«Хай всі мами дочекаються», – волинянка про повернення сина, який був у полоні РФ майже півтора року
Волинянка Ольга Миронюк – мама звільненого з російського полону 28-річного військовослужбовця Ярослава Миронюка, якого повернули в Україну 30 грудня 2024 року в рамках 59-го обміну полоненими.
На повернення сина жінка чекала майже півтора року. Як розповіла Ольга Борисівна Суспільному, першою звістку про те, що Ярослав уже в Україні, отримала її донька – їй зателефонували з координаційного центру.
«Радість, плакала» – так про перші емоції від отримання новини каже Ольга Миронюк. Жінка розповіла, що списки на обмін побачила не одразу – її син був під номером 58.
«Я побачила в неділю (29 грудня – ред.), що має бути обмін і кажуть, що завтра 30 грудня буде обмін. То кажу, то й добре, бо якраз в мене день народження і мені такий сюрприз зробить син. Викинули фотографії, списків ще не було», – зазначила волинянка.
Її син Ярослав ще з дитинства мріяв стати військовим. Після строкової служби, розповіла Ольга Миронюк, вивчився на токаря, а згодом уклав контракт зі Збройними силами України, далі – служба в АТО.На початку повномасштабного вторгнення Ярослава мобілізували: він потрапив у бригаду тактичної авіації. Його мама в той час перебувала за кордоном на заробітках. 26 липня 2023 року її син у районі населеного пункту Старомайорське, що на Донеччині, потрапив у російський полон.
«У червні він ще був вдома, а тоді він прийшов і сказав, що їде на схід. Я його просила, щоб не йшов. А він сказав: «Ні». Він мені написав, що йде на завдання 26 числа, а я коли прийду, то вам передзвоню. Після того дзвінка не було. Тільки подзвонила моя рідна сестра до моєї дочки і сказала, що син у полоні», – сказала жінка.
Читати ще: «Постійно вмикали ультразвук та били струмом»: морпіх з Херсонщини після полону лікується у Луцьку
22 серпня 2024 року Ольга Миронюк повернулася з-за кордону в село Дарівка Голобської громади, де проживає.Увесь цей час, з її слів, не було й хвилини, аби не згадувала сина. Ярослав, з її слів, захоплювався мотоциклами, полюбляв риболовлю, ходив у ліс разом зі своєю мисливською собакою. Поки господар був у полоні, пса на кличку Піпа доглядали родичі.Минув один день після повернення Ярослава в Україну. На черзі – реабілітація та адаптація. До полону військовий важив майже сотню кілограмів. Зараз його вага майже 50 кілограмів. Із сином Ользі Миронюк вдалося полікуватися телефоном.
«Привіт, синок, як ти там почуваєш себе? – Нормально. – Як здоров’я? – Нормально, проходимо медогляд. – В тебе все добре, нічого не болить? – Тако, є симптоми, трохи поболює», – сказав Ярослав телефоном під час розмови з мамою.Читати ще: «Сказав: доживу до обміну, щоб дізнатися, як мама повернула собаку». Лучанин Дмитро Селютін – про 29 місяців російського полону
Разом із волинянином Ярославом Миронюком проходить реабілітацію ще один звільнений з полону військовослужбовець Юрій Романюк зі Струмівки Луцького району. Суспільне поспілкувалося з ним телефоном.
Зі слів Юрія, наразі бійцям ще складно прийняти той факт, що вони вже в Україні. Усіх експолонених оглядають медики. Юрій Романюк розповів: до полону важив 110 кілограмів, а зараз лише 47.
«Півтора року минуло, як ми були там. І ще відчуттів, що ми вдома, немає. Зараз нас оглядають лікарі і кожного з нас будуть дивитися, дивитися. Це не утримання було – це знущання. Це не люди, це ізвєрги! – Знущалися? – Так, катували», – сказав експолонений волинянин Юрій Романюк.
Мама звільненого військовослужбовця з полону РФ Ольга Миронюк додала, що і вона, і вся сім’я з нетерпінням чекає на повернення Ярослава додому, на Волинь.
