Козацькі двобої та гуркіт гармат: поблизу Луцька – фестиваль національних бойових мистецтв

Цими вихідними територія Музею історії сільського господарства – скансену стала своєрідним порталом у добу козаччини. Тут уперше на Волині зорганізували фестиваль національних бойових мистецтв «Дух незламних». І його назва якнайкраще відображає атмосферу, що тут панувала.

Фестиваль організували, аби популяризувати національні бойові мистецтва та зібрати кошти для сучасних козаків – Збройних сил України.

Як розповів головний організатор «Духу незламних», керівник спортивного клубу «Герць» та директор музею-скансену Роман Ковальчук, ідею провести такий фестиваль він виношував кілька років, але на заваді стало повномасштабне вторгнення, тож на це бракувало часу та ресурсів.

«Та завдяки підтримці Міністерства молоді і спорту, Волинської обласної ради, Луцької міської ради, Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», який, до слова, підтримує усі наші заходи, нам таки вдалося втілити задумане, – каже Роман Ковальчук. – Звісно, хотілося б більших масштабів. Але мусимо пам’ятати, що в країні війна, тож ресурс маємо дещо обмежений. До того ж, багато тренерів нині воює, тому тут представлені не всі команди, які хотілося б бачити. Та хай там як, у цей час ми взяли високу планку».

Роман додає: уперше тут об’єдналися козаки з Волині та Дніпра, тож незабутні враження учасникам фестивалю гарантовано.

На гостей чекали виступи творчих колективів громади, військового оркестру, свої вироби презентували майстри народного мистецтва. Усі охочі мали нагоду взяти участь у різноманітних майстеркласах із традиційних ремесел, повправлятися в стрільбі з лука та метанні ножів у спеціально облаштованому тирі, посплавлятися на каяках та випробувати сили на мотузковій смузі перешкод, взяти участь в етноквесті.

«Тут зібралися люди, яким до вподоби активний спосіб життя, і мені така атмосфера дуже імпонує, – каже гончар Анатолій Філозоф, чиї мелодійні свищики неабияк сподобалися і юним учасникам фестивалю, і старшим гостям. – Тут просто приємно бути. Діти підходять, розпитують, самі щось розповідають».

Майстер додає: про фестиваль дізнався із соцмереж, тож вирішив не лишатися осторонь такого дійства та звернувся до організаторів, відтак став учасником фестивалю. І не прогадав, адже той потужний дух козацтва, що тут панує, неймовірний заряд позитивної енергії неабияк надихає жити і творити.

Звісно ж, одними з головних героїв свята стали вихованці спортивних клубів з національних бойових мистецтв. Аби показати все, на що здатні, на фестиваль приїхали не лише волинські спортсмени, а й козаки з Рівного, Дніпра, Обухівки, що на Дніпропетровщині.

Юні козачата і сивовусі козаки-характерники дивували гостей фестивалю видовищними виступами. Неабияк вразили вихованці спортивного клубу «Герць»: їхній показовий виступ із шаблями зірвав шалені овації, гості заворожено спостерігали, як ці сміливці ходять по битому склу, лягають на гострі цвяхи й розбивають цеглини так, ніби це всього-на-всього – шматки паперу.

Дуже тепло зустріла публіка й виступ «Лютих козаків» з Дніпра. Справжній фурор викликала реконструкція козацького двобою у виконанні козаків з «Обухівської січі». А залпи справжнісіньких козацьких гармат укотре засвідчили: українці – люди, чий дух зламати нікому не до снаги.

«Ми є засновниками двох фестивалів, у довоєнний рік пройшли 13 фестивалів, два з них – міжнародні. Сьогодні на Волині представили козацький табір – у нас багато возів, гармат. А в основі нашої реконструкції козацького двобою – історичний факт», – розповів голова ГО «Обухівська січ» Станіслав Мінчун на псевдо Гармаш.

Він додав, що взяти участь у фестивалі «Дух незламних» їх запросив організатор Роман Ковальчук.

