суму, яку здає», – розповідає Лариса Коренга.

За словами Григорія Тарасовського, письмового розпорядження із селищної ради про оформлення внесків на ЗСУ він не отримував, тож документів не готував. При тому сам зі своєї зарплатні внесків на військо не робив. На це, каже, має свої причини.

«У моєї дружини брат на передку. Ми йому каторжно помагаємо, і плюс в мене важкохвора дружина. Я не в змозі на цю заробітню плату всім допомагати», – говорить чоловік.

Він працює у Голобському будинку мистецтв близько 30 років, десять із яких – директором. Всі ці роки, каже, жив за одним принципом: він довіряє людям, а вони – йому.

Голова громади Сергій Гарбарук розповідає, що нарікань на роботу директора будинку мистецтв не було, крім цього випадку, яким зараз займається поліція. Розмову зі своїм підлеглим, каже, мав.

«Є правоохоронні органи, які розбираються. Я не слідчий, я селищний голова. Нарікань на роботу директора в мене немає», – зауважує Сергій Гарбарук.

Як повідомили в поліції, дільничний поліцейський проводить додаткову перевірку в цій справі.

Інцидент змусив очільника будинку мистецтв переоцінити свою позицію. Цю ситуацію він назвав життєвим уроком і тепер, каже, благодійних грошей збирати взагалі не хоче.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---