Театральний майдан не має бути порожнім і перетворюватися на парковку, – Веніамін Туз
Днями в Луцьку на вулиці Лесі Українки з’явилася низка стендів, на яких зображено архітектурно-планувальні концепції облаштування території Театрального майдану. Лучан закликають долучитися до обговорення конкурсних робіт. Для чого це було зроблено, Інформаційному агентству Волинські Новини розповів начальник управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Веніамін Туз.
– Закінчилося подання робіт на Всеукраїнський закритий архітектурний бліц-конкурс на кращу концепцію облаштування Театрального майдану. Учасників було вісім, один ішов поза конкурсом – це проєкт щодо облаштування фонтану. Нині наше завдання – якомога більше людей долучити до обговорення цих проєктів, спонукати лучан висловлювати свої думки з цього приводу, – зазначив посадовець. – Роботи експонуватимуться впродовж двох тижнів. Ми збиратимемо враження та зауваження містян, відтак скличемо конкурсне журі, яке й ухвалить рішення стосовно переможця конкурсу. Звісно, з урахуванням думки громадян.
– Але все одно знайдеться «баба яга», й не одна, яка буде проти. Ви до цього готові?
– Однозначно, будуть ті, кому не сподобається нічого. Але нам треба й таку позицію знати, щоб вивчити думку містян, аби йти далі. Поки що люди обмежуються усними коментарями, у ЦНАПі в зошиті нема ще записів, та й на електронку поки ніхто не писав, але гадаю, незабаром листи посиплються. Напевно, надсилати зауваження на електронну адресу таки зручніше, ніж іти в ЦНАП і писати від руки в зошиті.
– Якими були головні вимоги до проєктів реконструкції Театрального майдану?
– Передусім – це те, що він має бути мультифункціональним. Адже події, що відбуваються на Театральному майдані, різні за форматом, проходять у різні пори року. Тож він має відповідати вимогам проведення широкомасштабних заходів, там має стояти сцена, ялинка, кілька разів на рік проходитимуть ярмарки. Разом з тим, майдан не має бути порожнім і перетворюватися на паркову в будні дні. Його треба використовувати щоденно як місце, де люди можуть зустрітися, відпочити, гарно провести час.
– А чому конкурс – всеукраїнський?
– Ми це зробили, виходячи з досвіду, який отримали під час першого конкурсу, що його проводили щодо Старого міста. Ми зрозуміли, що для того, аби відбулося якесь накопичення ідей, адже в такому випадку важливо мати з чого вибирати, потрібно виходити за межі спільноти волинських архітекторів. Вона насправді не така велика. Не кожен творчий колектив має час на такі проекти й може працювати з такими об’ємами. Думаю, такі конкурси проводитимемо й надалі. На міжнародні поки не зазіхаємо, але час покаже.
– Окрім облаштування фонтану й реконструкції Театрального майдану, що ще плануєте в Луцьку?
– На наступний рік у нас величезні плани. Ще цього року на нас чекає сквер Авіаторів біля «Променя». Конкурс вже на завершальній стадії, є кілька робіт, у тому числі архітекторів із Харкова та Львова, ще має долучитися один автор з Дніпра, ну й, думаю, лучани теж не проігнорують. Наступного року візьмемося за Київський майдан. Це знову буде всеукраїнський конкурс, але цього разу відкритий. Там треба буде залучати велику кількість людей, адже площа чимала і, може, у плані роботи навіть складніша, ніж на Театральному майдані.
– Для цього ж потрібно чимало грошей. Бюджет міста витримає?
– Ми зараз не ставимо питання реалізації проєктів. Маємо зрозуміти кошторис того всього. А для цього нам треба визначитися з тим, що ж ми рахуємо. Для того конкурси й проводять. Щоб визначити вартість, нам треба побачити ідею, яку будемо розвивати.
– Чи є підприємці, зацікавлені в тому, аби долучитися до реконструкції Театрального майдану?
– Те, як відбуватиметься фінансування робіт, трохи на наша стихія. Кошти на благоустрій з міського бюджету виділено. Сподіваємося, що будуть і меценати. Принаймні, раніше були люди, які хотіли долучитися фінансово, аби себе якось у цьому плані відзначити.
