Кронування не буде: як у Луцьку планують доглядати за деревами

У Луцькій громаді розробили правила утримання та догляду за зеленими насадженнями на її території, аби уникнути варварського кронування дерев і нищення зелених насаджень. Відповідний документ оприлюднено на сайті Луцької міської ради, він проходить регуляторну процедуру.

Ним, зокрема, планують увести заборону на кронування, топінг чи омолоджувальну обрізку, встановити допустиму норму обрізки крони під час виконання формувальної обрізки. Також визначено, як саме буде дозволено на території громади проводити обрізку дерев залежно від виду та породи. А за порушення цих правил наставатиме відповідальність.

Обрізання «під пень» – проблема, про яку говорять хіба на локальному рівні

Нагадаємо, останніми роками в Луцьку почастішали скарги містян на кронування дерев і догляд за зеленими насадженнями. Протягом останніх років на вулицях міста застосовують надмірне обрізання зелених насаджень. Це, своєю чергою, веде до погіршення екологічного стану: зменшується площа крон дерев, листяний покрив і насадження менше виробляють кисню та менше поглинають вуглекислого газу, пилу.Понівечені таким обрізанням дерева з’являються і на центральних вулицях міста, і в дворах житлових будинків, біля офісних приміщень, на виробничих територіях, чим погіршують ще й естетику міського простору.

Читати ще: Без обчухраних стовбурів: нові правила кронування в Луцьку

Тож у міськраді розробили документ, який регулюватиме порядок утримання та догляду за зеленими насадженнями на території Луцької міської територіальної громади і передбачить відповідальність за їх знищення.

Проблема полягає й у тому, що законодавчих обмежень щодо величини допустимого обрізання крони в містах та населених пунктах України немає. «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України» від 2006 року не містять чітких вимог до способів проведення обрізання, допускають омолоджувальне обрізання «під пень», обрізання гілок до стовбура. А саме таке обрізання дерев і призводить до їх знищення.

Крім того, у підрядних організаціях немає фахових спеціалістів, які володіють знаннями та практичними навичками щодо проведення підрізання дерев. Немає законодавчо встановленої вимоги щодо ліцензування такого виду діяльності, як арбористика, догляд за зеленими насадженнями та наявності сертифікатів у виконавців робіт.Якщо ж нічого не робити і залишити усе як є, то є ризик прискореного розвитку хвороб дерев після проведення глибокого обрізання, доведеться зносити всохлі дерева й замінювати їх. Не варіант і чекати ухвалення якихось нормативних актів на загальнодержавному рівні, адже наразі навіть ніхто не ініціює обговорення таких питань в уряді чи парламенті.

Натомість, переконують автори документа, впровадження згаданих правил дозволить раціонально використовувати природні ресурси та покращити екологічний стан, зменшити видатки на утримання зелених насаджень з міського бюджету.

Як можна буде в Луцьку обрізувати дерева

Доглядати за кроною потрібно протягом усього життя рослин. З цією метою обрізають дерева після закінчення та до початку вегетації (від опадання листя до розпускання бруньок).

Обрізання зелених насаджень мають здійснювати за рішенням постійної комісії з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості на підставі акта обстеження. А ось кронування, топінг чи омолоджувальне обрізання (глибоке обрізання зі знищенням скелетних гілок) на території Луцької міської територіальної громади не будуть проводити.Основними способами догляду за кронами дерев будуть формувальне та санітарне обрізання. Формувальне обрізання дерев проводитимуть, аби зберегти природну або штучну форму рослин. Також таку форму обрізання застосовуватимуть для рівномірного розташування скелетних гілок та дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною).

Читати ще: ОСББ Луцька каратимуть за самовільне кронування і видалення дерев

Ступінь обрізання залежатиме від виду дерева, його віку і стану крони. Приміром, хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, модрин, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів та в інших випадках декоративного озелення. Крони швидкорослих порід (верба, тополя, клен, платан, каштан, акація біла) у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, можна обрізати щороку. У повільнорослих порід (в'яз, дуб, граб і липа) крону можна обрізати один раз на два-чотири роки. При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи.

Формувальне обрізання можна проводити в обсязі до 30% крони дерева за весь період його зростання для відновлення форми крони та стимулювання росту.А для відкриття видимості засобів регулювання дорожнього руху, звільнення проходів та проїздів, забезпечення безперебійної роботи ліній електропередач та тролейбусних ліній будуть підрізати нижній ярус гілок дерев.

