«Хочемо множити нашу впізнаваність», – Наталія Благовірна про ребрендинг СНУ, нові проєкти та перспективи журналістики. Інтерв’ю

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки є найбільшим та найпопулярнішим вищим навчальним закладом на Волині. Незважаючи на це, останніми роками в напрямку комунікації та інформаційної роботи університету було чимало недопрацювань. Розуміючи це, новообраний ректор вишу Анатолій Цьось та його команда зосередили роботу на покращенні ситуації у цих напрямках.

Близько трьох місяців тому у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з’явилася нова посада – проректор з навчально-виховної роботи та комунікацій. Її зайняла кандидат філологічних наук, доцент, Наталія Благовірна, яка має значний досвід у викладанні профільних дисциплін на факультеті філології та журналістики, тож не з чуток знає, як налагодити співпрацю університету з медіа та підвищити його впізнаваність.

Напередодні Дня журналіста Інформаційне агентство Волинські Новини розпитало Наталію Благовірну про комунікаційну стратегію університету, співпрацю із ЗМІ, навчання журналістів та чимало іншого.

Наталіє Богданівно, через усім відомі причини не міг з вами зустрітися для розмови одразу ж після призначення, тому насамперед хочеться привітати вас з новою посадою. Наскільки карантин вплинув на цей період роботи, адже вас фактично призначили за кілька днів до його початку?

Дякую. Звісно вплинув. Адже всі довірені мені структурні підрозділи (відділи молодіжної політики, зв’язків з громадськістю та редакційно-видавничий відділ) було переведено на дистанційну форму роботи, тому довелося узгоджувати нові форми взаємодії, перепланувати ініціативи, адаптувати методику до вимушених умов, в яких опинилися через епідеміологічну ситуацію. З 1 червня триває адаптивний карантин, працюємо, дотримуючись гнучкого графіку роботи.

Сподіваюся, це дозволить реалізувати заплановані ініціативи значно швидше.На вченій раді, коли вас призначали на посаду, ректор Анатолій Цьось говорив, що в університеті був створений пресцентр, який наразі успішно працює. Але раніше також була пресслужба. В чому полягають зміни?

У новому стратегічному плануванні, яке дозволить ефективно реагувати на нові можливості та виклики актуального комунікативного процесу.

Вперше комунікативна стратегія вибудувана у тісній триєдності креативних індустрій. Доручені мені підрозділи будуть промовляти через реалізовані книжкові проєкти, нові медіа, ефективний медійний супровід, через інтегрований музейний простір. Плануємо начитувати наші новини у відеоформаті.

Інформаційна політика Університету Лесі Українки повинна засвідчити необхідність щораз більше задіювати наших науковців, викладачів, студентів для потреб усієї спільноти в якості експертів з різноманітних питань. Голос науковців завжди був важливим. Як тільки суспільство стикається з новими проблемами та викликами часу, люди опираються на моральний авторитет науковців. Тож наше завдання – вибудувати цей зв’язок через ефективну комунікацію на різних платформах та за допомогою сучасних засобів. Це дасть змогу не лише застосувати наші напрацювання для потреб спільноти, а й оновлюватися. Наш сенс – не в саморекламі, а в постійному прагненні до саморозвитку, вмінні розпізнавати актуальне, будувати дієвий діалог, у бажанні рухатися вперед, – це притаманно всім науковцям.

Доручені мені підрозділи – це канал зв’язку між університетом і спільнотою, тож усі три підрозділи будуть спрямовані на поширення інформації про можливість цієї взаємодії, налагодження дієвої міжінституційної співпраці, яка відповідатиме потребам часу і запитам, ефективну взаємодію зі світовим академічним середовищем.Будемо відвертими, останні декілька років, незважаючи на те, що Університет Лесі Українки найбільший та найвідоміший виш на Волині, в контексті інформаційної діяльності існували проблеми. Я маю на увазі поширення інформації в соціальних мережах, відсутність офіційної сторінки в інстаграмі, недостатня активність у роботі із журналістами. Як плануєте працювати в цьому напрямку?

Ми всіляко відкриті до спілкування з медіа. Відділ зв’язків з громадськістю повністю оновлений. Його очолив талановитий випускник факультету філології та журналістики Андрій Мошкун. Щоб наповнити інформаційним простір якісним контентом, інтенсивно працюють Андрій Петрушко, Ірина Загорська, Ольга Юрчук, Олександр Пілюк.

