Княгиня з замку чи привид з підземелля? У Луцьку побувала незвичайна туристка з півдня України
Лучани, які прогулювалися центром міста в один із минулих вихідних, були неабияк подивовані зустріччю з дамою у середньовічному вбранні. Пані привітно усміхалася, охоче погоджувалась на фото з нею і загалом поводилася абсолютно невимушено.
«Ця зустріч зробила мій день, – захоплено каже 25-річна Світлана. – Ми з п’ятирічною донькою любимо дивитись казки про принцес та королев. А ця пані ніби зійшла з екрана. І донька від неї в захваті! Тепер буде світлина на пам’ять».
Насправді Олена Новікова (а саме так звати жінку в середньовічному вбранні, – авт.) приїхала до Луцька з Вільногірська на Дніпропетровщині. Вона подорожувала Україною в складі групи від запорізької турагенції «Шарм-тур». На історичній Волині туристи з півдня були три дні. Окрім Луцька, відвідали Рівне, Дубно, Тараканівський форт. За цей час пані Олена тричі переодягалась у різні костюми. Найбільше, стверджує вона, її вразив Луцьк.«Тут неймовірно привітні люди, – каже Олена Новікова. – У Луцькому замку відчувається і справді атмосфера Середньовіччя. Після розповіді гіда про Агрипіну, дружину луцького князя Любарта, мене почали називати княгинею. А ще – імператрицею, царицею, феєю, і навіть… привидом Магдалени».Читати ще: Привид і подорож у Середньовіччя: відкривають відреставровані підземелля в Луцьку
Як з’ясувалося, під час екскурсії у підземелля римо-католицького костелу Петра і Павла стався курйозний випадок. Туристи з півдня саме спустилися туди сходами і перед брамою зустріли іншу групу. Вони вже закінчили екскурсію. У той час в підземеллі на мить зникло світло. Коли його увімкнули, почувся зойк.«Побачивши мене, зі страху закричала дівчинка, – згадує Олена Новікова. – Я хотіла її заспокоїти, бо діти зазвичай при зустрічі зі мною радіють і самі тягнуться до «тьоті королеви». Але вона від мене відсахнулась і ще дужче закричала. Як виявилось, у підземеллі є гробниця Магдалени Тализіної. Ця молода жінка померла під час пологів. Екскурсовод попередньої групи, нічого не підозрюючи, розповіла легенду про те, як окремі лучани бачили її привида. Це жінка з білим волоссям, яка блукає підземеллям і серед дітей шукає свого померлого малюка. Ось так я виявилася частиною легенди».Як розповідає пані Олена, вдома у її гардеробі є понад десять середньовічних костюмів. Шити їх жінка почала тоді, відколи дізналась про свою тяжку недугу.
Читати ще: Привид луцьких підземель. Чим дивуватиме нова туристична локація
«Чотири роки тому лікарі виявили у мене онкологію, – розповідає. – Ця звістка мене підкосила. Я три дні ридала і за сльозами не бачила білого світу. Потім сказала собі: «Стоп. Я сильна. Треба жити». Про те, що я пережила, не хочу згадувати. Пообіцяла собі, коли стане легше, почати подорожувати. І тепер я втілила в життя свою мрію. На кожну поїздку шила костюм. На сьогодні побувала у багатьох країнах».За словами Олени Новікової, з запорізькою турагенцією вона вже подорожує кілька років. Її та керівницю агенції Ірину Саламаху зблизила спільна біда – обоє жінок борються з онкохворобою.«Ми обоє з прифронтових регіонів, я з Запоріжжя, Олена з Дніпропетровщини, – розповідає Ірина. – А відтак щодня перебуваємо в стресі через постійні тривоги та обстріли. Плюс хвороба дається взнаки. Тому ми знаємо ціну життю і кожен день проживаємо як найкращий. Виділяємо час на відпочинок, допомагаємо армії та волонтеримо. Ми українки, а отже – незламні. Самі так живемо і спонукаємо до цього інших».
