«Княжий-2019»: Ірина Білик розповіла, який посуд виготовляють із кришок для унітазу

Про небезпечний пластиковий посуд, який виготовляють із кришок для унітазу, вилучених із медичних закладів, корисних каліфорнійських черв’яків, та про екологічно-корисні сумки розповіла засновниця екобренду «Bilka – зелені думки в дії» Ірина Білик під час гутірок у рамках другого дня фестивалю «Княжий-2019».

«У кожного з вас є вдома смітник. Що ми у ньому маємо? Говорять, що на сьогодні сміття стало стільки, що людство не загине від атомної війни, а захлинеться власними відходами. Зокрема, у світовому океані є плями з сміття, розміром з Францію. Хтось може сказати, що світовий океан дуже далеко, але світовий океан – це ми», – зазначила Ірина.Вона наголосила, що в Україні є близько 5 з половиною тисяч полігонів. І 70% таких полігонів не відповідають нормам.

«Чому так відбувається? Бо є норми закону, але нема контролю. Тому замість того, щоб з смітника забирати цінні відходи, ми викидаємо все докупи. Найголовніше – це обирати якісні і багаторазові товари. Ви знаєте, скільки кожен з нас за одну покупку використовує цих пакетиків? Близько 500 за рік – мінімально. В результаті кожен з нас генерує тонни таких пакетів, але ми їх можемо замінити. До прикладу, на паперові торбинки, з тканини. Якщо ви купуєте лимон, ви можете цінник наклеїти на нього, а не пакувати в пакетик. Або беручи каву «to go» – не брати пластикових стаканчиків, а наливати каву в свій посуд», – наголосила доповідач.Серед сміття, яке волиняни можуть сортувати власними силами, еколюбителька відзначила пластик, папір, небезпечні відходи (лампи, батарейки), і харчове сміття.

«10% з нашого контейнеру ми переробити не можемо – це є справжнє сміття. Зокрема, чеки – не макулатура. Вони містять багато хімічних і шкідливих речовин. Чеки переробляють два переробники – в Калуші і в Києві. Але щоб їм передати сировину, має бути певна кількість», – розповіла Ірина Білик.

Вона зауважила, що до картону не відносяться пакети «тетрапак», тому що всередині них є фольга:

«В Україні є лише один переробник таких «тетрапаків», що знаходиться у Харківській області – вони відділяють картон, папір і фольгу. Папір передають видавництву «Ранок» і друкують книги. Гранули алюмінію додають до асфальтового покриття і закатали перші 10 км дороги у Харківській області – і ця дорога виявилась міцнішою і при температурі 65 градусів немає деформації. Цінність сировини дуже висока – 3,5 гривень за одиницю. Тому для великих компаній що використовують велику кількість такої сировини, її дуже вигідно продавати», – акцентувала захисниця довкілля.

Вона виокремила сім способів маркування пластику. Зокрема, на пластикових товарах є спеціальна позначка у вигляді трикутника з цифрою від 1 до 6 в центрі.

До першого відноситься матеріал, з якого виготовляють пластикові пет-пляшки для напоїв, другого – тара від шампунів, побутової хімії; третій – пластик, що не переробляється; четвертий – пакети, стрейч-плівка; п’ятий – «найякісніший пластик, який лише може бути». Він не виділяє токсичних речовин. Його можна використовувати багато разів. У такий пластик «пакують» йогурти, молочні продукти, відерця від сметани.

А ось під маркером «шість» ховається дуже небезпечний пластик. Чому? Про це також розповіла Ірина Білик:

«Маркування під номером шість – домінує. Але це дуже небезпечний пластик. Його виготовляють із перероблених кришок для унітазу. Їх вилучають з медичних закладів, переробляють і виготовляють посуд, з яких в супермаркетах пакують їжу. Одноразовий посуд. Дуже шкідливий. Ви ж не хочете їсти з посуду, виготовленого з унітазу?» – посміхнулася Ірина.Окрім цього, вона розповіла про маркер «сім», до якого відноситься багатошарова упаковка, що не переробляється, зокрема упаковка від зубної пасти.

Разом із тим, захисниця довкілля зауважила, що найбільша кількість у сміттєвих контейнерах саме харчових відходів – їх у сміттєвому контейнері 40%, а влітку – 60-70%.

«Але з ними боротися найлегше! Якщо ви мешкаєте у приватному секторі – то цим відходам можна дати раду, облаштувавши компостну яму. Вона не має запаху, коли її правильно облаштувати. У квартирі можна використовувати м-контейнери – відро з подвійним дном, у якому збирається так званий компостний чай, який можна відвозити в парк чи на землю. Не можна забувати й про каліфорнійських черв’яків – їх еко-активісти тримають замість котиків і собачок. Вони як дощові черв’яки, але покликані їсти харчові відходи. Через три тижні можна збирати дуже корисне добриво – чорний компост. Головне, слідкувати, аби не повтікали і щоб їх не з’їли коти, гризуни чи птахи», – наголосила Ірина.

І, насамкінець, вона акцентувала, що не вартує одразу після лекції перетворювати власне помешкання на сортувальну фабрику.

«В мене маленька кухня, я не маю змоги тримати величезні контейнери, тому я поставила три подарункові пакетики – в складаю один папір, в інший – скло та пластик, ще в інший – «тетрапаки». Не намагайтесь перетворити квартиру на сортувальну фабрику. Розпочніть з найменшого», – порадила волинянам Ірина Білик.

Опісля Ірина презентувала екологічні сумки власного виробництва, які допоможуть зберегти довкілля чистішим.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---