Карантинний період дозволив зосередитися на нових медіа. Активно використовуємо ресурс інстаграму, розвиваємо наш ютуб канал, наповнюємо сторінку в фейсбуці. В соціальних мережах поширюємо матеріали сайту університету.

Зараз відбулися карантинні послаблення, і з понеділка активізувалися всі зв’язки з медіа, тож активно відгукуємось і запрошуємо медіа до співпраці. Прагнемо інтенсивно взаємодіяти.До речі, про сайт. Чи плануєте його оновлювати, адже ще коли я вступав до СНУ, багато абітурієнтів скаржилися на його незручність? Зараз, очевидно, ситуація не стала кращою, адже сайт досі залишився у такому ж вигляді.

Звичайно, це одне з першочергових завдань. ІТ-підтримка активно працює над розробкою його оновленої версії. Сайт – це основний майданчик комунікації, зручний інструмент взаємодії. Розуміємо, що важливою складовою є не лише якість контенту, а й зручність користування, легкість пошуку інформації, простота і швидкість, інновативність та неперевантаженість дизайну.

Сподіваюсь, уже невдовзі презентуємо оновлену версію, врахувавши всі сьогоднішні незручності.Цього року СНУ святкує 80-річчя. Як відомо, в ЛНТУ нещодавно представили нову символіку. Чи планує СНУ робити ребрендинг символіки, якщо говорити в контексті ювілею та ймовірного повернення старої назви?

Безперечно. Хочу сказати, що зміни є ширшими. Весь колектив задіяний в оновлення корпоративної культури, адаптивної до освітнього ринку та нашої місії, яка реалізовується як всередині університету, так і поза його межами. Сповідувані нами матеріальні та духовні цінності вже активно модернізують класичний академічний університет в інноваційний. Зокрема повністю оновлена система рейтингового оцінювання праці, затверджені нові форми контрактів. Усі нові вимоги орієнтовані на те, щоб підтримати науковців та викладачів, які вміють і готові висувати щораз нові ініціативи, запускати цікаві проєкти. Активно працюємо над тим, щоб задіяти ідеї студентів.

Ми позиціонуємо себе як університет, який формує світоглядний простір, тож нашу впізнаваність хочемо множити через різноманітність та якість самопрезентації. Зокрема створена робоча група, яка активно працює над складовими брендбуку, а також над концепцією Музею історії університету. Наша історія засвідчує тяглість традицій, наш потенціал.

У цьому році нам 80 і ми, звичайно, будемо говорити й про це. Бо університетська освіта – це ще й досвід. У світлинах та текстах розповідаємо про Лесиних людей, публікуємо надихаючі інтерв’ю з ними. Університет надає якісні освітні послуги, а тому зосередження уваги на наших випускниках, студентах, викладачах – це частина нашої стратегії діалогу. Сподіваюся, отримаємо позитивні відгуки.До речі, на якому етапі знаходиться повернення назви Волинський національний університет?

Університет проводив активне громадське обговорення щодо зміни назви. Ми одностайні у тому, що повернення назви логічно обґрунтоване. Нещодавно вчена рада затвердила наші наміри, наступний крок – конференція трудового колективу, зокрема присвячена перейменуванню Східноєвропейського у Волинський національний університет імені Лесі Українки. Орієнтовно вона відбудеться в червні.Звернув увагу на те, що представники вашого університету все частіше називають його «Університетом Лесі Українки» або ж «Лесиним вишом», а не офіційною назвою. Це така стратегія з огляду на те, що повернення до старої назви лише питання часу?

Маємо офіційну назву і використовуємо її, одночасно поетапно обговорюємо перейменування, оскільки думки одностайні, то, вірю, невдовзі реалізуємо наміри. Одночасно відзначення 80-ліття університету збігається зі святкуванням 150-річного ювілею нашої патронеси – Лесі Українки. Тож природно, що це частина нашої промоції, яка тісно пов’язує університет з нашим регіоном та патронесою. Наша історія завжди актуальна. Всі проєкти нерозривно пов’язують нашу самоідентифікацію з Лесею Українкою. До речі, університет сьогодні активно працює над підготовкою повного академічного видання її творів.Наталія Богданівна, ви також відповідаєте за навчально-виховну роботу. Як організовували навчальний процес студентів на карантині, які труднощі з цим виникали?

