Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька
Освітній заклад, що його фундували отці єзуїти, з’явився в Луцьку на території Окольного замку на початку ХVII століття. Тоді в місто прибули єзуїти Зиґмунт Обріціус та Миколай Ясковський. Вони заснували місійний дім. Єпископ віддав їм одну з каплиць Кафедрального храму. Для помешкання – кімнати кафедральних споруд, іменованих Палацом єпископа.
Залучення ордену в освітню систему Луцька і Волині відбувалося поетапно. Від початку засновували єзуїтську місію. Дещо пізніше вона переростала у резиденцію. Згодом перетворювалася на колеґіум. У воєводському Луцьку ці три ланки розвинулися достатньо стрімко – від 1604 до 1608 року. Першим ректором став Зиґмунт Обріціус.
Щоб забезпечити економічну основу діяльності, у 1606 році єзуїтам було надано фундаційний привілей. У ньому йшлося, що майбутньому Луцькому колегіуму належатиме низка сіл, десятина з Кобринського староства, 20 мішків борошна щорічно для випікання власного хліба, млин, дві корчми, рілля за містом і десятина з вилову риби.
Далі відбувалося ще багато дарувань, фундацій і робіт. Через три роки єзуїти отримали королівський привілей на початок будівництва колеґіуму. Читати ще: Кілька штрихів до історії луцьких вірменів чотириста років тому
Навчання у єзуїтів було безплатним. Це давало поштовх наповненню аудиторій учнями-спудеями різних соціальних та релігійних представництв. Найбідніших вихованців утримувало Товариство Ісуса. Вони могли жити при колеґіумах в окремих приміщеннях, бурсах. У Луцьку на утримання бурси спочатку виділяли 40 флоринів із бюджету колеґіуму, потім – 80. Іншими бурсами були музичні. Вони забезпечували музично-хоровий супровід богослужінь і публічних виступів єзуїтів. У Луцьку така діяла з 1616 року. Навчання було трирічним. Тут училися грати на музичних інструментах, читати і писати ноти, співати. Після навчання учнів зобов’язували ще три роки навчати інших. Після цього – або випускатися, або ставати найманим працівником єзуїтського хору. Єзуїтська освіта в Луцькому колеґіумі поділялася на дві частини: вищу і нижчу. Учні також поділялися на дві категорії. Першу складали світські випускники. Другу – майбутні священники. Складніші дисципліни, як-от богослів'я, викладали на другому рівні здобуття освіти. Нижча школа складалася з класів граматики, поетики і риторики. У вищих класах приєднувався дво-трирічний курс філософії (включав студіювання логіки, математики, фізики і метафізики). Читати ще: Кілька штрихів до історії Лютеранської кірхи у Луцьку
Навчання у єзуїтському колеґіумі без перебільшення відкривало шлях до військових і державних посад. Забезпечувало вільне пересування територією Європи. Давало можливість знайти себе у будь-якій сфері інтелектуальної зайнятості в Ранньому Новому часі.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Залучення ордену в освітню систему Луцька і Волині відбувалося поетапно. Від початку засновували єзуїтську місію. Дещо пізніше вона переростала у резиденцію. Згодом перетворювалася на колеґіум. У воєводському Луцьку ці три ланки розвинулися достатньо стрімко – від 1604 до 1608 року. Першим ректором став Зиґмунт Обріціус.
Щоб забезпечити економічну основу діяльності, у 1606 році єзуїтам було надано фундаційний привілей. У ньому йшлося, що майбутньому Луцькому колегіуму належатиме низка сіл, десятина з Кобринського староства, 20 мішків борошна щорічно для випікання власного хліба, млин, дві корчми, рілля за містом і десятина з вилову риби.
Далі відбувалося ще багато дарувань, фундацій і робіт. Через три роки єзуїти отримали королівський привілей на початок будівництва колеґіуму. Читати ще: Кілька штрихів до історії луцьких вірменів чотириста років тому
Навчання у єзуїтів було безплатним. Це давало поштовх наповненню аудиторій учнями-спудеями різних соціальних та релігійних представництв. Найбідніших вихованців утримувало Товариство Ісуса. Вони могли жити при колеґіумах в окремих приміщеннях, бурсах. У Луцьку на утримання бурси спочатку виділяли 40 флоринів із бюджету колеґіуму, потім – 80. Іншими бурсами були музичні. Вони забезпечували музично-хоровий супровід богослужінь і публічних виступів єзуїтів. У Луцьку така діяла з 1616 року. Навчання було трирічним. Тут училися грати на музичних інструментах, читати і писати ноти, співати. Після навчання учнів зобов’язували ще три роки навчати інших. Після цього – або випускатися, або ставати найманим працівником єзуїтського хору. Єзуїтська освіта в Луцькому колеґіумі поділялася на дві частини: вищу і нижчу. Учні також поділялися на дві категорії. Першу складали світські випускники. Другу – майбутні священники. Складніші дисципліни, як-от богослів'я, викладали на другому рівні здобуття освіти. Нижча школа складалася з класів граматики, поетики і риторики. У вищих класах приєднувався дво-трирічний курс філософії (включав студіювання логіки, математики, фізики і метафізики). Читати ще: Кілька штрихів до історії Лютеранської кірхи у Луцьку
Навчання у єзуїтському колеґіумі без перебільшення відкривало шлях до військових і державних посад. Забезпечувало вільне пересування територією Європи. Давало можливість знайти себе у будь-якій сфері інтелектуальної зайнятості в Ранньому Новому часі.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині горіли хліви та дачний будинок
Сьогодні 11:00
Сьогодні 11:00
Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька
Сьогодні 09:08
Сьогодні 09:08
«Це – нелегко, але можливо»: як в селах Луцької громади проводять навчання для цивільних
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
У Ковелі постачальника електроенергії зобов’яжуть повернути в місцевий бюджет 120 тис. грн
Сьогодні 07:44
Сьогодні 07:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.