«Коли хрипить голос, найкраще лікування – помовчати», – отоларинголог з Луцька

Напевно, немає такої людини, яка бодай раз не стикалася б із захворюваннями ЛОР-органів. Кожному вони колись дошкуляли: чи то заболіло горло, чи заклало ніс, чи у вусі «стріляло». Як правильно діагностувати ці хвороби? Якою має бути профілактика, а яким – лікування? Чим небезпечне самолікування? На ці та інші запитання в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» відповідав отоларинголог, завідувач відділення отоларингології КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» Петро Макарчук.

Отже, отоларинголог – це лікар, який лікує вуха, горло та ніс.

Так. Ми лікуємо такі органи, як вуха, горло та ніс, тому що вони належать до однієї системи – дихальної. Ця система працює в нашому організмі усе життя. Багато хто скаже, що вухо до дихання не має жодного стосунку. Річ у тім, що в процесі розвитку нашого організму сталося так, що вуха, горло та ніс розвиваються майже одночасно. І структура порожнин носа та вуха подібна, крім того, вони з’єднані між собою за допомогою слухової труби. Тобто ці всі системи працюють в одному комплексі, і якщо, наприклад, є проблема в носі, буде страждати вухо й навпаки.

Які хвороби лікує отоларинголог?

Найчастіше ми лікуємо риніти, гайморити, отити, фарингіти, тонзиліти, ларингіти тощо. Здебільшого ці хвороби є виявом враження організму вірусною інфекцією. Реакція організму на вірус – запалення, яке починається залежно від того, який орган він вразив. Якщо вірус проник у ніс – буде риніт, у горло – фарингіт або тонзиліт, якщо він спустився нижче – можливий ларингіт.

І це все супроводжуватиметься симптомами, які в народі називають застудою. Виникають нежить, головний біль, підвищується температура, починаються виділення з носа. Якщо це стосується горла, то будуть болі при ковтанні, почервоніння. Якщо вірус спустився нижче, приєднується кашель, охриплість голосу. Із цими симптомами люди звертаються до отоларинголога й він уже має провести діагностику та призначити лікування.

Часто люди нехтують візитом до отоларинголога і вдаються до самолікування. А нерідко перші симптоми недуги спричиняють ускладнення. Та в кожному конкретному випадку треба знати, що приймати, починаючи з крапель для носа. Скажіть, наскільки потрібна рання діагностика?

Будь-яке запальне захворювання за наявності належної опірності організму може минути і без спеціального фармацевтичного лікування. На початкових стадіях будь-якої гострої респіраторної інфекції, що виявляється або ринітом, або фарингітом, або тонзилітом, достатньо і простих методів лікування, наприклад, промивання носа соляними чи трав’яними розчинами, полоскання горла з використанням протизапальних трав, можна зробити інгаляцію.

Коли ж ми бачимо, що минуло два-три дні, а стан погіршується, утримується підвищена температура чи ще збільшується, з’являється біль, що вже потребує знеболювальних препаратів, тоді треба звернутися до лікаря.

Які анатомічні фактори ЛОР-органів можуть сприяти виникненню хвороби?

Найчастіше це фактори, що призводять до порушення носового дихання, якщо говорити про ніс. Скажімо, усі знають, що в носі є перегородка, яка ділить його порожнину на дві симетричні половини. Так задумано природою. Є таке поняття, як носовий цикл: під час дихання змінюється кровонаповнення слизової оболонки носової порожнини. Відповідно, одна половина носа більше кровонаповнена, друга – менше. За рахунок цього і відбувається той носовий цикл, коли повітря краще проходить то однією, то іншою половинами носа. Цей цикл для того, аби одна половина носа працювала, а друга відпочивала.

Якщо ж ми маємо викривлення носової переділки, це свідчить про те, що одна половина носа зменшує надходження повітря і це погіршує носове дихання. Із часом це призводить до того, що з’являються місця, де слизова оболонка вже не може повноцінно витримувати ті навантаження, які має виконувати: зігрівати повітря, очищувати його від усіляких домішок, створювати опірність інфекції.

На слизовій оболонці є низка факторів, які можуть знешкоджувати бактерії. А коли викривлена носова переділка, на фоні погіршеного носового дихання всі запальні процеси протікають набагато гірше.

У плані профілактики було б добре зробити хірургічне втручання і вирівняти носову переділку. Але для цього потрібні певні показання: щоб людина відчувала, що вона тривалий час погано дихає носом, що це завдає їй дискомфорту, що їй потрібно використовувати судинозвужувальні краплі. Тобто коли людина вже не може жити нормальним працездатним життям, потрібно звернутися до лікаря й позбутися проблеми.А загалом у плані хронізації процесу та лікування, то це фактор, що сприяє повторюванню недуги. От часом люди кажуть, що не можуть вилікувати гайморит, що він періодично повторюється. Отже, в носі є якийсь фактор, що цьому сприяє. І це не залежить від лікування чи лікаря. Кажуть, що коли одного разу при гаймориті зробив прокол, то все життя лікуватимеш. Ні, це не так.

