Коли твоя дружина – лісівник. Про жінок лісової галузі Волині очима їхніх чоловіків

Яка вона, жінка-лісівник? Та жінка, яка працює безпосередньо в лісі. Одна серед 4 чоловіків, як каже статистика на Волині. І це навіть не Катя з бухгалтерії, юрист Оля чи секретар Світлана. Вона – ще й буває головний лісничий, майстер лісу, інженер з лісових культур. Вона ж – державна лісова охорона. Вже давно зламала всі на світі стереотипи. Перестала доводити, що сильна. На жарти чоловіків доступно відповідає одним лише виразом обличчя. І щоразу ловить на собі загадкові чоловічі погляди. Тому що жінкам так личать погони. Ні, не так. Справжню жіночність не заховаєш за жодними погонами.

Ми познайомилися з такими жінками. І поспілкувалися про улюблену роботу. Але не з самими героїнями історії, а з їхніми чоловіками.

Яна Супрун працює майстром лісу по відводах у ДП «Поліське ЛГ» (Маневицький р-н) уже 5 років. Зараз у декретній відпустці.Чоловік Володимир теж лісівник, тому з розумінням ставиться до всіх робочих нюансів. Пара й познайомилася під час навчання в Шацькому лісовому коледжі, відтоді разом і працюють. Молодій родині – майже 3 роки, зараз уже мають однорічну донечку Злату.«Ми працюємо разом, в одному лісгоспі. Раніше взагалі на однаковій посаді – майстрами лісу по відводах. Тож постійно були разом. Згодом я став помічником лісничого. Яна лишилася на цій посаді. Ви ж розумієте, що ми спочатку весь день – з ранку до ночі – були разом. Іноді це було непросто. Сперечалися через якісь робочі моменти. От вирішували, наприклад, як правильніше зробити бусольну зйомку. Звісно, версія Яни часто перемагала (сміється)… Але загалом спільна робота нам додає. Ми й удома багато радимося, вирішуємо, як краще. Це, до речі, дуже цікаво. Яна мені підказує, я їй. Ми й на роботі доповнюємо один одного, і вдома так само. Ну і не можу не зізнатися: мені дуже подобається, коли Яна одягає форму. Не важливо – парадну чи польову – це однаково додає моїй Яні краси», – розповідає Володимир Супрун.Ірина Остапчук із державного підприємства «Маневицьке лісове господарства» займає посаду інженера з побічного користування.Сергій Остапчук родом із Прилісного Маневицького р-ну. Спілкуватися молода пара почала в Луцьку. До одруження тривалий час зустрічалися, Ірина чекала Сергія з армії. Разом уже фактично більше 10 років.

«Намагаюся підтримувати. Розумію усі нюанси професії – те, що іноді можна затримуватися на роботі, через те щось не встигнути вдома по господарству. Але таке буває дуже рідко. Моя Ірина гарна дружина, чудова мама. Сім’я для неї пріоритет, я це відчуваю. Жодних приводів не довіряти чи переживати за щось Ірина не створює, навіть якщо десь у лісі з колегами. Розкажу ще таке. Нашій доні Мілані вже 5 років. Вона часто слухає маму, спілкується з нею. Тому знає цікаві нюанси про життя лісу. Наприклад, одразу бачить якщо дерево хворе – починає розповідати. Мовляв, деревце захворіло через жука, тому он кора обсипалася, хвоя чи листячко пожовтіло. Вона це так по-особливому розповідає, що можна знімати навчальне відео про ліс для дітей», – розповідає Сергій Остапчук.Родина Анастасії та Юрія Каліщуків іще молода. Пара одружилася зовсім недавно. Вчилися в паралельних класах. А через 5 років зустрілися – і почали зустрічатися. Настя вже займала посаду інженера з лісових культур державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».«Розкажу, якою була моя пропозиція руки і серця. Напередодні домовився з головним лісничим підприємства, щоб Настю нібито терміново викликали в рейд. Попрацювала вона, як завжди, поки ми з друзями готувалися. А коли вже рейдова група, де й була Настя, приїхала на місце нашої «дислокації», її очікував сюрприз.Насті дуже сподобалося. До речі, багато в чому мені допомогли саме її колеги.

Я - представник більше приватного напрямку роботи, так би мовити, вільнішого життя. Тому не завжди спочатку розумів, що таке термінове доручення керівництва, виїзди у ліс, незважаючи на час доби, жорсткий порядок та дисципліна, яка є в лісовій галузі. У них же все, як у військових! А потім, коли дізнався більше про роботу Насті, мені навіть дуже сподобалося, наскільки у системі все працює злагоджено, чітко та організовано.

Тепер у мене багато друзів лісівників. А спочатку і ревнощі були, тому що колектив чоловічий. Я аж надто багато, мабуть, розпитував Настю про її колег. Про кожного!

А ще мені дуже подобається лісівнича форма. Настя у мене і так красуня, а у формі то взагалі.

На саме свято також планую романтичний подарунок. Настя дуже на такі речі емоційно реагує. Як, в принципі, на всі моменти у житті. Жінки більш щедрі на емоції», – розповідає Юрій Каліщук.Фотосесію колегам провели Руслан та Яна Шпоти, працівники ДП «Поліське ЛГ» (Маневицький р-н)

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---