Кожна хата на овечок багата: як у селі на Ковельщині відроджують вівчарство
Село Почапи Самарівської ТГ забудовано незвично. У його центрі – велике пасовище, а самі хати розташовані досить далеко одна від одної. Ніби хтось взяв до рук величезний циркуль, намалював коло, а будівлі розмістив поза його межами.
«Селянам так жити зручно, – стверджує водій шкільного автобуса Юрій Вавдіюк. – І городи, і сінокіс – поряд з хатами. Далеко не треба йти».
У центрі села зустрічаю велику отару овець. Вони спокійно пасуться, потім всі гуртом прямують до Прип’яті на водопій. Від хати до хати блукають маленькі зграйки. Питаю у місцевих чоловіків, що рибалять на березі річки, чому ніде не бачу пастуха. Вони переконують, що за ними не треба наглядати – вівці пасуться самі. Уранці їх виганяють з хліва, а ввечері вони приходять додому.«На Почапах вівці тримали ще за совєтів, – розповідає місцевий краєзнавець Микола Денисюк. – Тут біля річки великі пасовища. У моєму рідному селі Воля-Щитинська, навпаки, біля озера нема де пасти худобу. Тому господарі з нашого села на ціле літо переганяли отари овець на Почапи. А восени забирали».Роман Шумик з Почап теж тримає вівці. Щоправда, не такі, як я бачила біля Прип’яті, а романівської породи. Тримає їх поки в кошарі, бо не так давно придбав у родичів на Камінь-Каширщині.«Вони трохи більші, ніж звичайні безпородні, і не такі полохливі, – пояснює господар. – Діти їх годують з рук. Тримати овець вигідніше, ніж корів. Овечка окочується двічі на рік, причому одночасно може народити від двох до чотирьох ягнят. З дорослої тварини виходить 15-20 кілограмів м’яса. Шкода, що шкури і вовну нема де реалізовувати. Поки викидаємо. А колись з овець шили кожухи».Читати ще: 500 овець, що подолали 1000 кілометрів: як вівчар з Донеччини перевіз отару на Волинь
Нині в селі Почапи на колишній Ратнівщині, що нині увійшла до складу Ковельського району, тримають близько 600 овець. За словами начальника управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрія Юрченка, це перспективний напрямок тваринництва для Волині.«Минулоріч наша область була третьою в країні за кількістю поданих заявок від аграріїв на фінансову підтримку від держави, – стверджує пан Юрченко. – Нам виділили близько 90 мільйонів гривень, причому значну суму отрималидрібні товаровиробники, що утримують трьох і більше корів. Сподіваємося, програма підтримки буде працювати і нинішнього року. Тоді на дотації можуть розраховувати також ті, хто утримує дрібну рогату худобу – кіз та овець. Міністерство АПК сьогодні над цим працює, єдина умова – тварини мають бути ідентифіковані і зареєстровані відповідно до чинного законодавства».
Людмила ПРИЙМАЧУК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Селянам так жити зручно, – стверджує водій шкільного автобуса Юрій Вавдіюк. – І городи, і сінокіс – поряд з хатами. Далеко не треба йти».
У центрі села зустрічаю велику отару овець. Вони спокійно пасуться, потім всі гуртом прямують до Прип’яті на водопій. Від хати до хати блукають маленькі зграйки. Питаю у місцевих чоловіків, що рибалять на березі річки, чому ніде не бачу пастуха. Вони переконують, що за ними не треба наглядати – вівці пасуться самі. Уранці їх виганяють з хліва, а ввечері вони приходять додому.«На Почапах вівці тримали ще за совєтів, – розповідає місцевий краєзнавець Микола Денисюк. – Тут біля річки великі пасовища. У моєму рідному селі Воля-Щитинська, навпаки, біля озера нема де пасти худобу. Тому господарі з нашого села на ціле літо переганяли отари овець на Почапи. А восени забирали».Роман Шумик з Почап теж тримає вівці. Щоправда, не такі, як я бачила біля Прип’яті, а романівської породи. Тримає їх поки в кошарі, бо не так давно придбав у родичів на Камінь-Каширщині.«Вони трохи більші, ніж звичайні безпородні, і не такі полохливі, – пояснює господар. – Діти їх годують з рук. Тримати овець вигідніше, ніж корів. Овечка окочується двічі на рік, причому одночасно може народити від двох до чотирьох ягнят. З дорослої тварини виходить 15-20 кілограмів м’яса. Шкода, що шкури і вовну нема де реалізовувати. Поки викидаємо. А колись з овець шили кожухи».Читати ще: 500 овець, що подолали 1000 кілометрів: як вівчар з Донеччини перевіз отару на Волинь
Нині в селі Почапи на колишній Ратнівщині, що нині увійшла до складу Ковельського району, тримають близько 600 овець. За словами начальника управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрія Юрченка, це перспективний напрямок тваринництва для Волині.«Минулоріч наша область була третьою в країні за кількістю поданих заявок від аграріїв на фінансову підтримку від держави, – стверджує пан Юрченко. – Нам виділили близько 90 мільйонів гривень, причому значну суму отрималидрібні товаровиробники, що утримують трьох і більше корів. Сподіваємося, програма підтримки буде працювати і нинішнього року. Тоді на дотації можуть розраховувати також ті, хто утримує дрібну рогату худобу – кіз та овець. Міністерство АПК сьогодні над цим працює, єдина умова – тварини мають бути ідентифіковані і зареєстровані відповідно до чинного законодавства».
Людмила ПРИЙМАЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Європі збільшується контрабанда дубайського шоколаду
Сьогодні 23:42
Сьогодні 23:42
55 років здобутків і перемог: Волинська обласна дитячо-юнацька спортшкола відзначила ювілей
Сьогодні 23:24
Сьогодні 23:24
Волиньрада продає майстерні біля Луцька. Фото
Сьогодні 22:28
Сьогодні 22:28
Моделі OnlyFans вже сплатили майже 60 млн грн податків
Сьогодні 22:09
Сьогодні 22:09
У кайданках перестрибнув ворота: волинянин, якого підозрюють у зґвалтуванні, втікав із суду
Сьогодні 20:54
Сьогодні 20:54
У Нововолинську легковик зіткнувся з вантажівкою
Сьогодні 20:35
Сьогодні 20:35
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.