Прокол – це та процедура, яка скерована в конкретний момент на покращення стану хворого. Скажімо, якщо ми діагностували гнійний гайморит, то що скоріше цей гній з організму видалимо, то швидше настане одужання. Але в плані рецидиву чи виліковування прокол не має значення. Треба шукати фактори, що зумовлюють повторення гайморитів. Один із таких – викривлення носової переділки.

Якщо зміцнювати імунну систему, опірність організму буде краща. Які профілактичні заходи порадите?

Здоровий спосіб життя, фізичні навантаження, уникання шкідливих звичок – це все ті фактори, які сприяють розвитку неспецифічного імунітету. А він має велике значення. Бо якщо людина не має обтяжливих факторів в організмі, вона може всі ці хвороби, як кажуть, переносити на ногах.

Щодо промивання носа задля профілактики, то тут теж треба думати, варто це робити чи ні. У принципі, наш організм пристосований до тих умов, у яких ми живемо. І якщо ми намагаємося їх якось змінити, то це не означає, що робимо добре. Якщо будучи здоровими, почнемо промивати носа, то частково можемо порушити ту мікрофлору, яка там є. А вона пристосована для того, щоб ми жили в цьому середовищі, дихали цим повітрям. Змиваючи мікроорганізми, які є на слизовій оболонці носа, ми створюємо умови для того, щоб туди потрапляли інші мікроорганізми, які, можливо, не характерні для тої слизової оболонки і можуть бути не такими корисними, як ті, що в нас були.

А закладеність носа може бути симптомом, що треба його промивати?

Закладеність носа не завжди пов’язана із запальними процесами. Є низка анатомічних причин, що можуть до неї призводити. Промивання в такому випадку не пошкодить, але й не усуне проблему. Це ж можуть бути й фактори зовнішнього середовища – підвищена сухість повітря чи запиленість, наявність у приміщенні запахів, на які слизова оболонка носової порожнини реагує набряком.

Чи правда, що краплі проти нежитю можуть призвести до гіпертонії, якщо довго їх застосовувати?

Так, це доведено практикою. Часто при хронічному нежитю люди використовують судинозвужувальні краплі, не звертаючись до лікаря. Але їх треба крапати через кілька годин знову. Постійне вживання судинозвужувальних крапель порушує діяльність серцево-судинної системи. Адже коли ми їх застосовуємо, то змушуємо судини постійно бути у звуженому стані. А з часом крапель треба більше й частіше застосовувати. Наслідком є порушення току крові судинами, а це може призвести до підвищення артеріального тиску.

Читайте ще: «Якщо кольнуло серце, не треба бігти рятуватися аспірином», – волинський кардіохірург

Які супутні захворювання можуть провокувати хвороби ЛОР-органів?

Усі хвороби, які не дають людям жити повноцінним працездатним життям, можуть погіршувати протікання захворювань ЛОР-органів. Найчастіше ми зараз стикаємося із цукровим діабетом, який значно погіршує протікання запально-гнійних захворювань. При цукровому діабеті швидкість розвитку гнійного запалення набагато більша і лікування набагато важче. Це пов’язано з тим, що порушуються обмінні процеси в організмі й він уже не може на рівні слизових оболонок давати належну відповідь на всі несприятливі фактори зовнішнього середовища.

Часто люди скаржаться, що горло не болить, а голос хрипить. Як можна усунути такий стан?

Це найчастіше є виявом гострої респіраторної інфекції. Хай там як, ми не можемо перехитрити природу. Лікар не може зробити так, щоб, скажімо, людина сьогодні захворіла, а завтра у неї вже був чистий голос. Можна вдатися до певних заходів, які зроблять голос, але хворобу вони не ліквідують. Коли хрипить голос, найкраще лікування – помовчати. Тоді видужання настане швидше, ніж у разі, коли ми крапнемо на голосові зв’язки препарати і знімемо набряк.

У домашніх умовах можна зробити інгаляції, навіть просто з солоною водою чи трошки додати соди, йоду або лікарської трави, аби зволожити слизову оболонку. Крім того, в аптеках зараз є багато аерозольних препаратів.

А загалом, не варто поспішати, бо коли ми навантажуємо хворий орган, то можемо зробити ще більше біди. Наприклад, ми зробимо голос, людина поговорить два дні, а потім настане слабкість голосових складок і голос взагалі пропаде. І з тою слабкістю буде набагато важче боротися, ніж із простим запаленням.

Кажуть, що в групі ризику – люди певних професій, яким треба багато говорити – вчителі, актори, співаки, ведучі.

