Кілька штрихів до історії Покровської церкви Луцька
Покровську церкву, найімовірніше, фундував великий князь литовський Вітовт у ХІVстолітті. Входила до кільця оборони міста у ранньому Новому часі. Спочатку була дерев’яною. Згодом – перебудована у муровану.
Остаточних змін зазнала у другій половині ХІХ століття. Тоді до автентичної частини храму добудували дзвіницю в шатровому стилі.
Свідчення про «реставрування» ‒ мурування церкви – знаходимо в документі 1660 року. Йдеться про акт-запис луцького міщанина, жовніра польського королівського війська Яна Федоровича. Документ є промовистим свідченням вияву довіри представників міського соціуму ранньомодерного Луцька до місцевої культурно-релігійної корпорації шляхти і міщан – Братства Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Акт-запис підкреслює певну релігійну єдність поміж церквами східного обряду Луцька. Ян Федорович, вихованець братчиків, а відтак і Хрестооздвиженського храму, майно прабабусі-небіжки заповідав на користь і добудову іншої, Покровської церкви. Йшлося про срібні паси і посуд. Їх грошовий еквівалент значно допоміг у добрій справі перебудови Покровського храму. Покровська церква була бажаним місцем останнього спочинку шанованих у місті людей. Так, року Божого 1638-го своїм тестаментом (заповітом) на цвинтарі цього храму волів бути похованим луцький лавник Стефан Булгак. Читати ще: Кілька штрихів до історії втраченого Михайлівського храму Луцька
Саме у цьому храмі довгий час зберігалася ікона Волинської Богоматері. Автентичний образ пам’ятали міські старожили. Це зразок сакрального живопису волинських теренів ХIVстоліття. Нині ікону експонують у Художньому музеї Києва. У церкві Святої Покрови зберігається копія образа.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Остаточних змін зазнала у другій половині ХІХ століття. Тоді до автентичної частини храму добудували дзвіницю в шатровому стилі.
Свідчення про «реставрування» ‒ мурування церкви – знаходимо в документі 1660 року. Йдеться про акт-запис луцького міщанина, жовніра польського королівського війська Яна Федоровича. Документ є промовистим свідченням вияву довіри представників міського соціуму ранньомодерного Луцька до місцевої культурно-релігійної корпорації шляхти і міщан – Братства Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Акт-запис підкреслює певну релігійну єдність поміж церквами східного обряду Луцька. Ян Федорович, вихованець братчиків, а відтак і Хрестооздвиженського храму, майно прабабусі-небіжки заповідав на користь і добудову іншої, Покровської церкви. Йшлося про срібні паси і посуд. Їх грошовий еквівалент значно допоміг у добрій справі перебудови Покровського храму. Покровська церква була бажаним місцем останнього спочинку шанованих у місті людей. Так, року Божого 1638-го своїм тестаментом (заповітом) на цвинтарі цього храму волів бути похованим луцький лавник Стефан Булгак. Читати ще: Кілька штрихів до історії втраченого Михайлівського храму Луцька
Саме у цьому храмі довгий час зберігалася ікона Волинської Богоматері. Автентичний образ пам’ятали міські старожили. Це зразок сакрального живопису волинських теренів ХIVстоліття. Нині ікону експонують у Художньому музеї Києва. У церкві Святої Покрови зберігається копія образа.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Кілька штрихів до історії Покровської церкви Луцька
Сьогодні 12:29
Сьогодні 12:29
Попросився відпочити в салоні: волинянин відсидить п'ять років, бо п'яним вкрав автомобіль
Сьогодні 12:01
Сьогодні 12:01
У громаді на Волині попрощались з Героєм Павлом Акентьєвим
Сьогодні 11:32
Сьогодні 11:32
На гірськолижному курорті у Грузії загинули 12 людей
Сьогодні 10:35
Сьогодні 10:35
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.