Читати ще: Кронування в Луцьку: різні цифри, а естетика та затінок на другому плані

Проводити обрізання крони дерева до 50% можна буде в окремих випадках, коли необхідно зберегти стійкість дерева, ліквідувати загрози для життя людей та майна.

Санітарне обрізання будть виконувати для того, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягатимуть також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб вони не обламувалися.

Також під час проведення санітарного обрізання будуть видаляти кущі омели. Можна використовувати засоби для обробки ран, а олійну фарбу для їх замащування ран використовувати не рекомендовано. У хвойних дерев та тих, що дуже виділяють смолу, рани не замащуватимуть.

Також правила регулюватимуть і те, хто матиме право обрізати зелені насадження загального користування. До цих робіт будуть допускати спеціалістів лише після проходження навчання з обрізання дерев, що підтверджено документом освітньої установи.

Коли видалятимуть дерева

Відповідно до правил поводження з зеленими насадженнями, видаляти дерева можна буде у наступних випадках:

- у разі реалізації генерального плану розвитку міста;

- проведення робіт, пов’язаних із будівництвом нових об'єктів та реконструкцією тих, що є;

- реконструкції або капітального ремонту об'єкта благоустрою;

- потреби знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, дерев, висаджених з порушенням норм посадки, самосійних і порослевих дерев;

- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах міста;

- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільчому пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

- для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуацій;

- якщо дерева досягли вікової межі;

- понад 60% крони дерева уражено омелою.

Також дерева можна буде зрізати задля відновлення світлового режиму в жилому чи офісному приміщенні, яке затіняється деревами. Щоправда, для цього треба буде отримати довідку в територіальному органі держпродспоживслужби про порушення світлового режиму.

Щоб видалити зелені насадження, заявник має звернутися у міську раду, комісія з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості має обстежити дерева і ухвалити відповідне рішення. Якщо рішення буде за видалення, видаватимуть ордер.

На прибудинкових територіях багатоквартирних житлових будинків видалення дерев будуть здійснювати за зверненням управителя будинку, ОСББ, ЖБК, ОСН на підставі протоколу загальних зборів мешканців. Погодитися з цим рішенням зборів має понад 50% мешканців квартир житлового будинку.Якщо роботи зі знесення зелених насаджень не буде виконано у термін, зазначений в ордері, по дозвіл доведеться звертатися повторно.

Рішення щодо відновлення зелених насаджень чи компенсаційного озеленення буде ухвалювати комісія в кожному конкретному випадку при наданні дозволу на їх видалення.

Видалення дерев на приватних ділянках і добросусідство

На земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та присадибній ділянці видалення зелених насаджень, відповідно до правил, здійснює власник або користувач земельної ділянки без сплати їх відновної вартості за рішенням власника земельної ділянки. Власники (землекористувачі) земельних ділянок мають залагоджувати спірні питання щодо утримання зелених насаджень на суміжних ділянках з дотриманням правил добросусідства.Крім того, власники та користувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі положення земельного та цивільного законодавства не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи інші пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності.

Чи передбачена відповідальність за порушення правил

Особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, нестиме цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи.

Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, нестиме адміністративну відповідальність та відшкодовуватиме завдані збитки.

Орендарі, власники, користувачі земельних ділянок відповідатимуть і за несвоєчасне знесення аварійних дерев.

За знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в місті, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, винних осіб будуть притягувати до відповідальності згідно зі ст. 152, ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, накладання штрафів не звільнятиме винних від обов’язків сплати за завдані збитки згідно зі ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», йдеться у правилах.

***

Нагадаємо, активно обговорювати питання кронування дерев почали у 2021 році. На «варварське» обрізання ввели тимчасовий мораторій. Натомість вирішили, що в межах чинних правил обрізати можна буде не більш як 30% крони.

Наразі згадані правила поводження з зеленими насадженнями проходять необхідну регуляторну процедуру, після якої їх винесуть на розгляд міськвиконкому.

Крім того, у Луцькій громаді також триває обговорення проєкту рішення виконавчого комітету «Про затвердження показників для визначення відновної вартості зелених насаджень на території Луцької міської територіальної громади». Ним запропоновано затвердити відновну вартість зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) на території громади. Ці суми належатиме сплатити в разі видалення зелених насаджень або їх втрати у зв’язку із відведенням земельної ділянки комунальної власності.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---