«Коли дитині бракує батьківської уваги, вона заповнює порожнечу алкоголем чи наркотиками», – психолог з Луцька

Є теми, про які треба не лише говорити. Про них треба кричати. Йдеться про те, як легко діти та підлітки потрапляють у тенета залежності від алкоголю чи наркотиків і як важко їх звідти витягти.

Про те, як цьому запобігти, що робити, коли в сім’ю прийшла така біда, в ефірі програми «Психолог і я» телеканалу «Аверс» говорили з практичним психологом Валентиною Бежан.

В Україні дитячий алкоголізм – на першому місці в Європі. Чому ж така картина?

Усі традиції ідуть з сімей. Кожна дитина моделює поведінку батьків. Щодо алкоголю, то досвід його вживання має кожна друга дитина. Кожна четверта має досвід вживання наркотиків. Від наркозалежності щодня вмирає до чотирьох людей.

Анонімне анкетування, яке ми проводили в школах, показало, що багато школярів з 10 років мають досвід вживання наркотиків, а алкоголю – ще раніше. Здебільшого це починається в сім’ї, коли на свято батьки дозволяють пригубити трішечки спиртного.

Алкоголізм у дитячому віці може формуватися ще під час зачаття, якщо батьки вживають алкоголь. Тобто може бути генетична схильність.

Щодо наркотиків, то їх розподіляють на дві групи: легальні та нелегальні. До легальних належать тютюн і алкоголь. Нелегальні – седативні, стимулювальні препарати та галюциногени.

Якщо дитина отримує мало уваги від батьків, вона може спробувати алкоголь деінде, наприклад, у сім’ї, куди ходить в гості. Бо шукає місце, де їй комфортно. Коли батьки зайняті тільки зароблянням грошей, або ж цікавляться лише тим, чи дитина вчиться, то вона втікатиме туди, де її приймають. І це можуть бути сім’ї, де дозволяють вживати алкоголь.

Коли залишаєшся сам на сам з дітьми, які приходять на консультацію, то дуже часто вони розповідають, що вперше алкоголь спробували таки вдома.

Чи можна стверджувати, що діти, які не зайняті нічим, окрім школи, більше ризикують ступити на слизьку стежку? Чи можуть почуватися спокійно батьки, чиї діти ходять на гуртки, в секції?

Так не можна стверджувати. Коли батьки віддають дітей на гуртки, це не лише спорт. Додаються танці, малювання, ще щось. Дитина завантажена. Але ніхто не здогадується спитати, чого вона насправді хоче. Дитина робить те, що цікаво мамі чи татові, а не їй. Варто прислухатися до побажань дитини. І дуже важливо, щоб вона вам довіряла.

Як виплекати цю довіру?

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина ділилася з вами якимись потаємними речами і просто прийдете до підлітка з проханням щось вам розказати про себе, він ніколи цього не зробить. Запитуйте в третій особі. Наприклад, якщо донька пішла гуляти з подружкою, попросіть: «А розкажи мені про свою подружку, чим вона цікавиться, чим живе».

Цікавтеся життям друзів ваших дітей. Тоді дитина розкриється, буде розказувати про себе, про друзів. Тоді ви зрозумієте, чим ваша дитина живе, цікавиться.

Читати ще: «Залежність – це завжди втеча від болю», – психолог з Луцька

Ще в дитини має бути особистий простір. Дуже часто батьки, думаючи, що їхня дитина робить щось не те, починають лізти в її простір: заглядають у телефон, комп’ютер. А можна ж запропонувати подивитися щось разом, сходити в кіно, поговорити про однолітків. Коли буде живе спілкування, ви бачитимете дитину й дивитиметеся в очі, а не кричатимете за спиною, буде і взаєморозуміння, і довіра.

Ще одне. Якщо ви помітили, що ваша дитина стала закрита, говорить про такі дивні речі, про які ніколи не говорила, то ліпше спитайте, що сталося. Але спокійно, без зайвих деталей, про які вона не захоче з вами розмовляти.

Дуже часто в сім’ях старшим дітям здається, що молодших люблять більше. І це теж може бути причиною того, що вони можуть зважитися спробувати алкоголь чи наркотики?

У підлітковому віці всі ревниві. Діти дорослішають, мають свої секрети, закриваються. Але батькам треба сідати й говорити з ними, чути, чого вони хочуть, про що мріють. Іноді батьки не знають мрій своїх дітей, а іноді й не здогадуються, яким життям вони живуть. Дуже часто в сім’ях, де батьки заробляють гроші, діти не мають тепла і любові.

Знаємо багато прикладів, коли діти з неблагополучних сімей, вихованці дитбудинків, незважаючи ні на що, стають достойними людьми й багато чого досягають.

Наведу приклад. У однієї моєї знайомої чоловік був алкоголіком, в сім’ї зростало двоє діток. Учителька в школі, так би мовити, причепила їм тавро, казала, що будуть такими алкоголіками, як і батько. Але виховував тих дітей не так батько, як рідний дядько, який був дуже чуйним до них і зумів показати, як це – бути чоловіком. Діти перейняли його модель і, ставши дорослими, не п’ють, не вживають наркотиків, мають хороші стабільні сім’ї.

