Чи зникне сморід у Луцьку після зупинки виробництва: всередині заводу

Оскільки викиди підприємства, що виробляє біопаливо, на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу більше не надходять, можна очікувати зникнення неймовірного смороду, від якого потерпають лучани, - стверджують на підприємстві «Біо Пек».

Переконатися у тому, що підприємство, що виробляє біопаливо, зараз не працює та не здійснює викидів, запросили 26 травня представників ЗМІ.

Заступник міського голови Костянтин Петрочук повідомив, що вчора, 25 травня, він разом з депутатом Луцької міськради Борисом Смалем порушували питання смороду у Луцьку на загальнодержавному рівні у Верховній Раді разом з народним депутатом Іриною Констанкевич. Відбувся брифінг з цього питання, йшлося про те, що проблема може перетворитися на екологічну катастрофу, тож закликали Міністерство екології на загальнонаціональному рівні звернути увагу на це питання та дало вказівки держекоінспекціям перевірити забійні цехи, тваринницькі ферми щодо того, куди вони викидають продукти переробки та відходи.

Вертаючись з Києва, вже поблизу Луцька, вони отримали дзвінок від активістів щодо нової появи неприємного запаху, тож разом з Іриною Констанкевич прибули на місце, виявили, де запах був дуже різким. В результаті, зрозуміли, що запах походить не з тих джерел, які вже відомі. Переконавшись вночі, що підприємство не працює, керівництво ТОВ «Біо Пек» наступного дня вирішило продемонструвати журналістам, що підприємство справді зупинило виробничі процеси.

Проблема полягає в тому, що відходи з заводу змішуються з фекальними відходами з Вересневого, тож потрібно відвести фекальні відходи у міську мережу каналізації. Відповідні роботи коштуватимуть три мільйони гривень. Облаштування прямої труби вирішить багато питань - це дозволить забрати фекальні відходи та підключити до каналізаційної мережі низку приватних будинків.

Наразі з’ясувати справжню причину сильного смороду не можуть. Тож намагатимуться виявити, які підприємства могли зливати відходи.

Виконувач обов’язків керівника ТОВ «Біо Пек» Юрій Проник запевнив, що завод не працює з 21 травня. Так, він продемонстрував систему очистки оборотної води, розповівши, що вся вода, яка використовується на підприємстві, очищується. Він відкрив люк, показавши, що наразі жодних викидів у каналізаційну систему не здійснюється – немає руху рідини та запаху. В.о. керівника продемонстрував також головний виробничий корпус заводу та котельню.

Доказом того, що підприємство не працює, мовляв, є те, що зараз зупинена робота котельні, яка постачає пару, необхідну для роботи всього заводу. Пара трубопроводами надходить з котельні у цех виробництва продукції. Головний енергетик підприємства Ігор Баранчук пояснив, що без подачі пару виробництво неможливе. У новій котельні використовують чеські котли. Оскільки нещодавно роботу підприємства зупинили, наразі роблять огляд і профілактичний ремонт котлів. Їх зупинили у ніч з 21 на 22 травня.

На запитання депутата міськради Бориса Смаля про те, які джерела спричинили вчора о 23.00 викиди пари, головний енергетик відповів, що котел точно не працював, але містив залишки пари, оскільки котли зупиняють поступово, а пара під тиском певний час лишається у котлах. З його слів, вчора могла відбуватися промивка системи трубопроводів градирні.

Директор з виробництва Ігор Гень розповів, що у дріжджо-бродильному відділенні готують напівфабрикат брагу. Нині, як можна переконатися, чани порожні. У виробництві використовують мелясу, тож він переконував, що не йдеться про якесь шкідливе чи токсичне виробництво. Суттю роботи заводу, мовляв, є харчове виробництво. Єдиною відмінністю від харчового спирту є те, що продукція не очищується, на відміну від харчового спирту. Цей продукт використовується як паливо, що згорає у двигунах внутрішнього згорання. З його слів, таке паливо екологічно чисте та не може порівнюватися зі значно шкідливішим бензином. Паливо при згоранні розкладається на вуглекислий газ та воду. Мінусом виробництва є те, що барда, яка скидається на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу, змішується з фекаліями, які скидають з мікрорайону Вересневе. Так, викиди мікрорайону можуть становити мінімум 400 метрів кубічних. До того ж, поля фільтрації розташовані дуже близько до населених пунктів.

