Хитро законсервоване ошуканство: чому, щоб обрати «Сардину» в магазині, треба знати латину та повторити біологію

Недобросовісні виробники консервів готують оселедець під назвою «Сардина» і реалізовують цей непотріб на полицях українських супермаркетів.

Латвійці в Балтійському морі ловлять рибу, якої в його холодних водах бути не може, і закручують її в банки спеціально для України. На їхніх етикетках тим часом є велика назва цінної риби «Сардина» та дрібнесенький напис clupea harengus, що з мертвої латини перекладається як банальний оселедець, йдеться в сюжеті ТСН.

Дрібним шрифтом

Насамперед, коли покупець шукає рибу, звертає увагу на назву і ціну. Коли вона в банці й написано великими літерами «Сардина» – у споживача є повне право цьому вірити. І лише потім, якщо ви дуже прискіпливий споживач, то прочитаєте те, що написано дрібним шрифтом : clupea harengus.

Але саме у тих дрібних літерах заховане ошуканство.

Виявляється, що clupea harengus – латинська назва звичайного оселедця, який на звороті банки дивним чином тішить око написом «Сардина». І здебільшого ці банки – made in Latvia.

«Сардина» з оселедця

То в чому різниця між оселедцем і сардиною? Нагадаємо, що всю рибу біологи ділять на родини за спільними ознаками, формою тіла, будовою, забарвленням луски.

Так, clupea harengus, або ж звичайний оселедець, належить до родини оселедцевих. До неї ж входить понад 50 родів риб. І один з них – це сардини, які бувають трьох видів – сардина, сардинела, сардинопс. Саме ці слова мають зазначати у складі виробники. Це вимога ДСТУ і європейського стандарту, бо оселедець із сардиною, хоч і далекі родичі та схожі зовні, але все-таки різні рибини.

«Оселедець і сардина – це зовсім різні риби. Сардина більш елітна, її частіше використовують у консервах. Оселедець менше йде», – зазначає директор Інституту рибного господарства НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Ігор Грициняк.

Виробник із Латвії підтвердив те саме, але уточнює, що вони використовують балтійську сардину.

«Це різні види риби. Ми використовуємо балтійську сардину. Вона невеликого розміру, але дуже смачна, бо свіжого вилову», – каже власник латвійської компанії із виробництва консервованої риби Інгус Вацкаганц.

Зазначимо, що, приміром, про балтійські шпроти чули всі – це відомий бренд, а от про балтійську сардину – ні. І це не дивно, бо в Балтійському морі вона взагалі не водиться.

Сардина – це риба з теплих вод Атлантики, плаває вздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели і Середземномор’я. Одна з версій: її назва походить від італійського острова Сардинія.

А оселедець – це мешканець північних вод Атлантичного океану – від Норвегії до Гренландії. Ну і ще водиться він у Північному й Балтійському морях.

Як роблять «Сардину»

Один з українських консервних заводів налагодив поставки сардини аж із Західного узбережжя Африки, бо там її найбільше.

«Сардину ми завозимо напряму від промислових компаній, які працюють у Мавританії та Марокко. Це центрально-східна Атлантика», – розповів заступник директора з виробництва консервів Руслан Широкорад.

Виробничий процес починається із розморожування у велетенській ванній. Далі рибу чистять, миють, а спеціальна машина нарізає її на однакові шматки, які розфасовують – в одну банку уміщається десь три-чотири.

Потім банки зважують і докладають маленькі шматочки. Далі їх підсолюють, заливають олією, закручують і відправляють у автоклав, де за 120 градусів консерву готують.

Вже тоді, коли вона пройшла термічну обробку, визначити на око, яку саме рибу закручує виробник у банки, стає надзавданням. Але дороге обладнання лабораторій з ним легко впорається.

ДНК підробки

ДНК оселедця і сардини мають дуже чіткі відмінності. І в лабораторії , куди журналісти відправили 10 банок «Сардини» родом із Латвії, це одразу виявили.

«У баночках, де написано «Сардини в олії» та «Сардина в маслі» – оселедець», – зазначила завідувачка відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства, кандидатка сільськогосподарських наук Алла Маріуца.

«Я не рибалка, по-перше, і не біолог. Але балтійська сардина – це власна назва. А сардинела – це сорт риби. Ми просто пишемо «балтійська сардина», – пояснив телефоном представник виробника.

Тобто виробник вирішив приготувати оселедець, а страву після приготування назвати «балтійською сардиною». І таких хитрунів десятки. Ціна різних сортів риби – не єдина проблема проінспектованих банок.

«Є оселедці протерміновані, є ті, що кілька разів продавались і не продалися. Влітку продаж оселедця падає в рази. І куди його подіти? Його бланшують і закладають у консерви», – пояснює експерт.

Тим часом у супермаркетах Риги на тамтешніх банках склад ідеальний – зазначено точний різновид сардини, як і має бути – без жодних шифрів, бо за підробку Латвія не штрафує, а просто позбавляє недобросовісних виробників ліцензії.

Тобто подібний непотріб в самій Латвії просто не може з'явитися на полицях, але є країна, в магазини якої цей фальсифікат легко можна реалізувати, бо жодної відповідальності не буде.

Варто зазначити, що в Україні поняття підробки просто не існує, бо немає закону про фальсифікат. Вже два роки він ніяк не дійде до парламенту. І виходить, що зробивши сардини з оселедця, виробник чи імпортер може отримати покарання суто за неправильне маркування. А це максимум – штраф від 17 до 120 тисяч гривень. До того ж, те, що стоїть на їхніх полицях, супермаркети не завжди сумлінно перевіряють.

Побачите щось подібне, кажуть у Держпродспоживслужбі, або хитрощі з іноземними мовами – одразу пишіть скаргу. На сайті відомства для цього є спеціальний розділ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---