Колядки й віншування від добрих друзів: як Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» приймав гостей

Січневі робочі будні для Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» видалися напрочуд теплими і святковими, адже привітати колектив з новорічно-різдвяними святами завітало чимало добрих друзів. Талановиті діти й дорослі тішили чудовим виконанням колядок і щедрівок, яскравим вертепом і щирими віншуваннями, повідомили у пресслужбі Фонду.

«Це прекрасна традиція – приймати давніх друзів, із якими Фонд співпрацює роками, яким допомагає і за яких повсякчас вболіває, – каже заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода. – Це громадські організації і творчі колективи, із яких можна брати приклад, адже вони напрочуд активні, позитивні та душевні люди. Вони несуть своє світло і щирість іншим, діляться добром і підіймають настрій».Третій рік поспіль із вітаннями Фонд відвідує громадська організація «Даун синдром», яка цьогоріч відзначатиме 15-річчя. «Організація налічує близько 70 членів, з них 20-30 доволі активні. Ми завжди раді прийняти всіх охочих, – розповідає мама 22-річної Яни Світлана Плетнякова. – Так само і ми з радістю нині вітаємо хороших людей зі святами, діти мають змогу проявити себе. Тим паче у нас є театральний колектив, діти там займаються, а тому виступати перед новою публікою завжди приємно і цікаво».

Мама 19-річної Оксанки Руслана Сльозко розповідає, що діти із задоволенням йдуть колядувати, щедрувати, посівати. «Звісно, у наших дітей не дуже виразна артикуляція, адже мають великий язик, їм важко говорити, багато хто затинається. Проте вони здатні до навчання і запам’ятовування, їм подобається вітати тих, хто нам допомагає. Нехай вірш чи колядка не зовсім ідеально прозвучать, проте це щиро, – каже пані Руслана. – А взагалі наші діти вчаться у школах, один хлопець закінчив профтехучилище, інший зараз навчається».Співочий ансамбль «Неспокійні серця» при міському Палаці культури створений у 2013 році. Його керівниця Галина Констанкевич наголошує: попри поважний вік учасниць колективу, вони багато виступають. «Ми дуже стараємося. Зараз у нас 14 жінок, всі пенсіонерки. Наймолодшій 65, а найстаршій, тобто мені, 76. Шкода тільки, що нема у колективі чоловіків, – ділиться Галина Степанівна. – Не хочеться постійно сидіти вдома. Ми отримуємо задоволення від співу, приходимо на репетиції і спілкуємося, ділимося радостями і бідами. Все-таки не треба лінуватися, а бути активним, допоки є сили і бажання жити».А ось Центр реабілітації осіб з інвалідністю «Джерело життя», який налічує майже 80 членів, у 2020-му відзначатиме 18-річчя діяльності. Заступниця голови правління Алла Антонюк розповідає, що Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» допомагав організації неодноразово. «Наша молодь кілька років поспіль їздила на відпочинок у Буковель. Минулого року такої змоги не було, але дуже віримо, що нам знову випаде така нагода. Ми з великою радістю чекаємо поїздок у мальовничі Карпати, бо це незабутні враження, а відтак і якісна реабілітація, – пояснює вона. – Ми завжди раді нести позитив тим людям, які нас підтримують, своїми співанками і казковими вертепами. При організації діє музична і театральна студії, наші члени виготовляють різні вироби, тому нам є чим дивувати».Народний аматорський вокальний ансамбль «Джерела Волині» при Палаці культури міста Луцька налічує 26 учасників й діє уже дев’ять років. «Програма у нас різноманітна, до всіх свят і торжеств, – зазначає художній керівник колективу Галина Цимбалова. – Ми давно дружимо з Фондом «Тільки разом», завжди вітаємо. Дуже вдячні за поїздку у санаторій «Пролісок», яку нам влаштував Фонд. Дякуємо, що завжди відгукується, якщо нам треба поміч. Ми шануємо Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», адже він творить добро, допомагає людям, а це так цінно в наш непростий час».Для громадської організації «Янголята», яка існує із 2012 року і об’єднує 32 сім’ї, цьогорічний вертеп – абсолютно новий досвід. «З фондом співпрацюємо з 2015 року. Ми їздили в Буковель. Упродовж 2015-2016 років нам надавали фінансову допомогу, завдяки якій ми мали змогу організовувати заняття з арт-терапії, оплачували оренду приміщення, – зауважує голова ГО Юлія Поліщук. – Фонд нам дав гарний старт для розвитку, завдяки цьому у нас народилася творча студія «Аматори від янголят», яка вдало працює. Ми перший колектив з України, який виступив на міжнародному фестивалі аутистів. Нині наші дітки працюють в інклюзивному форматі, вони танцюють разом з дітками з 11-ї школи, там є колектив «Лілея». Ось і цьогоріч ми представляли в Туреччині наші досягнення. А у нас, між іншим, вже ціла методика народилася – реабілітація мистецтвом в інклюзивному форматі. Ми єдині в Україні, де діти з аутизмом виступають. Та й у світі є небагато таких аналогів. Ця методика сприяє тому, що діти стають спокійніші, врівноваженіші. А взагалі ми об’єдналися і заради того, аби показати, що діти з аутизмом мають свої таланти і можуть це демонструвати. Якщо з ними працювати, то результат буде. У тебе вже є ця дитина, і це треба прийняти, любити її і допомагати своїй дитині бути повноцінним членом суспільства. Головне – один одного підтримувати й бути оптимістом».Народний аматорський чоловічий хор патріотичної пісні «Подвиг» Палацу культури міста Луцька цьогоріч відзначатиме немало-небагато – аж 40 років існування. Найстаршому із понад двох десятків артистів – 91 рік. «Ми давно дружимо з Фондом. Минулоріч Фонд допоміг нам зі сценічним вбранням. І в «Пролісок» нас возили, – розповідає керівниця колективу Оксана Джига. – Тому ми із задоволенням йдемо віншувати таких гарних людей».Аматорська хорова капела «Дзвони Холмщини» будинку культури мікрорайону Вересневе і ветеранського громадського об’єднання «Холмщина» існує вже 28 років, а нині об’єднує 24 учасники. Всі вони – вихідні з Холмщини, а також нащадки тих українців, які були переселені й депортовані. «Ми тримаємося купи, бережемо культуру, пропагуємо традиції Холмщини, співаємо пісні, які співали колись наші баби й діди, – каже керівниця хору Мирослава Новакович. – І нам приємно прийти в гості у Фонд «Тільки разом», який робить багато добрих справ. Дуже тішимося відремонтованому будинку культури у нашому мікрорайоні, новенькому стадіону. За це й прийшли подякувати піснями».Настоятель храму святої рівноапостольної Марії Магдалини отець Олександр тішиться, що у ці новорічно-різдвяні січневі дні українці бережуть традиції й через унікальні українські колядки та щедрівки нагадують усім про диво народження Христа. «До хороших людей завжди хочеться прийти. До людей, які вміють допомогти, вислухати, порадити і зарадити, вміють порадіти. З такими людьми добро твориться і множиться».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---