Піл час виробництва мелясу змішують з водою та додають дріжджі, а після бродіння рідину переганяють за французькою технологією, а отриманий бражний дистилят укріплюють до 94%, а згодом обезводнюють, отримуючи паливний етанол обезводнений (з не більше 0,15% води).

Щодо сірчаної кислоти, Ігор Гень розповів, що вона використовується у виробництві для підкислення середовища. Втім, її використовують у такій кількості, що навіть, якщо пити брагу, ця кислота не подіє на шлунок, адже у шлунку концентрація соляної кислоти у шлунку значно вища. Окрім цього, під час теплової обробки кислота розкладається і утворюються сульфати.

З його слів, барду можна використовувати як добриво для лужних ґрунтів, які переважають на сході України, на Волині ж ґрунти мають слабокисле середовище. Він розповів, що дріжджі, які використовують у виробництві, проходять теплову обробку, стерилізацію, тому вони не можуть забродити на полях фільтрації. Наразі дріжджегенератори також не працюють, як продемонстрували керівники підприємства.

Депутат Борис Смаль поцікавився, чи зникне неприємний запах, якщо відходи підприємства не поступатимуть на поля фільтрації. Фахівець відповів, що запах зникне, можливо, за тиждень чи два, оскільки реакція відбувається і щодня гази відходять. Щодо появи різкого запаху приблизно о 23 годині, він зауважив, що про це варто запитувати метеорологів, адже причиною може бути зміна тиску чи напрямку вітру. З його слів, подібні запахи з’являлися ще рік тому.

Наразі на полях фільтрації Гнідавського цукрового заводу та на трасі Луцьк-Львів відчутний різкий запах фекалій. Зі слів Костянтина Петрочука, вже почали нейтралізовувати запахи на відстійниках, а зараз у відстійники подають знезаражуючу рідину. Також планують встановити прогнозовані викиди фекальних відходів (так, спочатку йшлося про 150 метрів кубічних, але цифра виявилася значно заниженою, реальний обсяг відходів може становити 800 метрів кубічних). Нині визначають об’єм тих відходів, які лишилися. Підозрюють несанкціоновані підключення до труби, якою скидають фекальні відходи. Також кошти виділяють на проектно-кошторисну документацію з підключення Вересневого до міської системи каналізації. Тоді фекальні відходи потраплятимуть не на поля фільтрації, а на очисні споруди у Липлянах. Якщо сморід не зникатиме надалі, буд зрозуміло, що його спричиняє не завод з виготовлення біопалива.

Нагадаємо, Луцьк задихається від жахливого смороду, а екологічні служби жодним чином не реагують. Раніше повідомлялося, що причиною смороду, який поширюється Луцьком, є хімічна реакція, в яку вступають відходи від виробництва біоетанолу з заводу ТОВ «БІО ПЕК» та нечистоти, які скидають на фільтраційні поля Гнідавського цукрового заводу з Гіркої Полонки та Вересневого. Виконувач повноважень міського голови Ігор Поліщук з цього приводу звертався і до головного санітарного лікаря України та Держпродспоживслужби. На ТОВ «БІО ПЕК» таки врешті відбулася перевірка. Власники отримали припис від екоінспекції. Однак, ситуацію це не виправило. Крім того, Ігор Поліщук зустрічався з представниками керівництва підприємства. Вони зобов’язалися добровільно усунути порушення, модернізувати обладнання і вирішити проблему.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---