Команда Ігоря Палиці, або «Ми тут, бо дістало!» Репортаж зі з’їзду партії «ЗА Майбутнє»

Для «волинського» ока головна інтрига з’їзду партії «ЗА Майбутнє» – чиї обличчя впізнають волиняни серед делегатів?

Партія зовсім «свіжа», створена наприкінці травня цього року. Її лідер – Ігор Палиця. Тож цілком логічно, що тут чекали зустріти людей, які багато років працюють із ним в одній команді.

Проте список волинян, які з’їхалися у четвер, 27 серпня, до Києва на Співоче поле, дає чітко зрозуміти: «ЗА Майбутнє» на Волині – це щось набагато більше, ніж команда Палиці. Чи точніше, ніж та команда Палиці, яку звикли впізнавати на Волині донедавна. Адже до звичних облич додалися не менш відомі, авторитетні і водночас ніяк раніше не пов’язані з Палицею... У цьому сенсі достатнім буде один, але промовистий приклад: партія «ЗА Майбутнє» закріплена союзом усіх п’ятьох волинських нардепів-мажоритарників.

СИМВОЛІЧНО СПІВОЧЕ

Ранок 27 серпня. На годиннику – ледь за 6.00, а перед входом до Співочого поля уже немає, де припаркуватися. Захід заплановано на ранню годину: початок о 8.00.

Потім Ігор Палиця пояснить: досвітній час обраний для презентації його команди не випадково. Сходом сонця і народженням нового дня, які супроводжували офіційний запуск виборчої боротьби для партії, тут хотіли підкреслити появу якісно нової сили, яка і хоче, і може переламати історію і повернути вектор розвитку України до позитивного полюсу.

...До реєстрації починають сходитись учасники з’їзду. Не заставляють себе чекати і волиняни. Перша, найпунктуальніша «партія» – представники ОТГ з усіх округів області.З’являється Ігор Палиця. Схоже, чомусь поспішає, навіть намагається пройти непоміним. Де там!

Відразу ж попадає в поле завзятої уваги і колег-однопартійців, і журналістів.«Чому тут, на Співочому полі?» – цікавляться волинські телевізійники вибором місця для партійного з’їзду.

«Бо символічно!» – коротко відповідає Ігор Петрович, і більш детально додає про карантин та свіже повітря.

У чому ж символізм?.. Лишається напівзагадкою. Її пізніше трохи привідкриє Олег Скрипка (так-так, він тут теж буде, серед головних несподіванок з’їзду). Нагадає, що влітку 2004 року саме тут, на Співочому полі, Віктор Ющенко оголосив про те, що йде у президенти. Паралель, звісно, не ідеальна. Але подальші події, поза сумнівом, стали для України доленосними.

СВОЇ СЕРЕД СВОЇХ

До офіційного старту – шумна і позитивна «тусовка»: п’ють каву, обіймають давніх знайомих, клацають затвори фотоапаратів (фотозони ж – яскраві! Якому делегату не хочеться мати хороше фото на тлі партійної символіки?), журналісти пишуть перші коментарі, у партері, де має відбутися офіційне представлення, налаштовують звук.

Популярність фотозон передбачили: їх тут кілька. Волиняни теж активно позують. По одному, у парах, цілими районами. До «своїх» підтягуються волинські нардепи, і світлини стають колективними. Команда ж!Охочих отримати світлини, що засвідчать підтримку «ЗА Майбутнє» немало. Серед них – Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк, голова Прилісненської ОТГ Ігор Терещенко, помічник нардепки Ірини Констанкевич Орест Маховський, директорка луцького Департаменту соцполітики Вікторія Майборода та її заступниця, депутатка Луцької міськради Тетяна Янчук, заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці Тільки разом Катерина Шкльода та чимало інших.Тут уже можна поспілкуватися з делегатами. Найцікавіше, звісно, розпитати у тих, чиє обличчя аж ніяк не сподівався тут побачити.

«Чому вирішили приєднатися до партії «ЗА Майбутнє»? – цікавлюся у Володимира Жгутова, голови Ківерцівської ОТГ. Ще два роки тому на виборах його підтримувала «Солідарність».

«Через роботу нашої народної депутатки Ірини Констанкевич», – не задумуючись, відповідає.«Зараз в цій партії багато нових облич. Були такі люди, чия поява вас здивувала?» – цікавлюсь.

Усміхається і киває в бік першого-ліпшого: «Його!» Виходить, що – Рожищенського міського голову В’ячеслава Поліщука. Його політична біографія раніше була пов’язана з «Батьківщиною».