Колись при прийомі на роботу був такий професійний відбір. І люди, які мали якісь відхилення в органах і системах, його не проходили, бо просто не могли працювати. Тепер такий відбір відсутній і ми маємо пристосовуватися до тих умов, які є. Звичайно, люди голосових професій мають більшу схильність до враження голосового апарату. Цим людям треба не поспішати лікуватися, тому що вони й так мають здатність до того, що у процесі голосових навантажень на голосових складках у них можуть утворюватися вузлики, потовщення слизової оболонки, такі собі мозолі, як-от на руках від фізичної праці.

Поговорімо про так званий неврологічний хрип. Що в такому разі треба лікувати – нерви чи горло?

У частини людей в умовах стресу чи якогось навантаження пропадає голос. Це парез голосових складок, тобто вони перестають змикатися так, як потрібно, і давати звук. Тут потрібне комплексне лікування. Воно полягає і в місцевому лікуванні, що створює комфортні умови для голосових складок, які не хочуть працювати, і в тому, щоб забезпечити комфорт нервової системи. Ну і голосовий режим – треба мінімально користуватися голосовим апаратом, щоб дати йому змогу відновитися. Бувають випадки, коли потрібно підключати й невропатолога. Буває, що причиною відсутності голосу може стати поганий сон.

Читайте ще: «Не варто намагатися встановити собі діагноз шляхом запиту в Google», – невролог з Луцька

Після ванни або душу, трапляється, у вуха потрапляє вода. Це неприємне відчуття часто дошкуляє. Що робити в такому разі й чи треба одразу бігти до лікаря?

Тут хочу сказати про популярні вушні палички. Їх немає в природі. Оці всі палички, які називають вушними, – просто косметичні. Вони не створені для того, щоб їх використовувати для вуха. Зазвичай, коли у вухо потрапляє вода, люди їх беруть і вводять, щоб упоратися з цією проблемою. Не бачачи, що роблять, вони можуть собі заподіяти шкоду.

У слуховому проході у всіх людей є певна кількість сірки. І чистячи вуха цими паличками, вони ту сірку запихають ще далі. І настає момент, коли вони приходять до нас і треба вже промивати те вухо й виколупувати сірку. Організм влаштований так, що під дією жування і рухів у щелеповому суглобі сірка має виділятися назовні й людина під час ранкового туалету її може легенько виймати пальцем.

У людей після перельотів часто з’являються скарги на те, що закладає вуха. Чи потрібно в такому випадку звертатися до лікаря?

Це також є виявом функціонування нашої дихальної системи. Структура вуха має вигляд порожнини, у якій є слухові кісточки. Вона з’єднана з носом слуховою трубою, яка створена для того, щоб тиск у носовій порожнині, в барабанній порожнині і в навколишньому повітрі був однаковий.

При піднятті літака й коли він іде на посадку, є зміна атмосферного тиску. І буває так, що слухова труба не спрацьовує та не вирівнює тиск у барабанній порожнині. Унаслідок цього в людини виникає отит, пов’язаний з порушенням функції слухової труби – тубоотит. Він може давати відчуття закладеності вух, переливання якоїсь рідини, шуму, зниження слуху. Від того, якою мірою це виражено, залежить лікування.

У принципі, день-два можна почекати. Якщо це був невеликий перепад тиску й вухо неактивно зреагувало, цей стан може минути сам. Якщо ж ви бачите, що три-чотири дні немає змін на краще, з’являються додаткові болі, треба звернутися до лікаря, щоб він оцінив ступінь вираження порушення функцій і призначив лікування.

Часто доводилося чути про парацентез – розріз барабанної перетинки для відтоку гною з вуха. Люди бояться його робити, бо може утворитися стійка перфорація.

У медицині є таке правило: де є гній, там його треба випустити. Якщо він є в гайморовій пазусі, треба зробити прокол, якщо у вусі – треба зробити парацентез. При будь-кому хірургічному лікуванні можуть бути ускладнення, як-от стійка перфорація після парацентезу. Але воно розвивається рідко. І є низка методів, щоб усунути цю проблему.

Кажуть, що люди, які часто хворіють на отити, мають хронічні хвороби. У них постійно течуть вуха, може бути неприємний запах. Що робити цим людям?

Якщо є постійні виділення з вуха, що супроводжуються неприємним запахом, це свідчить про те, що в процесі вже задіяна кісткова система. Це процес, подібний до остеомієліту, коли гниє кістка, що виявляється гноєтечею і неприємним запахом. Вилікувати таку хворобу самими краплями неможливо. Треба звернутися до лікаря, щоб він визначив, наскільки вухо та його структури зруйновані. Зазвичай тут потрібне хірургічне лікування.

Такі ускладнення, як менінгіт та енцефаліт також можуть бути спричинені захворюваннями ЛОР-органів?

Усі захворювання ЛОР-органів можуть призвести до таких ускладнень. Найкраща профілактика – вчасно звернутися до лікаря, щоб не допустити їх. Звісно, у зв’язку із застосуванням антибіотиків таких ускладнень трапляється менше, але вони є.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---