Кілька штрихів до життєпису луцького кликуна Опанаса Патковича

Невід’ємним елементом життя маґдебурзького міста була служба кликунів. Вони входили до штату міських слуг, виконували розпорядження маґістратських урядників.

Кликуни відносили судові позови до господ міщан, оголошували накази його милості короля й маґістрату. Оповіщали про збір податків, пильнували пожежну безпеку й загальний порядок в Луцьку.

Щороку цей міський слуга отримував гонорар на кожух і чоботи. У часі виконання своїх обовʼязків оснащувався сурмою чи тріщалкою (для сурмління перед виголошенням важливої інформації), панциром (захисною кольчугою) і прилбицею (шоломом).1948 року в старій частині Луцька розбирали напівзруйнований будинок. Серед купи цегли та будівельного сміття запримітили уламок кахлі з незвичним зображенням. То була голова чоловіка в ковпаку й верхня частина сокири. Знахідкою зацікавилися дослідники минувшини.Кахлю датували XV століттям. На ній зображений міський стражник із пожежною алебардою в руці. Розкритий рот свідчить, що він, окрім того, був і кликуном (міським сторожем). Мав «кликати» (оголошувати) на вулицях і площах накази короля, розпорядження маґістрату – міського самоврядного уряду, сповіщати городян про збір податків і важливі події та новини.Читати ще: У Луцьку з'явився новий кликун – Радик Задоволений

Одним із луцьких кликунів був Опанас Паткович. У часі судових справ-тяганин його часто відряджали до інших юридик. Так іменувалися міські території, непідвладні маґістрату. В грудні 1638 року цей війтівський слуга ходив до луцьких отців-домініканів. Там мешкав Іван Нагай – колишній цехмістр різницького цеху, тивун (управитель) згаданої юридики.Міському слузі належало віддати Нагаю позов від його колеги по цеху Івана Олексейовича. Чоловік скаржився на те, що тивун зловживає владою. Йшлося про часте закликання до свого власного суду, ухвалення несправедливих вердиктів, користування міськими вольностями і несплату належних податків до міської скриньки-скарбу.

Читати ще: Зібрали всі скульптури: у Луцьку запустили інтерактивну мапу кликунів

Виконавши розпорядження урядників, Опанас просив уписати до актів, що роботу свою виконав. Позов Нагаю до рук було віддав і нічиє дідичне право не порушено.Судова справа проти Івана Нагая тривала довго. Рішенням маґістрату підсудного банітували. Його позбавили прав міщанина. Різнику також належало покинути міські мури у найближчий час. Усім і кожному суворо заборонялося спілкуватися з ним чи переховувати вигнанця у власній домівці. Публічно оголосити про це «на Ринку і на рогах [вулиць] по кілька разів» мав Опанас. Це був його безпосередній кликунський обовʼязок.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---