Кілька сіл біля Луцька – без автобуса. Люди не можуть доїхати до роботи чи лікарні

Платять 700 гривень за таксі, йдуть годинами пішки або прокидаються о п’ятій ранку, щоб знайти добродія на машині в попутному напрямку. Жителі кількох сіл Торчинської громади в один день виявилися відрізаними від лікарні, аптеки, ринку та роботи. Автобус, який щодня сполучав села із Торчином та Луцьком, перестав курсувати три місяці тому.

Ідеться, зокрема, про села Воютин, Гать, Скірче та інші, що за близько 30 кілометрів від Луцька. Раніше з Торчином і обласним центром ці села сполучав автобус за маршрутом «Луцьк–Бережанка», інформує «12 Канал».

«Я не маю чим добратися на роботу. Я встаю о п’ятій годині, щоб шукати когось, хто мене підбере», – плаче Людмила, мама полеглого військовослужбовця. Після втрати сина-годувальника вона залишилася зовсім сама.

Автобус «Луцьк–Бережанка» здійснював чотири рейси в день. Їхав із луцької автостанції на Забороль, Антонівку, Городок, Одеради. Звідти – в сусідні Сьомаки, Гать, Тертки, Воютин, Скірче й Бережанку.

«Дуже був зручний маршрут. Я сідала в селі Гать без десяти сім і встигала на роботу на вісім годин. Усі, хто їхав, встигали на роботу», – наголошує Людмила.

21 листопада 2023 року автобус перестав курсувати. Нібито через дві причини: розбиті дороги та нерентабельність. Новий маршрут № 58 «Луцьк–Сьомаки» відібрав у автобуса на Бережанку частину пасажирів.

«Луцька ТГ пустила до Сьомаків як до крайньої точки своєї громади 58-му маршрутку, яка має 12 рейсів. І тоді тут стало мало людей і перевізники не схотіли возити», – говорить житель села Скірче Павло.

Він священник. Його дружина працює в Луцьку. Вже три місяці з їхнього села до обласного центру не їздить жоден автобус. Щоб потрапити в Луцьк, дружина Павла добирається до сіл, звідки курсує транспорт, чи то попутними автомобілями, чи то пішки.

Найняти машину, щоб дістатися до роботи й назад, вартує 500-700 гривень на день. Через відсутність автобуса, кажуть люди, дуже багато селян, які працювали в Луцьку, змушені були звільнитися.

«Стільки людей розрахувалися! Щодня з Бережанки сім-вісім людей їхали, десять людей підсідали у Воютині, сім-вісім людей підсідали в Гаті... Люди порозраховувалися. Це нормально?» – наголошує Людмила.

Ненормальним стало життя й для пенсіонерів. Пану Семену – 85 років. Нещодавно він переніс інсульт. Щоб показатися лікарю чи просто виміряти тиск, дідусю потрібно їхати за 13 кілометрів у Торчин, бо ФАП у Воютині закрито. Немає в селі й аптеки. Неодноразово пан Семен мусив іти додому кілька кілометрів пішки, опираючись на тростину.

«З Торчина на Сьомаки, а з Сьомаків я йду через Тертки, Гать до Воютина. Немає чим під’їхати. То вже посміховисько. Взяли нас під ноги», – нарікає чоловік.Про біль селян голова Торчинської громади Юрій Кревський знає. Демонструє численні звернення людей до Торчинської селищної ради і селищної ради – до Волинської облдержадміністрації.

Юрій Кревський говорив із перевізницею. Вона нібито сказала, що їздити в села неприбутково, бо замість заробляти втрачала щодня близько 3500 гривень.

Як пояснюють у Волинській ОДА, перевізник відмовився від маршруту «Луцьк–Бережанка» не лише через малу кількість пасажирів.

«Транспортний засіб перестав їздити у зв’язку з тим, що на території громади дуже погані дороги», – коментує керівник відділу транспорту ОДА Назар Романюк.

Дороги на Воютин, Гать, Скірче дійсно в жахливому стані. Ремонтувати їх, каже голова громади, поки не збираються.

«Протяжність дороги від Гаті до Воютина – 3,6 кілометра. Там треба капітальний ремонт, бо дорога жахлива, навіть основи немає. Треба кілька десятків мільйонів гривень. Це обласна дорога. Хто виділить сьогодні такі гроші з державного чи обласного бюджету?» – зазначає Юрій Кревський.

Поки маршрутки «Луцьк–Бережанка» немає, за словами голови громади, на допомогу – шкільний і соціальний автобуси. Шкільний автобус, наприклад, щодня їздить із села Скірче у Воютин. Соціальний автобус своєю чергою їздить один-два рази в місяць.

«Один-два рази в місяць – що є, що немає. То насмішка з тим автобусом», – вважає пенсіонер Семен.

Автобус «Луцьк–Бережанка», кажуть люди, мусить бути, бо наймати таксі, годинами йти пішки чи шукати небайдужого на машині – не вихід.

Водночас в облдержадміністрації запевняють, що перевізника на маршрут уже мають і заслуга в тому – частково священника з села Скірче. Очікують, що перевізник виїде на маршрут до кінця тижня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---