З технічного боку організувати навчання було неважко, оскільки дистанційні форми були апробовані в університеті до карантину. Корпоративна взаємодія відбувається на платформі «Office 365». Зараз маємо певні карантинні послаблення, але враховуючи до сих пір нестабільну епідеміологічну ситуацію, семестрове оцінювання проводимо дистанційно, складання атестаційних іспитів та захист дипломних робіт також будуть відбуватися без змін, у синхронній дистантній формі.

Сьогодні осмислюємо набутий досвід, обговорюємо, наскільки ефективним є виключно дистанційне навчання у порівнянні з очними формами. Більшість, як і я, вважають, що ніщо не може замінити аудиторних занять та живого спілкування студента з викладачем, коли швидше встановлюється емоційний контакт, попри всі технічні інновації.Багато говорять про те, що СНУ та ЛНТУ – це дружні університети. Ви погодитеся з цим, чи все ж ці університети конкуренти?

Обидва університети мають власну історію, місію, скерування. Ми є класичним університетом, технічний вуз повинен дотримуватися свого вузького спрямування. Кожен займає свою нішу, працює в ній та має напрацювання. Якщо в певних площинах і відбувається конкуренція, то це на користь.Вже невдовзі розпочнеться вступна кампанія. Розкажіть, чому абітурієнт має обрати саме СНУ, а не інший виш? Як будете боротися за студента в контексті вашого напрямку роботи, тобто комунікації?

Ми є потужним освітнім закладом, і зрозуміло, що вже налаштовуємо комунікацію з майбутніми абітурієнтами, адже всі розуміють, що вступна кампанія цьогоріч буде своєрідною. Вже сьогодні активно імплементуємо промоційні матеріали, щоб допомогти вступникам визначитися. Молодим людям, які закінчують навчання у школі, потрібно усвідомити пріоритети, можливості кожної спеціальності, її спроможність відповідати їхнім запитам та їхньому покликанню. Університет повністю оновив освітні програми та навчальні плани. З другого курсу вступники вільно обиратимуть 25 % дисциплін. Цей вибір може бути не лише в межах дисциплін спеціальності, на яку вступили, а й дасть можливість опановувати дисципліни інших спеціальностей. Думаю, це суттєво збільшить можливість обрати саме ті предмети, які зацікавили та, на думку вступника, йому найбільш знадобляться.

Задіюємо ресурс та потенціал наших випускників, оскільки вони якнайкраще можуть розповісти про нас. Промоційні матеріали і робота через соціальні медіа спрямовані на те, щоб допомогти вступникам зробити правильний вибір, віднайти своє покликання.

В університеті докладають усіх зусиль, щоб студенти отримали від освіти все те, що очікують, зокрема максимально наблизити навчання до потреб працедавців. Укладаються трьохсторонні угоди про дуальну освіту між університетом, студентами та підприємцями Волині. Такі угоди було підписано з ІТ-компанією InternetDevels, з адміністрацією Державного історико-культурного заповідника.Одразу два проректори в команді Анатолія Цьося прийшли з факультету філології та журналістики, це ви та ексдекан Юрій Громик. Чи можна сказати, що ФфтаЖ – один з найуспішніших факультетів університету?

Всі наші факультети мають великий потенціал (сміється, – О.З). А два проректори з ФФтаЖ – так склалося з огляду на професійну задіяність у галузі та (у випадку Юрія Васильовича) великий досвід ефективного адміністрування. Для мене факультет філології та журналістики став рідним. Це потужний осередок. Усіляко запрошую, зокрема здобувати освіту журналіста й редактора, українського чи польського філолога на нашому факультеті.

Вже невдовзі в Україні святкуватимуть День журналіста. Ви багато років навчали студентів спеціальності «журналістика». Багато журналістів нині не мають профільної освіти, наскільки вона важлива, адже чимало студентів цієї спеціальності ідуть працювати вже з першого курсу?

Я належу до тих людей, які вважають, що освіта завжди потрібна. Загалом не хочу навіть дискутувати про це. Знаєте, оприлюднені результати журналістської праці втрачають статус чернеток і в них неможливо внести покращення, але завжди можна покращити творця продукту. Тому освіта – одна з найрезультативніших і випробуваних історією форм вибудовування професійності.

Фахівцями у будь-якій галузі стають завдяки трьом компонентам: освіта, практика, самоосвіта. Для кожного з тих, хто в галузі, ці компоненти поєднувалися у свій своєрідний спосіб, тому серед журналістів є й ті, хто немає профільної освіти, однак наполегливою самоосвітою та досвідом заповнив брак одного з компонентів. Будь-який виняток не скасовує правило, лише його підтверджує.