– Пригадуєте, скільки критики звучало щодо того, що різні підприємці впорядковували окремі зони в Парку культури та відпочинку? Мовляв, треба було, щоб це робив хтось один, щоб усе було гарненько й уніфіковано. Що думаєте про це?
– Треба ж розуміти, що це все – недешево. І ми або щось маємо, хай навіть на чийсь смак воно не таке, або просто мріємо і не маємо нічого. Можливо, витоптана стежечка в болоті когось влаштовує, а яскраві світильники – ні. Треба зважати на те, що люди вкладали в це все ресурс. Звісно, тепер, маючи цей досвід, ми будемо робити інакше. Але ж і досвід треба було надбати.
– А загалом вам у Луцьку цікаво після столиці?
– Цікаво. Тут складніше. Але це плюс. Просто Київ дуже зарегульований, сфери впливів там високі, все дуже затиснуто чиїмись постійними інтересами, будь-який елемент творчості чи якогось люфту, де можна себе виявити чи створити щось направду цікаве, там не проходить. Луцьк – місто, яке завдяки своєму невеликому розміру трошки відстало у розвитку. І це непогано! Бо якби воно рухалося семимильними кроками, як міста-мільйонники, то ми мали би ситуацію, коли довелося б виправляти те, що було набудовано в часи хаотичного завалювання об’єктами будівництва, зазвичай низької якості. Тоді будували купу таких псевдокласичних страшних будинків, і це вважалося якоюсь розкішшю. Луцьк це оминуло, його не доведеться від цього вичищати, а от міста-мільйонники дуже постраждали. У Дніпрі, Одесі, Харкові, якщо подивитися на будівлі, які зводили 10-20 років тому, – це суцільний жах.
– Як гадаєте, вам вдасться зробити Луцьк красивим?
– Думаю, так. У нас формується дуже серйозна команда. Є з ким працювати. І, головне, є бажання працювати.
– Але однозначно буде спротив тих, хто не готовий до змін…
– Звісно, буде. Ми це вже відчуваємо. Завжди простіше відступити. Простіше нічого не робити. Але це не наш випадок. Так, можливо, доведеться помилятися. Але ж це, знову ж таки, досвід. А його, на жаль, ми не отримали у спадок.
Оксана ГОЛОВІЙ
Пропозиції щодо проектів реконструкції Театрального майдану можна подавати у різні способи:
- надсилати на електронну адресу управління містобудування та архітектури dm@lutskrada.gov.ua;
- подавати у письмовому вигляді на рецепції Центру надання адміністративних послуг міста Луцька за адресою вул. Лесі Українки, 35.
Також ознайомитися з конкурсними роботами можна на офіційному сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov.ua.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
– Закінчилося подання робіт на Всеукраїнський закритий архітектурний бліц-конкурс на кращу концепцію облаштування Театрального майдану. Учасників було вісім, один ішов поза конкурсом – це проєкт щодо облаштування фонтану. Нині наше завдання – якомога більше людей долучити до обговорення цих проєктів, спонукати лучан висловлювати свої думки з цього приводу, – зазначив посадовець. – Роботи експонуватимуться впродовж двох тижнів. Ми збиратимемо враження та зауваження містян, відтак скличемо конкурсне журі, яке й ухвалить рішення стосовно переможця конкурсу. Звісно, з урахуванням думки громадян.
– Але все одно знайдеться «баба яга», й не одна, яка буде проти. Ви до цього готові?
– Однозначно, будуть ті, кому не сподобається нічого. Але нам треба й таку позицію знати, щоб вивчити думку містян, аби йти далі. Поки що люди обмежуються усними коментарями, у ЦНАПі в зошиті нема ще записів, та й на електронку поки ніхто не писав, але гадаю, незабаром листи посиплються. Напевно, надсилати зауваження на електронну адресу таки зручніше, ніж іти в ЦНАП і писати від руки в зошиті.
– Якими були головні вимоги до проєктів реконструкції Театрального майдану?