Людмила ПРИЙМАЧУК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Ця зустріч зробила мій день, – захоплено каже 25-річна Світлана. – Ми з п’ятирічною донькою любимо дивитись казки про принцес та королев. А ця пані ніби зійшла з екрана. І донька від неї в захваті! Тепер буде світлина на пам’ять».
Насправді Олена Новікова (а саме так звати жінку в середньовічному вбранні, – авт.) приїхала до Луцька з Вільногірська на Дніпропетровщині. Вона подорожувала Україною в складі групи від запорізької турагенції «Шарм-тур». На історичній Волині туристи з півдня були три дні. Окрім Луцька, відвідали Рівне, Дубно, Тараканівський форт. За цей час пані Олена тричі переодягалась у різні костюми. Найбільше, стверджує вона, її вразив Луцьк.«Тут неймовірно привітні люди, – каже Олена Новікова. – У Луцькому замку відчувається і справді атмосфера Середньовіччя. Після розповіді гіда про Агрипіну, дружину луцького князя Любарта, мене почали називати княгинею. А ще – імператрицею, царицею, феєю, і навіть… привидом Магдалени».Читати ще: Привид і подорож у Середньовіччя: відкривають відреставровані підземелля в Луцьку
Як з’ясувалося, під час екскурсії у підземелля римо-католицького костелу Петра і Павла стався курйозний випадок. Туристи з півдня саме спустилися туди сходами і перед брамою зустріли іншу групу. Вони вже закінчили екскурсію. У той час в підземеллі на мить зникло світло. Коли його увімкнули, почувся зойк.«Побачивши мене, зі страху закричала дівчинка, – згадує Олена Новікова. – Я хотіла її заспокоїти, бо діти зазвичай при зустрічі зі мною радіють і самі тягнуться до «тьоті королеви». Але вона від мене відсахнулась і ще дужче закричала. Як виявилось, у підземеллі є гробниця Магдалени Тализіної. Ця молода жінка померла під час пологів. Екскурсовод попередньої групи, нічого не підозрюючи, розповіла легенду про те, як окремі лучани бачили її привида. Це жінка з білим волоссям, яка блукає підземеллям і серед дітей шукає свого померлого малюка. Ось так я виявилася частиною легенди».Як розповідає пані Олена, вдома у її гардеробі є понад десять середньовічних костюмів. Шити їх жінка почала тоді, відколи дізналась про свою тяжку недугу.
Читати ще: Привид луцьких підземель. Чим дивуватиме нова туристична локація
«Чотири роки тому лікарі виявили у мене онкологію, – розповідає. – Ця звістка мене підкосила. Я три дні ридала і за сльозами не бачила білого світу. Потім сказала собі: «Стоп. Я сильна. Треба жити». Про те, що я пережила, не хочу згадувати. Пообіцяла собі, коли стане легше, почати подорожувати. І тепер я втілила в життя свою мрію. На кожну поїздку шила костюм. На сьогодні побувала у багатьох країнах».За словами Олени Новікової, з запорізькою турагенцією вона вже подорожує кілька років. Її та керівницю агенції Ірину Саламаху зблизила спільна біда – обоє жінок борються з онкохворобою.«Ми обоє з прифронтових регіонів, я з Запоріжжя, Олена з Дніпропетровщини, – розповідає Ірина. – А відтак щодня перебуваємо в стресі через постійні тривоги та обстріли. Плюс хвороба дається взнаки. Тому ми знаємо ціну життю і кожен день проживаємо як найкращий. Виділяємо час на відпочинок, допомагаємо армії та волонтеримо. Ми українки, а отже – незламні. Самі так живемо і спонукаємо до цього інших».
Людмила ПРИЙМАЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Земельні реформи у селах Горохівщини 1920-1930-х років
Сьогодні 15:49
Сьогодні 15:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.