«Хай чекають усі мами і всі дочекаються своїх синів. Я в колі своєї сім’ї його дочекаюсь», – зазначила волинянка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На повернення сина жінка чекала майже півтора року. Як розповіла Ольга Борисівна Суспільному, першою звістку про те, що Ярослав уже в Україні, отримала її донька – їй зателефонували з координаційного центру.
«Радість, плакала» – так про перші емоції від отримання новини каже Ольга Миронюк. Жінка розповіла, що списки на обмін побачила не одразу – її син був під номером 58.
«Я побачила в неділю (29 грудня – ред.), що має бути обмін і кажуть, що завтра 30 грудня буде обмін. То кажу, то й добре, бо якраз в мене день народження і мені такий сюрприз зробить син. Викинули фотографії, списків ще не було», – зазначила волинянка.
Її син Ярослав ще з дитинства мріяв стати військовим. Після строкової служби, розповіла Ольга Миронюк, вивчився на токаря, а згодом уклав контракт зі Збройними силами України, далі – служба в АТО.На початку повномасштабного вторгнення Ярослава мобілізували: він потрапив у бригаду тактичної авіації. Його мама в той час перебувала за кордоном на заробітках. 26 липня 2023 року її син у районі населеного пункту Старомайорське, що на Донеччині, потрапив у російський полон.
«У червні він ще був вдома, а тоді він прийшов і сказав, що їде на схід. Я його просила, щоб не йшов. А він сказав: «Ні». Він мені написав, що йде на завдання 26 числа, а я коли прийду, то вам передзвоню. Після того дзвінка не було. Тільки подзвонила моя рідна сестра до моєї дочки і сказала, що син у полоні», – сказала жінка.
Читати ще: «Постійно вмикали ультразвук та били струмом»: морпіх з Херсонщини після полону лікується у Луцьку
22 серпня 2024 року Ольга Миронюк повернулася з-за кордону в село Дарівка Голобської громади, де проживає.Увесь цей час, з її слів, не було й хвилини, аби не згадувала сина. Ярослав, з її слів, захоплювався мотоциклами, полюбляв риболовлю, ходив у ліс разом зі своєю мисливською собакою. Поки господар був у полоні, пса на кличку Піпа доглядали родичі.Минув один день після повернення Ярослава в Україну. На черзі – реабілітація та адаптація. До полону військовий важив майже сотню кілограмів. Зараз його вага майже 50 кілограмів. Із сином Ользі Миронюк вдалося полікуватися телефоном.
«Привіт, синок, як ти там почуваєш себе? – Нормально. – Як здоров’я? – Нормально, проходимо медогляд. – В тебе все добре, нічого не болить? – Тако, є симптоми, трохи поболює», – сказав Ярослав телефоном під час розмови з мамою.Читати ще: «Сказав: доживу до обміну, щоб дізнатися, як мама повернула собаку». Лучанин Дмитро Селютін – про 29 місяців російського полону
Разом із волинянином Ярославом Миронюком проходить реабілітацію ще один звільнений з полону військовослужбовець Юрій Романюк зі Струмівки Луцького району. Суспільне поспілкувалося з ним телефоном.
Зі слів Юрія, наразі бійцям ще складно прийняти той факт, що вони вже в Україні. Усіх експолонених оглядають медики. Юрій Романюк розповів: до полону важив 110 кілограмів, а зараз лише 47.
«Півтора року минуло, як ми були там. І ще відчуттів, що ми вдома, немає. Зараз нас оглядають лікарі і кожного з нас будуть дивитися, дивитися. Це не утримання було – це знущання. Це не люди, це ізвєрги! – Знущалися? – Так, катували», – сказав експолонений волинянин Юрій Романюк.
Мама звільненого військовослужбовця з полону РФ Ольга Миронюк додала, що і вона, і вся сім’я з нетерпінням чекає на повернення Ярослава додому, на Волинь.
«Хай чекають усі мами і всі дочекаються своїх синів. Я в колі своєї сім’ї його дочекаюсь», – зазначила волинянка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Україні спростили торгівлю вживаними авто. Нові правила
Сьогодні 20:58
Сьогодні 20:58
Які послуги відновив луцький ЦНАП після атаки на держреєстри
Сьогодні 20:40
Сьогодні 20:40
До Луцька із сольним концертом їде співак Шугар
Сьогодні 18:09
Сьогодні 18:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.