«Його вихованці – дуже талановиті діти. Ми з ними брали участь у різноманітних заходах, тож бути частинкою сьогоднішнього фестивалю – честь для нас», – зазначає козак Гармаш.

Станіслав Мінчун вважає, що заходи саме такого патріотичного спрямування нині як ніколи на часі.

«Ми розповідаємо про тих отаманів, які зараз на фронті, і для них це дуже важливо. У нас є родина загиблого козацького отамана. І ми в такий спосіб укотре вшановуємо його пам’ять. І всі наші побратими ще до війни знали, де небезпека, відроджували козацьку історію. Ми пам’ятаємо і шануємо всіх. Ми будемо стояти до перемоги. Ми триматимемо і першу лінію, і тил. І хлопці, які воюють на передовій, мають відчувати нашу підтримку в тилу», – вважає Гармаш.

Популярною серед учасників фестивалю стала й «Військова пошта», де всі охочі могли задонатити будь-яку суму для 100-ї бригади ТрО, а також лишити написи зі словами підтримки для бійців просто на автівках, які незабаром вирушать на фронт.

«Сьогодні о п’ятій ранку ми тільки приїхали з передової. Наша мета – назбирати на зброю сучасності – дрони-камікадзе. Вони нам украй потрібні, щоб ефективно нищити ворожу техніку, – розповів боєць Станіслав Смілий на псевдо Ворон. – І нам у цьому дуже допомагає організатор «Військової пошти» Павло Цапюк – людина з хоробрим козацьким серцем, яка не боїться приїхати до нас на нуль і привезти те, чого ми потребуємо».

Зі слів Станіслава, ідея залишати написи на автомобілях, що їдуть на передову, – дуже потужна.

«Коли така машина приїжджає, хлопці її обступають і все-все читають, це для них справжній релакс, – зізнається він. – Це дуже велика моральна мотивація. Коли їдеш таким автомобілем, на якому лишили побажання діти, – це для нас своєрідний оберіг».

«Ми демонструватимемо усім охочим роботу дронів, а також проведемо таку собі рекрутингову кампанію, адже нині дуже потребуємо людей у лавах нашої бригади», – поділився Станіслав.

Одним з найочікуваніших гостей фестивалю став фронтмен гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, який нині також воює на передовій і є мінометником 130-го батальйону ТрО.

«На цей фестиваль мене запросили організатори. І я дуже радий, що командування мене сюди відпустило, – усміхається Сергій. – З Волинню ми давно комуні куємо, маємо в цих краях чимало шанувальників. Дуже втішно, що сьогодні тут людно, що присутні різні покоління – і дітлахи, і люди старшого віку. Чудова атмосфера, тут фізично відчуваєш дух свободи».

На його думку, те, що такий фестиваль вдалося зорганізувати у час війни – ще один доказ того, що наш народ не поставити на коліна.

«Це ще й така собі взаємодопомога, – додає Сергій Василюк. – Я вирвався сюди на день з фронту, аби подарувати мистецтво. А нашому підрозділу організатори фестивалю та меценати допомагають дуже потрібним бойовим поповненням. І це не тільки дрони. Тож усе абсолютно органічно і доцільно. І не треба говорити, що у час війни мистецтво має бути на задньому плані. Аж ніяк. Адже це не тільки живе спілкування з військовослужбовцями, а й потужна їм допомога та піднесення патріотичного духу всіх, хто тут присутній. А для мене особисто – ще одна нагода взяти до рук улюблену гітару, вийти на сцену й відчути драйв від виступу. Бо, самі розумієте, нині таке випадає нечасто».

Сергій Василюк направду запалив публіку чудовим виконанням незабутніх пісень «Тіні Сонця». Коли ж зазвучали акорди «Їхали козаки…», підспівували всі – і найменші гості фестивалю, і сивочолі козаки.По тому сутінки розсіяло фантастичне вогняне шоу від дніпровських «Лютих козаків».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---