– Передусім – це те, що він має бути мультифункціональним. Адже події, що відбуваються на Театральному майдані, різні за форматом, проходять у різні пори року. Тож він має відповідати вимогам проведення широкомасштабних заходів, там має стояти сцена, ялинка, кілька разів на рік проходитимуть ярмарки. Разом з тим, майдан не має бути порожнім і перетворюватися на паркову в будні дні. Його треба використовувати щоденно як місце, де люди можуть зустрітися, відпочити, гарно провести час.
– А чому конкурс – всеукраїнський?
– Ми це зробили, виходячи з досвіду, який отримали під час першого конкурсу, що його проводили щодо Старого міста. Ми зрозуміли, що для того, аби відбулося якесь накопичення ідей, адже в такому випадку важливо мати з чого вибирати, потрібно виходити за межі спільноти волинських архітекторів. Вона насправді не така велика. Не кожен творчий колектив має час на такі проекти й може працювати з такими об’ємами. Думаю, такі конкурси проводитимемо й надалі. На міжнародні поки не зазіхаємо, але час покаже.
– Окрім облаштування фонтану й реконструкції Театрального майдану, що ще плануєте в Луцьку?
– На наступний рік у нас величезні плани. Ще цього року на нас чекає сквер Авіаторів біля «Променя». Конкурс вже на завершальній стадії, є кілька робіт, у тому числі архітекторів із Харкова та Львова, ще має долучитися один автор з Дніпра, ну й, думаю, лучани теж не проігнорують. Наступного року візьмемося за Київський майдан. Це знову буде всеукраїнський конкурс, але цього разу відкритий. Там треба буде залучати велику кількість людей, адже площа чимала і, може, у плані роботи навіть складніша, ніж на Театральному майдані.
– Для цього ж потрібно чимало грошей. Бюджет міста витримає?
– Ми зараз не ставимо питання реалізації проєктів. Маємо зрозуміти кошторис того всього. А для цього нам треба визначитися з тим, що ж ми рахуємо. Для того конкурси й проводять. Щоб визначити вартість, нам треба побачити ідею, яку будемо розвивати.
– Чи є підприємці, зацікавлені в тому, аби долучитися до реконструкції Театрального майдану?
– Те, як відбуватиметься фінансування робіт, трохи на наша стихія. Кошти на благоустрій з міського бюджету виділено. Сподіваємося, що будуть і меценати. Принаймні, раніше були люди, які хотіли долучитися фінансово, аби себе якось у цьому плані відзначити.
– Пригадуєте, скільки критики звучало щодо того, що різні підприємці впорядковували окремі зони в Парку культури та відпочинку? Мовляв, треба було, щоб це робив хтось один, щоб усе було гарненько й уніфіковано. Що думаєте про це?
– Треба ж розуміти, що це все – недешево. І ми або щось маємо, хай навіть на чийсь смак воно не таке, або просто мріємо і не маємо нічого. Можливо, витоптана стежечка в болоті когось влаштовує, а яскраві світильники – ні. Треба зважати на те, що люди вкладали в це все ресурс. Звісно, тепер, маючи цей досвід, ми будемо робити інакше. Але ж і досвід треба було надбати.
– А загалом вам у Луцьку цікаво після столиці?
– Цікаво. Тут складніше. Але це плюс. Просто Київ дуже зарегульований, сфери впливів там високі, все дуже затиснуто чиїмись постійними інтересами, будь-який елемент творчості чи якогось люфту, де можна себе виявити чи створити щось направду цікаве, там не проходить. Луцьк – місто, яке завдяки своєму невеликому розміру трошки відстало у розвитку. І це непогано! Бо якби воно рухалося семимильними кроками, як міста-мільйонники, то ми мали би ситуацію, коли довелося б виправляти те, що було набудовано в часи хаотичного завалювання об’єктами будівництва, зазвичай низької якості. Тоді будували купу таких псевдокласичних страшних будинків, і це вважалося якоюсь розкішшю. Луцьк це оминуло, його не доведеться від цього вичищати, а от міста-мільйонники дуже постраждали. У Дніпрі, Одесі, Харкові, якщо подивитися на будівлі, які зводили 10-20 років тому, – це суцільний жах.