«А ви коли вирішили приєднатися?» – питаю у мера Рожища.

«Фактично з цією командою я працював усю попередню каденцію. Тісно працювали з Вячеславом Рубльовим, ще коли він не пішов в парламент, а був депутатом обласної ради. Багато зробили. Ремонти в дитячих садочках, освітлення вулиць, зараз плануємо центральну вулицю вимостити бруківкою», – розповідає В’ячеслав Поліщук.

Тим часом делегатів просять займати місця перед сценою, до початку заходу лишилося недовго.

У волинян – третій ряд, відразу за почесними гостями. Приємно.Поки присутні займають місця, на сходах з’являється інша частина волинської делегації. Радник міського голови Ігор Поліщук, перший заммера Григорій Недопад, заступник Костянтин Петрочук. Разом із ними – обласні депутати Михайло Імберовський, Ігор Лех, Григорій Павлович, а також голова ради Ірина Вахович.

Поруч – кілька абсолютно нових для команди Ігоря Палиці людей. Серед них – волинські обранці Володимир Бондар і Роман Микитюк. Не менша несподіванка – бізнесмен-забудовник Андрій Разумовський. Досить довго в кулуарах його називали ймовірним кандидатом у міські голови від «Слуги народу».

Попри «різні табори» у минулому, присутнім, схоже, комфортно. Усміхаються, шукають свої місця. Поставлений голос ведучого просить вимкнути мобільні телефони. Потрохи у партері, під кронами дерев Співочого поля запановує тиша...5 ПРИЧИН ДЛЯ «ДІСТАЛО»

Початок! Потужний мажорний музичний трек з колонок. Символіка на великих екранах. Ведучий розповідає про особливу історію партії: вперше обранці з різних округів об’єдналися під одним політичним прапором. Наголошує: загалом «ЗА Майбутнє» – це 15% усіх українських виборців і 4,5 мільйони голосів, отриманих торік на парламентських виборах.

На сцену запрошують голову партії Ігоря Палицю.

«За цей час було багато «чому», які я постійно чув. Спочатку – чому ми створили партію? Потім – чому ми новою партією без рейтингів йдемо на вибори. Чому збираємо людей, хто ж до нас піде? Сьогодні – чому так рано зібралися? Всі ще сплять, а у вас вже з’їзд... Я скажу відповідь на всі ці «чому». Бо нас дістало!» – починає промову.Тоді – пункт за пунктом – перелічує причини для цього «дістало».

Мовляв, дістало ходити по граблях, довіряючи країну іншим, а потім розчаровуватися.

Дістало, що обіцяють економічний прорив, а замість того – щодня кількість українців зменшується. Виїжджають і помирають.

Дістало, що про медиків згадують тільки під час епідемії.

Дістало, що аграрії звертаються до уряду за допомогою, а їх не чують.

Дістало, що замість збільшення зарплат вчителям влада заявляє про те, що 35 тисяч педагогів треба звільнити.

«Наша партія після перемоги буде захищати кожного українця, який в цій країні хоче займатися бізнесом», – наголошує Палиця і пояснює: за стратегію собі вибрали так званий економічний прагматизм і зниження податків.

Впевнено розповідає про те, що поточне завдання – отримати місця у всіх місцевих радах і підготувати «ЗА Майбутнє» до чергових парламентських виборів.БЕЗ «ЛИСТОЧКА»

«Підготував доповідь, але послухав Ігоря Петровича і залишив ту доповідь на стільці. Бо хочу щиро своїми словами погодитись: дістало!» – настрій Палиці підтримав народний депутат Іван Чайківський. Він як аграрій поділився обуренням через те, що сільське господарство в Україні серйозно наповнює бюджет, а українські села «не отримують навіть ложки асфальту».

Освіта, медицина, бізнес, культура... Зі сцени своїми думками ділилися представники різних галузей. Серед них – справжні профі, такі як Борис Тодуров, кардіохірург, який першим в Україні зробив операцію із пересадки серця.«Я на цій сцені – 20 років. Але якось дивно тут бути без баяна», – жартує Олег Скрипка. Він вийшов на цю сцену говорити про українську культуру.

