Угода року: кому дістанеться «Центренерго» після приватизації

В Україні готується угода року. З молотка ось-ось піде один з кращих і найбільш цінних лотів великої приватизації – компанія «Центренерго». Це провідний виробник електроенергії в Україні – він контролює 14% генеруючих потужностей країни і об’єднує три теплові електростанції – Вуглегірську, Зміївську і Трипільську.

Фонд держмайна виставив на продаж контрольний пакет «Центренерго» – 78,2% акцій майже за 6 млрд грн, що, власне, не гроші для об’єкта такого рівня. У 2013 році його оцінювали в п’ять разів дорожче – 1 млрд доларів, пише Страна.

Сам конкурс призначений на 13 грудня. Але термін подачі документів від потенційних претендентів закінчився ще 6 грудня.

У минулому році, плануючи приватизацію «Центренерго», влада розраховувала на прихід системного іноземного інвестора. Серед претендентів називався, зокрема, французький енергетичний гігант Engie.

Але зараз вже остаточно зрозуміло, що міжнародного бізнесу в числі претендентів на «Центренерго» не буде. Про своє бажання взяти участь у приватизаційній гонці заявило п’ять компаній – частину з них пов’язують з українськими політиками, частину – з російським капіталом. І, як підозрює економіст Олексій Кущ, вони спробують збити ціну ще нижче. «Не здивуюся, якщо «Центренерго» взагалі піде за копійки – 1,5-3 млрд грн», – припустив Кущ.

Інші експерти підозрюють, що ніякого торгу взагалі не буде, він і спочатку не планувався – «Центренерго» просто передадуть в потрібні нинішній владі руки.

«Страна» розбиралася кому і за скільки в підсумку дістанеться «Центренерго».

Чому так дешево

Експертів, з якими поспілкувалася «Страна», насторожує заявлена ​​вартість «Центренерго». Фонд держмайна хоче отримати за майже 80% пакет акцій 5,98 млрд грн, при цьому заявлений крок торгів – 60 млн грн, на які стартова вартість може як підвищуватися, так і знижуватися. За словами Олексія Куща, ця сума – просто смішна. «Можна оцінювати об’єкт за різними методиками – за вартістю активів, фінансових потоків і так далі. І в будь-якому випадку мінімальна сума буде 10 млрд грн, та й то з розрахунком на те, що в процесі торгів вона виросте», – пояснив експерт. На його думку, «Центренерго» цілком реально продати за 500 мільйонів доларів і дорожче, але тільки якщо продавати його не зараз, а після виборів.

«Такі об’єкти не можна продавати в кінці політичного циклу, адже тоді інвестори закладають в ціну, яку вони готові платити, можливі ризики, скажімо, реприватизацію після зміни влади. А на початку нового політичного циклу таких ризиків немає, і «Центренерго» в 2019-2020 роках можна було б продати в 2-3 рази дорожче, ніж зараз », – говорить Кущ.

Але навіть 6 млрд грн готова оплатити невелика кількість потенційних покупців. Як стало відомо «Страні» зі своїх джерел, деякі компанії, які заявили про свою участь у конкурсі, орієнтуються на 4,5-5 млрд грн. І тільки одна, найбільш ймовірний претендент на перемогу, за словами голови Інституту економічного розвитку Олександра Гончарова, «вже зуміла зібрати потрібну суму».

Втім, експерти вважають, що незалежно від того, чи є гроші у учасників торгів, вони спробують по максимуму збити ціну. «Думаю, буде спроба двох знижень удвічі кожне, тобто, в результаті ціна впаде до 3 млрд або навіть 1,5 млрд грн. Новий закон про приватизацію дозволяє обвалювати ціни навіть на найбільш значущі для держави об’єкти», – говорить Гончаров. На його думку, майбутній власник зможе в максимально короткі терміни відбити вкладення. «Це золоте дно. Прибуток компанії в минулому році склав 2 млрд грн. Вона забезпечує електроенергією найбільш платоспроможні регіони – Київську, Донецьку і Харківську області», – зазначив експерт.

Продаж або передача?

Згідно з даними, опублікованими в базі Smida Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (повідомлення там повинні розміщувати всі компанії, які планують придбання значного пакета акцій), за «Центренерго» буде змагатися п’ять претендентів – ТОВ «Укрдонінвест», «Баланс-груп», Forbes & Manhattan Ukraine, грузинська компанія Georgian International Energy Corporation і білоруський нафтобітумний завод.