Зрештою лише той факт, що людина отримала диплом, також не все вирішує. Тому підтримую студентів, які працюють. Це дозволяє практично застосовувати знання, правильно скомбінувати теорію і практику.

Професійно зростати потрібно постійно. Якось Ейнштейн сказав, що є лише два способи прожити життя: один – коли тебе нічого довкола не цікавить, інший – коли цікавить усе. Обравши фах журналіста, всі ми мимоволі визначили спосіб життя.Яка перспектива журналістики загалом, зважаючи на дуже стрімкий розвиток блогерства та соціальних мереж?

Я вважаю, що журналістику обирають ті, кому недостатньо чуток про істину, вони хочуть пізнати і донести, що таке істина. Якісний контент завжди буде користуватися попитом. Я розглядаю медіа, як великий освітній, пізнавальний ресурс, хоча б з огляду на можливості. Сьогодні всі ми розуміємо вразливість журналістики з огляду на новітні небезпеки. Будь-яка професійна сфера потребує часу, вмінь та зусиль. Якісний контент завжди буде користуватися попитом.

Як щодо журналістики на Волині та у Луцьку загалом. Ви задоволені її рівнем?

Я думаю, що виклики, які постали перед журналістами сьогодні, – універсальні. Зрозуміло, що деструктивних впливів є багато, зокрема комерціалізація, моменти залежності від думки редактора чи власника. Але для мене журналістика – це як «ходіння по воді»: воно цілком реальне й можливе, якщо ти віриш в цей фах і віриш в те, що ти можеш змінювати світ довкола на краще. Як тільки ти втрачаєш віру в це, ти вичерпуєшся як фахівець. Є багато всіляких небезпек і проблем, але, як на мене, головне – не втратити прагнення до самовдосконалення та наполегливо працювати.До речі, чи є конструктивна співпраця між місцевими ЗМІ та університетом в контексті підготовки спеціалістів та запиту на них як потенційних працівники мас-медіа?

Звісно, на наших випускників є попит. Кафедра соціальних комунікацій, яка є профільною для підготовки журналістів і редакторів, постійно контактує зокрема з нашими випускниками-практиками, працедавцями, стейкхолдерами для того, щоб вивчати нові запити, вносити зміни в навчальні плани. Так перед запровадженням карантину відбувались воркшопи для студентів-журналістів від авторитетних та успішних випускників, на яких вони ділилися досвідом, напрацюваннями та професійними лайфхаками. Зрозуміло, що цей діалог, з огляду на карантинні обмеження, ми відклали. Але уже найближчим часом продовжимо зустрічі з працедавцями в контексті дуальної освіти, щоб вдосконалювати методики та якнайкраще відповідати тим запитам, які сьогодні висуває галузь до наших студентів.Давайте повернемося до Вашої посади. Які три цілі плануєте реалізувати найближчим часом?

Найперше, проєкт освітніх передач на телебаченні. Вважаю, що такий науково-популярний «стендап» – прогресивна форма взаємодії університету зі спільнотою. Маємо знаних науковців, талановитих викладачів, виклади яких якнайкраще презентуватимуть заклад. Сподіваюсь, невдовзі реалізуємо задум. Окрім того, синхронний ребрендинг, оновлення сайту.

Ця освітня програма буде виходити на місцевих телеканалах?

Так, телерадіокомпанія «Аверс» запропонувала реалізовувати його. Це будуть невеликі різнотематичні науково-популярні передачі, які також посилюватимуть впізнаваність університету.Україна потрохи виходить з карантину, зокрема це стосується і галузі освіти. Як він вплинув на університет, чи готовий СНУ до повернення студентів в аудиторії з 1 вересня?

Готові. Щоправда, з огляду на пандемію Covid-19 вступна кампанія змістилася на серпень. Тому цьогорічні першокурсники до 1 вересня лише отримають рекомендації на бюджет, а перші зарахування відбудуться 11 вересня. Навчання для них розпочнеться 15 вересня. Зарахування на контракт за оплату будуть тривати до 30 вересня.

Запевняю, навчальний процес буде відбуватись з дотриманням рекомендацій, які розроблені профільним міністерством.

Розмовляв Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото: Андрій МОШКУН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---