«Конфлікт у стосунках – як хвороба. Щоб вилікувати, треба спровокувати загострення»: як у Луцьку працює Школа сімейного життя

У грудні минулого року в Луцьку відкрили Центр сім’ї. Він запрацював у приміщенні Палацу урочистих подій. Школа сімейного життя і Центр медіації та корекції сімейних взаємовідносин – ось два унікальні проєкти, що їх тут впроваджують.

Школа сімейного життя у Луцьку – поки що єдина в Україні такого рівня. Але її ініціатори й засновники вірять: це тільки початок.

Не секрет, що вдалий та міцний, гармонійний шлюб – це результат великої праці, а не даність. І дорога до щастя встелена аж ніяк не пелюстками троянд. А ще шлюб – величезна відповідальність, низка випробувань.

На жаль, нині статистика свідчить, що багатьом стало не до снаги долати бар’єри на шляху до подружнього щастя. Чимало молодих сімей розбиваються. У більшості випадків – через брак досвіду та вміння домовлятися, чути одне одного і йти на компроміс.

Наприкінці січня в луцькій Школі сімейного життя розпочалися заняття. Щовівторка 10 пар, які зголосилися до участі, вчаться бути подружжям – не співмешканцями чи сусідами, а відповідальними одне за одного партнерами.

Тренерами у цій незвичайній школі стали Альона та Олександр Юхимчуки – місіонери, сімейні консультанти. Вони обоє мають колосальний досвід у цій царині. До того ж, давно мріяли, аби такий проєкт, як дошлюбна підготовка, що її давно практикують у різних країнах світу, можна було б запровадити й у нас.

«Насправді все почалося 20 років тому, коли ми проходили свою дошлюбну підготовку, – пригадує Альона. – На той час ми проживали в Києві, у нашій організації тоді була ця гілка роботи з сім’ями. До речі, вони тоді теж тільки розпочали і ми для них стали таким собі першим досвідом. Заняття відбувалися у форматі два на два: пара консультантів і ми. Саша не дуже хотів іти на цей курс, казав, що й так усе про шлюб знає. Мовляв, дивися на своїх батьків і так не роби – то й буде тобі щастя».

Та буквально після першого заняття чоловік збагнув, що всі його знання про шлюб дорівнюють нулю, що насправді він зовсім зелений і ця підготовка йому дуже потрібна.

«Ми пройшли ці сім зустрічей, які тривали десь до двох годин кожна, плюс було багато домашнього завдання, обговорення, тобто те, що сприяє комунікації між партнерами, і те, що допомагає нам налаштуватися на одну хвилю, – провадить Альона. – І відтоді все розпочалося. У принципі, вся наша діяльність від тої іскорки запалилася – в той час, коли ми ще самі були дуже юні. Мені було 20, йому – 27, і весь цей шлях ми йшли в розумінні, наскільки це важливо».

Вона додає: буквально з першої зустрічі із консультантами вони зрозуміли, що якби тільки наші батьки, друзі, близькі розуміли ці прості принципи шлюбу, то й світ мав би зовсім інакший вигляд.

«У нас завжди РАЦС стояв таким пунктиком, але ми сумнівалися, що щось вийде, тому що це державна структура, – зізнається сімейна консультантка. – Але протягом цих років у нас було багато діяльності в місті. І видно, те, що ми робили в простоті і щирості серця, людям заходило, відгукувалося. До того ж, ми починали співпрацювати з міською радою і теж будувався місточок довіри».

Із теплотою вона пригадує співпрацю з директором департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради Олексієм Веремійчиком, який трагічно загинув у жовтні 2019 року.

«Олексій Веремійчик був першим начальником, який зламав усі мої стереотипи, – каже Альона. – Наше спілкування дуже швидко перейшло в звичайні довірливі взаємини. Відтоді ми добре почали співпрацювати з керівницею управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліною Галан, провели не один проєкт разом. Нині тісно співпрацюємо з депутатом міськради Романом Кравчуком, є чимале сприяння міського голови Ігоря Поліщука».

Олександр та Альона Юхимчуки мають уже чималий досвід у царині дошлюбної підготовки пар, організації проєктів, відповідну освіту, досвід і практику. А ще разом з ними в команді працюють Андрій та Марія Годлевські – сімейні консультанти Центру сімейного життя, організатори сімейних проєктів. Вони мають величезний досвід у корекції дитячо-батьківських взаємин, зокрема з підлітками.