– Як гадаєте, вам вдасться зробити Луцьк красивим?
– Думаю, так. У нас формується дуже серйозна команда. Є з ким працювати. І, головне, є бажання працювати.
– Але однозначно буде спротив тих, хто не готовий до змін…
– Звісно, буде. Ми це вже відчуваємо. Завжди простіше відступити. Простіше нічого не робити. Але це не наш випадок. Так, можливо, доведеться помилятися. Але ж це, знову ж таки, досвід. А його, на жаль, ми не отримали у спадок.
Оксана ГОЛОВІЙ
titletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitletitle
Пропозиції щодо проектів реконструкції Театрального майдану можна подавати у різні способи:
- надсилати на електронну адресу управління містобудування та архітектури dm@lutskrada.gov.ua;
- подавати у письмовому вигляді на рецепції Центру надання адміністративних послуг міста Луцька за адресою вул. Лесі Українки, 35.
Також ознайомитися з конкурсними роботами можна на офіційному сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov.ua.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 12
Діма
Показати IP
4 Листопада 2019 21:32
Що заважало розробити загальну концепцію парку і щоб кожен інвестор в межах неї робив свій внесок? А не що кому в голову прийшло, той те і зробив.
Головна проблема ВСІХ луцьких ремонтів - відсутність комплексності.
Лучанин до Діма
Показати IP
5 Листопада 2019 10:47
А в тому парку наробили в циганському стилі: щоб блищало і світилось... Добре що роблять, але дійсно не вистачає загалної концепції і стилю. Гірлянди вішати - це, вибачте, не концепція..
Лучанин
Показати IP
4 Листопада 2019 22:03
Я за проект 777777. "Серце кохання"
Активіст
Показати IP
5 Листопада 2019 09:44
Пропоную замість Лесі поставити Степана Бандеру. А Серце кохання назад до РАГСу.
Ти до Активіст
Показати IP
6 Листопада 2019 13:47
дешевий провокатор.
s
Показати IP
5 Листопада 2019 16:42
Пропоную замість Лесі Українки поставити Леніна
Головою до s
Показати IP
6 Листопада 2019 13:48
думай головою, а не _опою.
лучанин
Показати IP
5 Листопада 2019 19:21
ніякого серця кохання і бандери!
лучанин
Показати IP
5 Листопада 2019 19:26
ознайомитись на сайті міськради - ви самі пробували їх там знайти?
не естет)
Показати IP
6 Листопада 2019 10:05
Проекти у стилі ліхтарів "трубочки з чупа-чупса", що біля "вантайму", новий портрет міста.
Добре, що "мухоморів-драконів" біля історичного трохи переробили.
Пригадую, що біля "перлини" за проектом теж мало бути щось естетичніше різнокольорових ліхтарів.
Тузу
Показати IP
6 Листопада 2019 10:21
Як поставиться освічена Україна до демонтажу пам’ятника Лесі Українки в заради кічового серця любві???
Так
Показати IP
6 Листопада 2019 12:15
А чому б для збільшення площі і Святотроїцький собор не розібрати. Стільки місця для модерну буде.
Проблеми клімату: на Землі з’явилися точки аномальної спеки
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
29 листопада: свята, події, факти. Міжнародний день правозахисниць та День електронних привітань
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Рубль стрімко падає: військова економіка Росії перевантажена, – Politico
28 Листопада 2024 23:51
28 Листопада 2024 23:51
Нідерланди поставили Україні три системи Patriot
28 Листопада 2024 23:33
28 Листопада 2024 23:33
Мікрорайон обстрілюють не вперше: лучани розповіли про наслідки ранкової атаки РФ
28 Листопада 2024 23:15
28 Листопада 2024 23:15
Завод-виробник замінить партію неякісних 120-мм мін для ЗСУ
28 Листопада 2024 22:57
28 Листопада 2024 22:57
Нацбанк ввів в обіг нову пам'ятну монету, присвячену українському БТР-4Е «Буцефал»
28 Листопада 2024 22:39
28 Листопада 2024 22:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.