Але, як написав на своїй сторінці в Facebook, в.о голови Фонду держмайна Віталій Трубаров, «компанії повинні внести гарантійний внесок, і тільки після цього можемо говорити про кількість учасників конкурсу та їх імена».

До 6 грудня всі формальності мали б бути вже закінчені, але Фонд держмайна як і раніше тримає інтригу і не розголошує офіційного списку учасників. Відомо лише, що їх «не менше, ніж двоє», тобто, за умовами конкурсу, він може відбутися.

Найбільш передбачуваним претендентом на «Центренерго» спочатку була компанія «Укрдонінвест». Її контролює Віталій Кропачов, якого називають «вугільним наглядачем» (за масову скупку енергоактивів і шахт), а також довіреною особою народного депутата і правої руки президента Ігоря Кононенка .

Самого ж Кононенка в пресі давно охрестили головним куратором «Центренерго». Ще в минулому році Кропачов заявив, що спробує щастя в приватизації «Центренерго». Варто відзначити, що він давно і активно працює з компанією. Підконтрольна Кропачову шахта «Краснолиманська» поставляє вугілля на теплові станції «Центренерго». Кропачов також має акції компанії, які, за його власними оцінками, «більше 1%». За даними Smida, «Укрдонінвесту» належить 195 800 акцій «Центренерго (0,0530%).

Багато експертів раніше вже заявляли, що саме під Кропачова і Кононенка спочатку готувалася приватизація «Центренерго» за настільки пільговими цінами.

А журналіст Євген Дубінський на своїй сторінці в Facebook звертає увагу на наступний нюанс: «Центренерго» складається з 3 ТЕС: Трипільської (Київська обл), Зміївскої (Харківська обл), Вуглегірської (Донецька обл). У Донецькій і Харківській областях діє військовий стан до 27 грудня 2018 року. Конкурс з продажу «Центренерго» запланований на 13 грудня. «Тобто, ніяких іноземних інвесторів. Чистий міжсобойчик з заздалегідь визначеним переможцем – кононенківським наглядачем Кропачовим, який за 6 млрд гривень отримає 15% від встановленої потужності всієї електроенергетики України. Якщо рахувати в цифрах 2017 року – то це 3 річних прибутки компанії», – пише Дубінський.

Масовка та інші

З іншими покупцями ситуація не настільки очевидна. ТОВ «Баланс-груп» входить в орбіту впливу екс-нардепа від БЮТ Дмитра Крючкова, якого раніше пов’язували з братами Суркісами. А недавно з’явилися підозри, що Крючков обзавівся російськими покровителями. Справа в тому, що в Україні Дмитро Крючков вже кілька років як оголошений в розшук. У минулому році він зареєстрував в Москві компанію «Ексім Енергозбут», яку експерти пов’язують з російським «ВТБ-банком». Хоча зв’язок цей, швидше за номінальний – компанія ВТБ Реєстр просто є власником реєстру акціонерів «Ексім Енергозбут».

До слова, «Баланс-груп» є кредитором «Центренерго», яка з 2004 року знаходиться в перманентному процесі банкрутства (хоча при цьому і продовжує залишатися прибутковою: чистий прибуток компанії в 2017 році склав близько 1,9 млрд грн, за перше півріччя цього року – близько 440 млн грн). Визнаний судом борг «Центренерго» перед кредиторами складає близько 140 млн грн і близько половини цієї суми компанія винна Крючкову.

«Баланс-груп» – далеко не єдиний учасник торгів, за яким можуть стояти російські гроші.

Як підозрюють екперти, з якими поспілкувалася «Страна», близька до російського капіталу і Forbes & Manhattan Ukraine. До складу директорів цієї компанії входить Михайло Спектор. Раніше він очолював енергетичну компанію VS Energy International Ukraine (обленерго в Київській, Херсонській, Одеській, Чернівецькій, Рівненській, Кіровоградській обл.), яку пов’язують з російськими бізнесменами Євгеном Гінером і Михайлом Воєводиним, а також депутатом Держдуми Олександром Бабаковим.

І в кінці, ще один дуже цікавий претендент – білоруський нафтобітумний завод. Ним володіють білоруські бізнесмени Олександр Шакутін і Микола Воробей. Останньому підконтрольна також компанія-нафтотрейдер «Інтерсервіс».

Воробйова також вже намагаються прив’язати до росіян.

