Колонія луцьких чиновників, яка стала вулицею. Фото

У ХІХ столітті на місці сучасних вулиць На Таборищі та Літньої розташовувалися військові табори, звідки, власне, і виникла назва однієї з них. Але житлову забудову тут почали після 1924 року. Тоді уряд Другої Речі Посполитої затвердив програму будівництва житла для урядовців у східних регіонах країни.

У Луцьку, який став центром воєводства, жило чимало чиновників, і житлове питання було вельми актуальне. Хоча програму будівництва такого типу реалізовували і в інших містах.

Роботами в Луцьку керував архітектор Теодор Бурше. Він створив різні типи будинків (на дві, чотири та шість родин). Причому деякі було спроєктовано для холостяків – так звані кавалєрки.Двоквартирні будинки мали площу партеру 186 квадратних метрів, чотириквартирні – 295 квадратних метрів, шестиквартирні – 347 квадратних метрів, кавалєрки – 386 квадратних метрів.На той час це були сучасні будівлі, які мали навіть водопровід. Фактично це були одні з перших будинків, до яких підвели воду. Зрозуміло, що серед мешканців були вищі чиновники державних установ.

Читати ще: Луцька дамба: кликуни, бігова доріжка та платанова алея. Фото

Скажімо, станом на 1934 рік серед мешканців державної колонії імені Габрієля Нарутовича значилися співробітники воєводського управління, окружного суду, казначейської палати, державної гімназії, дирекції державних лісів, воєводського управління поліції, повітового староства, прокурори.Частину плацу за Сапалаївкою відвели під парк (нині тут Луцький ботанічний сад). Пізніше поряд з невеликими акуратними будиночками звели два багатоквартирні п’ятиповерхові будинки (вони розташовані навпроти Волинського краєзнавчого музею). Їх вважають найбільшими функціоналістськими спорудами міжвоєнного Луцька.Нині дві будівлі колишньої колонії займає Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Решту використовують під житло.Попри чисельні перебудови та кілька нових будинків, квартал, який обмежений меморіалом, вулицею Шопена та річкою Сапалаївкою, цілком може слугувати добрим прикладом міжвоєнної забудови. Там можна оглянути і архітектуру, і планування, і старовинні цікавинки, які ще залишилися на давніх спорудах.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Балконів на будинках колонії зовсім мало

На вузьких віконцях збереглися автентичні решітки

Важко однозначно стверджувати, чи клямка міжвоєнного періоду

Вимикач у підвалі орієнтовно середини ХХ століття

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---