Луцька синагога на світлинах столітньої давнини
Єврейське населення в Луцьку ще від ХVI століття було досить чисельним. Найбільш масове їх переселення на Волинь спрямовувалося із Польського королівства з кінця ХV в наступні століття. Вітовт Кейстутович дарував євреям значні права та вольності. З-поміж іншого, дозволив обирати власних суддів, вільно торгувати за умови сплати усіх належних мит.
На початках обживання громади у Луцьку, територія, де проживали євреї, іменувалася Жидівщиною (в ареалі річки Жидовинки).
На думку краєзнавця міжвоєння Адама Войнича, ще за часів руських князів (Володимира Мономаха) зайняті луцькими євреями (в актових документах і тогочасній самоназві – жидами) терени сягали Жидичина. Звідки, ймовірно, і походить назва села. Згодом вони оселились на території міського острова. Займалися торгівлею, митною справою, орендуванням корчм, полів, ставів не лише в Луцьку, але й у сусідніх повітах.
Центром релігійного, культурного й суспільного життя євреїв Луцька була Велика синагога.
Читати ще: До історії луцьких громад. Колоритні фото бідної Жидівщини
5 травня 1626 року король Сиґімунд ІІІ дарував євреям Луцька вольність на відбудову старої синагоги. Дозвіл на зміцнення й побудову камʼяних мурів старої деревʼяної божниці арґументувався необхідністю захисту міста від ворогів й огляду на пожежну безпеку в Луцьку («бажаючи тому місту найкращої оборони від неприятельських набігів та небезпеки вогню, дозволяємо»). Відтак синагога, окрім власне сакральної (духовної), виконувала й оборонну функцію.
Мури нової єврейської божниці, відповідно до привілею, зводились на старому місці. За висотою будівля мала бути ідентичною до попереднього деревʼяного храму. На даху новозбудованої синагоги луцькі євреї з усіх чотирьох сторін за власний кошт повинні були розмістити армати. У час небезпеки – забезпечити й вибрати з-поміж себе осіб для оборони.
Божниця використовувалася за релігійним призначенням до Другої світової війни. У 1942 р. будівлю підірвали. Згодом уцілілі частини храму слугували спортивною залою.
Читати ще: Пропаганда, романтика, соціалізм. Радянські фотоальбоми Луцька
Як виглядала синагога луцьких євреїв більш, аніж століття тому, дозволяють частково простежити світлини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.Синагога, друга половина ХІХ століттяБожниця луцьких євреїв на поштівці початку ХХ століттяСтарожитні двері Великої синагоги, XVIII століття (можливо, – від побудови у
1620-х роках)Синагога на фото Генрика Поддембського, міжвоєнняІнтер’єр храмуДеталі внутрішнього оздоблення синагоги, фото 1930-х років
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На початках обживання громади у Луцьку, територія, де проживали євреї, іменувалася Жидівщиною (в ареалі річки Жидовинки).
На думку краєзнавця міжвоєння Адама Войнича, ще за часів руських князів (Володимира Мономаха) зайняті луцькими євреями (в актових документах і тогочасній самоназві – жидами) терени сягали Жидичина. Звідки, ймовірно, і походить назва села. Згодом вони оселились на території міського острова. Займалися торгівлею, митною справою, орендуванням корчм, полів, ставів не лише в Луцьку, але й у сусідніх повітах.
Центром релігійного, культурного й суспільного життя євреїв Луцька була Велика синагога.
Читати ще: До історії луцьких громад. Колоритні фото бідної Жидівщини
5 травня 1626 року король Сиґімунд ІІІ дарував євреям Луцька вольність на відбудову старої синагоги. Дозвіл на зміцнення й побудову камʼяних мурів старої деревʼяної божниці арґументувався необхідністю захисту міста від ворогів й огляду на пожежну безпеку в Луцьку («бажаючи тому місту найкращої оборони від неприятельських набігів та небезпеки вогню, дозволяємо»). Відтак синагога, окрім власне сакральної (духовної), виконувала й оборонну функцію.
Мури нової єврейської божниці, відповідно до привілею, зводились на старому місці. За висотою будівля мала бути ідентичною до попереднього деревʼяного храму. На даху новозбудованої синагоги луцькі євреї з усіх чотирьох сторін за власний кошт повинні були розмістити армати. У час небезпеки – забезпечити й вибрати з-поміж себе осіб для оборони.
Божниця використовувалася за релігійним призначенням до Другої світової війни. У 1942 р. будівлю підірвали. Згодом уцілілі частини храму слугували спортивною залою.
Читати ще: Пропаганда, романтика, соціалізм. Радянські фотоальбоми Луцька
Як виглядала синагога луцьких євреїв більш, аніж століття тому, дозволяють частково простежити світлини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.Синагога, друга половина ХІХ століттяБожниця луцьких євреїв на поштівці початку ХХ століттяСтарожитні двері Великої синагоги, XVIII століття (можливо, – від побудови у
1620-х роках)Синагога на фото Генрика Поддембського, міжвоєнняІнтер’єр храмуДеталі внутрішнього оздоблення синагоги, фото 1930-х років
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Брахман
Показати IP
7 Липня 2024 17:35
Динамо!
Chana
Показати IP
7 Липня 2024 20:28
На відміну від християнської церкви, синагога не є храмом, а лише місцем публічної молитви. Єврейський храм можна побудувати лише в одному місці на Храмовій горі в Єрусалимі
Луганчанин, який їхав на заробітки через Ягодин із фальшивими документами, відбувся штрафом
Сьогодні 21:10
Сьогодні 21:10
Шукала дівчині клієнтів: у Луцьку суд покарав сутенерку
Сьогодні 20:42
Сьогодні 20:42
Знову їздив «під кайфом»: у Луцьку чоловік на три роки зостався без водійського посвідчення
Сьогодні 19:44
Сьогодні 19:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.