Інший випадок. Дитина з забезпеченої сім’ї. Вона все має, окрім тепла і любові, бо практично не бачить батьків, вони не цікавляться її життям. І щоб заповнити порожнечу, починає з алкоголю. А далі можуть бути й наркотики.

Що робити дітям, які є заручниками умов, у яких доводиться жити, коли вони не мають підтримки?

Передусім я рекомендувала б учителям і психологам більше звертатися до таких сімей та більше говорити з цими дітьми, підтримувати їх. Коли дитина приходить на прийом до психолога, або ж звертається до вчителя, вона хоче відкритися. Їй потрібен друг, потрібна підтримка.

Скажіть, кого можна назвати алкоголіком?

Можна виділити три стадії. Перша – якщо людина вживає, наприклад, раз на тиждень пів літра вина. Друга стадія – якщо людина вже не може без алкоголю жити і щодня випиває потроху, наступного дня у неї болить голова й вона похмеляється. А третя – стадія деліріуму. Якщо вона минає, може з’явитися алкогольна епілепсія. Це вже психічний розлад. Він може проявлятися в людей і після 23 років, і після 65.

Часто доводиться спостерігати так звану рекламу наркотиків просто на стінах будинків, на парканах, біля шкіл. Чому не карають цих людей?

Думаю, що це, напевно, комусь вигідно. Крім того, в інтернеті можна купити будь-який наркотик. Скажімо, коли якусь брендові помаду я можу замовити й чекати два тижні, то наркотик можна придбати вже.

Хто в нас продає наркотики? Ті самі наркозалежні, щоб заробити на дозу.

Є наркотики для бідних і для багатих. Хто не має на них грошей, може зробити їх в домашніх умовах.

Як батькам зрозуміти, чи вживає їхня дитина наркотики?

По-перше, подивіться, чи в кишенях, у портфелі немає таких препаратів: очних крапель, мазі проти тромбів, інсулінових шприців. Якщо знайшли – бийте на сполох. Очні краплі вони використовують для того, щоб їх не виказували розширені зіниці. За допомогою мазі проти тромбів позбуваються слідів від уколів. А в інсулінових шприцах дуже тоненька голочка, тож може бути й не видно сліду від ін’єкції.

Але ж є наркотики, які кладуть під язик, нюхають.

Варто звернути увагу, яку музику діти слухають, які кліпи дивляться. Наприклад, у репі дуже багато такого завуальованого змісту: Bones, LUMMA тощо.

Коли дитина починає вживати наркотики, в неї різко змінюється поведінка. Вона може дуже багато їсти, або

взагалі перестає їсти. Міняються зуби, шкіра. Дитина може або багато спати, або ж бути надто активною. Від наркозалежного може пахнути медикаментами або сухою травою.Часто люди втікають в алкогольну чи наркотичну залежність від реальності. Йдеться про слабкий характер?

Багато залежить від того, яка людина емоційно. Наша свідомість формується в дитячому віці. Тобто якщо дитина в сім’ї бачить, що тато дозволяє собі пити, бити маму, у неї формується саме така модель сім’ї. Коли тато, наприклад, після роботи розслабляється алкоголем, вона вважає, що теж так може зробити і нічого страшного в цьому немає.

Важливу роль відіграє й оточення, правда ж?

Я з вами згодна. Але з досвіду скажу таке. Я жила в сім’ї, де мені ніколи нічого не забороняли. Мене любили. З мамою я була дуже відвертою. Я знала, що будь-коли можу до неї прийти і розповісти, що зі мною відбувається. А от у моєї подруги довіри до мами не було. Вона росла закритою. Була відмінницею. А потім почала вживати алкоголь і стала залежною. На жаль, вона не мала таких довірливих стосунків з батьками й не мала з ким поділитися, що з нею відбувається.

Читати ще: «Це хвороба сімейна», – психолог з Луцька про те, як подолати залежність

Тобто гарні оцінки – не показник. Головне – те, що відбувається в сім’ї. Якщо є теплі відкриті взаємини, якщо батьки цікавляться передусім не оцінками, а тим, що відбувається в дитини у житті, тоді вона стає впевненою в собі, знає, чого хоче, і йде до мети.

Вживати чи не вживати – особистий вибір кожного. Але в групі ризику – діти, коли їхня свідомість ще не сформована, вони ще не можуть зрозуміти, добре це чи погано.

Цікаво, що діти, спочатку спробувавши алкоголь, переходять спочатку на легкі наркотики, а далі – на більш серйозні, коли хочуть зійти з тої ланки, знову повертаються до алкоголю. Тобто одне замінюють іншим.

Ситуація яка: наркотики дорогі, грошей на них нема, тож вони вживають алкоголь, а хочеться якоїсь ейфорії. Але пиво, як вони кажуть, «не вставляє», тож підключається горілка у великих кількостях. А це провокує агресію, що виливається на тих, хто оточує.

Як вберегти дітей, аби вони не потрапили в тенета залежності?

По-перше, варто запровадити щотижневий день сім’ї, коли всі вимикають телефони, комп’ютери і проводять час разом – удома, в парку, на атракціонах, на пікніку тощо. Не сидіть у гаджетах, а спілкуйтеся з дітьми, будьте з ними відвертими, приділяйте їм якомога більше часу. Бо це все має вплив на їхнє подальше життя.

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---