«Хто ці білоруси і наскільки вони білоруси, а не росіяни, сказати складно. Цілком можливо, що люди, які побудували свій бізнес на реекспорті російської нафти думають, що також добре у них вийде завозити в Україну російське вугілля і отримувати солодкий тариф Роттердам +» , – написав на своїй сторінці в Facebook фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

У той же час, джерела близькі до білоруської компанії запевнили «Страну», що в питаннях приватизації «Центренерго» вони ніяк не пов’язані з росіянами і діють в своїх інтересах, а також в інтересах Білорусі як держави.

Купити «Центренерго» хоче також грузинська компанія Georgian International Energy Corporation. Її контролює брат екс-міністра оборони Грузії часів Саакашвілі Гели Бежуашвілі – Давид Бежуашвілі. У минулому році холдинг, в який входить Georgian International Energy Corporation – Georgian Industrial Group – виграв конкурс на поставку вугілля на «Центренерго» і повинен був відвантажити 700 тис. тонн, але за підсумком «Центренерго» почала закуповувати вугілля в США, а результати тендеру за участю грузинської компанії скасували.

До слова, холдинг Georgian Industrial Group володіє вугледобувною компанією Грузії «Сакнахшірі» з запасами вугілля в 400 млн тонн.

Схеми та інтриги

Експерти спочатку передбачали, що боротьба за «Центренерго» буде непростою. Але реальне загострення пристрастей перевершило всі очікування.

Уже після того, як

оголосили про старт прийому заявок від потенційних претендентів на «Центренерго», спалахнув скандал.

Один з учасників конкурсу – компанія «Баланс-груп» заявила про незаконне виведення коштів з рахунків «Центренерго». Всього за 9 місяців цього року було виведено понад 5 млрд грн, а за останні три роки – 14 млрд грн, – стверджують в компанії. У створенні схеми з обкрадання держпідприємства в «Баланс-груп» звинуватили керівництво «Центренерго», Фонд держмайна і НКРЕ, а опосередковано – нардепа Ігоря Кононенка.

За останні два роки члени цієї «групи», нібито «всіляко вдосконалили» схеми виведення грошей з «Центренерго» В результаті комітет кредиторів (куди входить і «Баланс-групп») звернувся до правоохоронних органів із заявою про фальсифікацію даних фінансової звітності компанії з метою приховування масштабних розкрадань.

«У мережі з’явилася інформація про те, що з 2016 по 2018 з Центренерго «через компанії – прокладки було виведено до 14 млрд грн за схемами закупівлі вугілля. Автори листа, компанія Баланс-груп, прямо пов’язують організацію схеми з олігархом Ігорем Кононенком, який входить в найближче коло президента України Петра Порошенка. Що з цього приводу думають аудитори з Ernst & Young, які готували аудит поки що держкомпанії, одному Кононенку відомо. Зрозуміло одне, якщо конкурс з приватизації «Центренерго», призначений на 13 грудня, відбудеться, то як то кажуть, кінці у воду », – написав на своїй сторінці в Facebook співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Гончаров вважає, що здорове зерно в звинуваченнях «Баланс-груп» є, адже, якщо в минулому році чистий прибуток компанії склав 2 млрд, то за перше півріччя цього року – менше 500 млн. При цьому тарифи на електроенергію за цей час зросли. «Потрібно дуже постаратися, щоб так обвалити прибуток компанії», – говорить Гончаров. «І дивний збіг – нібито виведена сума майже збігається з заявленою вартістю об’єкта», – додав керівник спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

Ще один цікавий поворот в цій справі – з’явилися підозри про можливий зрив конкурсу. В останній момент – коли пул основних заявлених учасників вже визначився, про своє бажання взяти участь в боротьбі за «Центренерго» повідомила компанія «Укрнафтобуріння», яка входить в орбіту впливу Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника і Павла Фукса.

Найцікавіше, що компанія поки лише збирається обговорити свою можливу участь у торгах з акціонерами, для чого призначила їх збори на 12 грудня, тобто, за день до конкурсу і через тиждень після офіційного закінчення прийому документів. І, як підозрюють експерти, справа зовсім не в «неорганізованості» топ-менеджменту «Укрнафтобуріння» – зриваючи всі терміни компанія, швидше за все, планує отримати офіційну відмову в участі в торгах від Фонду держмайна і потім вимагати скасування самого конкурсу або його результатів (ймовірно , вже після президентських виборів).

«З одного боку це непрофільний для Коломойського бізнес, але з іншого – чому б не насолити супротивникам (маються на увазі напружені відносини олігарха з президентом Порошенком і його людьми, зокрема, Ігорем Кононенко – прим.ред.)», – іронізує Гончаров.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---