«Утворився такий собі міцний квадрат співпраці, результатом чого стало відкриття Школи сімейного життя», – усміхається Альона.

25 січня тут відбулася перша вступна зустріч.

«У нас взагалі дуже швидко люди зареєструвалися, – не приховує радості Альона. – 15 грудня ми відкрили Центр сім’ї. Але вирішили стартувати вже після зимових свят. Буквально за півтора тижня до того я написала пост у фейсбуці, ми його поширили, і людям це відгукнулося. Заявок у нас було десь, здається, 18, але люди реєструвалися і з Рівного, і з Києва, і з Кропивницького. Я їм просто пояснила, що це не онлайн, що це живий проєкт, тож щотижня не наїздишся навіть з Рівного, не кажучи вже про Кропивницький. У деяких парах до цього були готові жінки, а чоловіки – ні, тож їм довелося відкласти навчання».

Зрештою сформувалася група з 10 пар.

«І це прекрасна група, – вважає сімейна консультантка. – Тому що є можливість кожного осягнути, мати якийсь індивідуальний підхід. Наші заняття відбуваються щовівторка з 19:00 до 21:00. У нас є окремий індивідуальний вхід з правого крила РАЦСу, створено всі умови для комфортного перебування та спілкування».

Школу сімейного життя відкрили для трьох цільових аудиторій: це пари, які зустрічаються, тільки-от шукають себе, пари, які безпосередньо готуються до шлюбу, і ті пари, які вже одружені.

«У принципі, наше бажання – готувати людей до шлюбу, тому що ти набагато більше можеш зробити, бо маєш змогу передбачити багато потенційних труднощів, – пояснює Альона. – Але спрацювала програма на одружених людей, які мають досвід і бажання не повторити помилок. Є люди, які в повторному шлюбі, і вони прямим текстом кажуть: «Ми не хочемо набити ті самі ґулі». І це класно – пропрацювати те, що було, і зрозуміти для себе якісь нові патерни, нові зразки поведінки. Усі, хто прийшов до нас навчатися, дуже свідомі, мені це подобається».

Курс навчання у Школі сімейного життя триватиме 12 тижнів.

«Ми закінчуємо десь в середині квітня і хочемо відразу в процесі вже набирати нову групу, адже запит – величезний, – провадить Альона. – Крім того, з управлінням соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ми погодили, що у мене буде два дні на тиждень – понеділок і четвер по чотири години – для індивідуальної роботи з цими парами. Тобто ми з ними зможемо проговорити якісь індивідуальні моменти».

Скажімо, коли в парі загострюються якісь труднощі, про це спілкуються із сімейним консультантом і шукають шляхи залагодження конфлікту. Адже він – як хвороба: аби позбутися, треба спровокувати загострення.

«Ми не маємо на меті просто прочитати лекції, поверхнево усе пригладити – ніби проблем не існує. Вони є. І труднощі у стосунках – це нормально, – переконана психолог. – Якщо проблема є, її треба загострити, її треба вийняти на поверхню, обговорити й знайти компроміс. Тоді все загоїться. Це нормально, що люди десь будуть переживати, ми не боїмось конфліктів».

Вона додає: загострення у стосунках – це природно. І його не треба десь завуальовувати, ховати, бо все це може вибухнути тоді, коли обоє партнерів до цього не будуть готові.

«Наша мета – доторкнутися до кожного індивідуально, – провадить Альона. – Практично кожна сім’я має, скажімо, сімейного лікаря, майстра з ремонту, перукаря, стоматолога, фінансового консультанта. І було б круто, якби кожна родина мала й сімейного консультанта, до якого ти просто можеш прийти і сказати: «Ми на цьому моменті застрягли, нам потрібна допомога третьої сторони». Ми сідаємо, вирішуємо, малюємо, прописуємо, ставимо цілі, продивляємося, де є бар’єри, в чому вони. І рухаємося далі».

Трапляється, аби зрушити ситуацію з мертвої точки і врятувати стосунки, достатньо кількох зустрічей із фахівцем. Головне – не соромитися попросити про допомогу.