Пригадав нещодавній «вседержавний корпоратівчик» на День Незалежності і наголосив, що такі заходи – не про культуру. Вмикав відеозвернення відомого українського художника Анатолія Криволапа, чиї полотна в світі продаються за сотні тисяч доларів. Проводив паралелі між добрим майбутнім і хорошим урожаєм. Або – із смачним українським борщем, для якого обов’язкова умова – якісні продукти.«Щоб ґаздою, не слугою перед світом стати!» – красувалася на екрані цитата Івана Франка під час виступу Юрія Вознюка, кандидата на посаду Рівненського міського голови. Недвозначний відсил до назви певної партії і справді заставив задуматись: а чому це всі так радо погодились, що слово «слуга» – позитивне?«Я дуже задоволений, що нарешті вистачило розуму зробити політичну силу з успішних людей. Нам неважливо, де ті люди були раніше. Важливо, що вони робили і яке життя провадили. Чи робили успішними тільки себе, чи і своїх ближніх. Як казав блаженніший Любомир Гузар, політика – то найвища форма служіння людям. Неможливо збудувати майбутнє, думаючи тільки про себе», – виступив народний депутат 7 і 8 скликань Олександр Шевченко.Люди – на піднесенні. В такі хвилини можна кликати за собою не те, що на вибори, а й справді на війну.

На сцену знову запрошують Ігоря Палицю. Зібрати голоси учасників з’їзду. Усі синхронно піднімають руки: на вибори йдуть.

«Починається страшний сон старих політиків!» – резюмує Палиця під реально бурхливі оплески.ЗНАЙОМІ ОБЛИЧЧЯ

Після завершення з’їзду Ігор Палиця виходить до журналістів. На пресбрифінгу – аншлаг медійників. Перше питання – про карантин. Мовляв, де маски?

«Ми спеціально зустрілись не в закритому приміщенні, щоб спокійно дивитись одне одному в очі», – каже Палиця.

Журналістів найбільше цікавлять конкретні імена у виборчих списках. Розповідає про Одесу. Балотуватись на мера буде лікар Сергій Калінчук. Про Львів – відповіді немає. Каже, що поки дискутують.

«А як щодо Луцька?» – цікавиться журналіст.

«Ігор Поліщук», – відповідає, не задумуючись.

...і активно робив командні світлини

Ігор Поліщук – за кілька метрів теж спілкується з журналістами.

«Сьогодні я побачив на цьому з’їзді стільки знайомих людей, побачив нові обличчя в цій команді. І я впевнений, що ці люди знають, які рішення потрібно приймати для того, щоб наші громади, наші міста, села і селища були успішними. Вони знають, що таке відповідальність і готові її брати на себе», – коментує про команду і її нових учасників.

«Бізнес побудували, сотням тисяч людей робочі місця дають...» – продовжує перераховувати «плюси». Поруч – один із таких «новачків», бізнесмен-забудовник Андрій Разумовський.

«Говорили, що ви маєте балотуватись на міського голову від «Слуги народу», – просимо прокоментувати у самого Разумовського.

«Було багато чуток. Я довго не коментував, хоча насправді давно визначився і ні хвилини не сумнівався в своєму виборі», – запевняє він.До фотозони «підтягуються» й решта волинських делегатів. Продовжують фотографуватись, діляться враженнями.

«А як вам нові обличчя?» – цікавлюсь у голови Волинської обласної ради Ірини Вахович.

І обидві помічаємо зовсім несподіваного гостя – просто перед нами і уже в дружніх обіймах з Ігорем Поліщуком – ексгубернатор Волині Олександр Савченко. Той самий, який ще рік тому очолював «рух опору» Ігорю Палиці і його команді.«От з ним ми не просто воювали! Не мали хвилини спокою... Але як би там не було, Олександр Ілліч – сильна людина. І якщо глянути, кого сьогодні об’єднує партія «ЗА Майбутнє», то це якраз сильні, впевнені в собі, успішні люди. Неважливо, з якими гаслами люди колись ішли на вибори. Справді важливою є професійність. В моєму розумінні це – освіта, досвід і порядність. Якщо ця формула буде працювати із кожним нашим кандидатом, я буду дуже щаслива», – змінює відверте здивування на логічне пояснення Ірина Вахович.

* * *

У політиці не буває ні вічних ворогів, ні вічних союзників. Так кажуть. Але висновок напрошується не про це.

В одну команду об’єдналися люди, які вчора ще мали зовсім різне бачення розвитку України і її лідерів. Можливо, хтось і досі його має. Можливо, хтось навіть переступає через себе. Але якщо такі люди сьогодні публічно і рішуче виступають однією командою – тоді, виходить, справді: дістало...

Текст: Ярослава Липнюк

Нардепи Вячеслав Рубльов та Ігор Гузь

...і активно робив командні світлини

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---