«От, наприклад, ви їдете автомобілем хорошою трасою, аж раптом з’їжджаєте на польову дорогу та застрягаєте. Правда ж, гукатимете когось на допомогу? Так само і в стосунках не варто соромитися кликати на допомогу, коли відчуваєте, що опинилися на роздоріжжі чи в глухому куті, – вважає психолог. – Як кажуть, треба взяти й винести своє сміття в правильне місце. Не розкидати його на всіх, але взяти і все-таки винести з себе».

Альона Юхимчук зазначає: дуже приємно, що міська влада у цьому питанні дивиться в одному напрямку з волонтерами й усіляко сприяє. Зокрема заняття у Школі сімейного життя – абсолютно безплатні, все оплатила міська рада. І це особливо цінно, адже відомо, що послуги сімейного психолога нині не всі можуть собі дозволити.

«Заняття у нашій Школі відбуваються у різних форматах. Передусім важливо створити теплу довірливу атмосферу, люди приходять заздалегідь, спілкуються, п’ють каву, чай – нас цим усім теж забезпечили. Це направду якийсь зовсім новий рівень, нове бачення міста, – розповідає консультантка. – Ми сидимо всі в такому прямокутничку. Готуємо презентації, організовуємо ігри, обговорюємо різноманітні ситуації».

Альона Юхимчук наголошує: вони не заявляють про те, що Школа сімейного життя врятує Луцьк від розлучень.

«Знаєте, це як у тій історії про хлопчика, який після шторму ходив узбережжям і повертав морських зірочок, що їх тисячі викинуло на берег, у море. Один чоловік сказав йому: «Те, що ти робиш, не змінить ситуацію, адже їх тут тисячі. Твоя робота не має значення». А хлопчик відповів: «Це має значення ось для цієї зірки, яка повернеться в море», – наводить приклад психолог. – Луцьк – це 200 тисяч людей. Це все сім’ї, чоловіки, дружини, діти, люди старшого віку. Але з тих тисяч ми можемо взяти тільки 10 пар. І це оті зірочки, для яких те, що ми робимо, має значення».

У Школі сімейного життя працюють за однією з найкращих у світі ліцензованих програм.

«Я пройшла навчання, ми купили ліцензію, отримали сертифікат на її проведення. Програма суперова. Неважливо, на якому етапі, на якій стадії стосунків люди перебувають, вони все одно можуть іти далі. Тобто вона дуже екологічна, – пояснює фахівець. – Там закладені певні цінності шлюбу як такого. Піднімаємо різні питання, наприклад, про спілкування, про розв’язання конфліктів, взагалі про бачення шлюбу, по кар’єру, материнство, батьківство, про інтимне життя, проведення часу, цінності, віру в Бога, плюс про фінанси обов’язково».

Ця програма передбачає заповнення опитувальника на самому початку. Там є 145 тверджень і три варіанти відповідей: «Так», «Ні», «Не впевнений/на». Цей опитувальник пара заповнює окремо. Потім фахівці зводять дані в одну таблицю і бачать, у якій частині стосунків є проблема, а де – повна гармонія.

«З одного боку, це трохи ризиковано, бо ми ніби оголяємо деякі моменти. А з іншого – одразу видно, що треба пропрацювати, – каже Альона. – У нас є вівторок для групового заняття і понеділок та четвер – для індивідуальних. Тоді можна прийти й обговорити ці моменти».

Програма, за якою працюють у Школі сімейного життя, передусім покликана сприяти якісній ефективній комунікації подружжя.

«Ми не кажемо їм, що робити, не даємо порад, ми створюємо атмосферу, де вони можуть це обговорити і, зрештою, все в їхніх руках. Люди задоволені, бо ми не залазимо туди, куди вони не хочуть. Працюємо акуратно і з анестезією, як кажуть», – резюмує Альона Юхимчук.

Насправді універсального рецепта сімейного щастя нема. Кожна пара мусить створити його для себе сама. І це дуже цінно, адже стосунки, вибудувані на довірі, взаєморозумінні та повазі, просто приречені на довговічність. А якщо раптом виникнуть питання чи перепони, знайти правильний шлях до гармонії у стосунках радо допоможуть фахівці Школи сімейного життя.

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---