Каже, що не втікав: як у суді виправдовується п’яний водій, який у Луцьку на смерть збив єпископа. Відео

Водій, який на швидкості збив на смерть волинського єпископа Олега Ведмеденка і втікав з місця ДТП, виправдовується тим, що нібито не бачив чоловіка, якого вдарило авто. Натомість адвокат потерпілих переконаний: обвинувачений таким чином хоче уникнути відповідальності за те, що залишив людину у безпорадному стані.

Про це стало відомо під час судового засідання, яке відбулося 7 лютого.

Читати ще: П’яний водій, який збив на тротуарі єпископа Ведмеденка, не надав йому допомоги і намагався втекти з місця ДТП. Відео аварії

Нагадаємо, ввечері 14 листопада на проспекті Василя Мойсея у Луцьку трапилася моторошна дорожньо-транспортна пригода.П’яний водій легковика марки Mazda збив на тротуарі засновника та постійного ведучого Біблійної школи духовного вдосконалення 60-річного Олега Ведмеденка, який наступного ранку помер у лікарні. Водієм виявився 22-річний житель села Жидичин Роман Савич. Рівень алкоголю в його крові перевищував норму в 6 разів.

Читати ще: Єпископ Олег Ведмеденко помер від тяжких травм після аварії, яку спричинив п’яний водій у Луцьку

10 січня суддя Ігор Ясельський, ухвалив рішення про продовження тримання під вартою Романа Савича на 60 діб до 10 березня 2022 року без визначення розміру застави та призначив розгляд справи по суті.

Під час чергового судового засідання сторони заслухали обвинувальний акт та покази потерпілого (сина загиблого) та самого обвинуваченого.Потерпілий Василь Ведмеденко повідомив, що про ДТП, в якій постраждав його батько, йому повідомили працівники поліції з батькового телефону. Спершу, каже, патрульні подзвонили матері, проте вона не повірила – подумала, що це могли дзвонити шахраї і вимагати гроші. Згодом на батьків номер перетелефонував Василь і дізнався, що це не шахрайська схема, а батька дійсно збила машина.

«В лікарню батько потрапив як неопізнаний чоловік. Телефон на момент аварії він, мабуть, тримав у руках, і під час удару його відкинуло вбік, де й знайшли працівники поліції. Якби не це – ми дізналися б про все значно пізніше», – зазначає він.

Згодом суддя викликав свідчити обвинуваченого. Той визнав себе винним у скоєнні ДТП, проте провину за ч.1 ст. 135 ККУ (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження) не визнає.

«Я не бачив цього потерпілого, якби я його бачив, то надав би йому першу медичну допомогу», – запевняв він суд.

Натомість на переконання потерпілої сторони, такий вчинок обвинуваченого є ганебним, адже він залишив людину в безпорадному стані, яка ніяк не могла надати собі допомогу або викликати швидку. Очевидно, стверджуючи те, що він не помітив єпископа, Савич не хоче, щоб його вважали винним у тому, що він залишив людину стікати кров'ю на тротуарі після наїзду.

Згадуючи події, Роман Савич повідомив, що того дня вони з дружиною були на дні народження, де він вживав алкоголь. Це було, з його слів, близько 13-ї години. Потім він прийшов додому, поспав. Згодом ввечері посварився з дружиною і вирішив поїхати до батьків, щоб «охолонути». Він сів за кермо автомобіля дружини і на суді виправдовувався: не звик ним керувати, бо сам їздить на «Жигулях».

Обвинувачуваний запевняв: не усвідомлював, що ще був у стані алкогольного сп’яніння, та й нібито не перевищував швидкості, однак не впорався з керуванням.

«Ще не звик на цьому автомобілі їздити, я не впорався з керуванням, не набагато перевищивши швидкість», – вважає Роман Савич.Також він заперечує те, що виїхав на зустрічну смугу, каже, його занесло. І ще запевняє, що не бачив потерпілого. А коли сталася ДТП він не втікав, а йшов шукати, звідки подзвонити в поліцію.

«На момент ДТП машину розвернуло на 180 градусів і бачити когось, коли машина крутиться, я не міг. Відразу після того як автомобіль зупинився, я вийшов і був в повному шоці від того, що сталося. На той момент я не знав, що спричинив смертельну ДТП. Постоявши кілька секунд, я пішов до будки охоронців парковки ТРЦ «Промінь», бо знав, що вони працюють цілодобово – раніше доставляв у «Сільпо» молочні товари. І знав, що там я міг там взяти телефон, щоб зателефонувати до поліції», – запевняв він суд.Чоловік зізнався, що після ДТП не обходив автомобіль, щоб подивитися, чи ніхто не постраждав. Але переконував: нікого не бачив поруч, тож ішов до парковки, щоб подзвонити, а не втікав. Бо, якби хотів втекти, то побіг би до Меморіалу, де немає світла і камер.

Роман Савич каже: на той момент був в шоці від того, що сталося і не пам’ятає, про що запитували перехожі, які його перепинили. А не просив в них телефон, аби подзвонити до поліції, бо «вони були йому незнайомі, а сам був у шокову стані». І про те, що він когось збив, стверджує, дізнався від поліції.

Власний телефон, розповів він, розбився саме перед тим, як сів за кермо: тоді телефон випав з кишені і розбився, а молодий чоловік спересердя його доламав та й поїхав.Адвокат потерпілого Роман Хомич зауважує: на його думку така позиція обвинуваченого – це модель захисту, аби спробувати уникнути відповідальності. Адже є низка свідків тієї аварії, в яких можна було попросити телефон раніше, аніж він добіг би до парковки ТРЦ. І до поліції надійшло декілька дзвінків від свідків, поки водій «шукав знайомих охоронців»

«Мені здається, це такий формат захисту, щоб деякою мірою уникнути відповідальності. Адже після зіткнення з бордюром людина не втратила пильність, тож мала можливість оцінювати дорожню обстановку і бачити як здійснила наїзд. На записах з відеокамер ми маємо можливість побачити як відбувалося зіткнення, і те, що людина стояла в межах лобового огляду. І якщо водій не втрачав пильність, то повинен був бачити пішохода. Якби людина переживала, що могла когось збити, то вона б вийшла подивитися. Тим більше, що загиблий лежав на підвищенні і площа добре освітлена. Біля центрального входу в спорткомплекс стояла жінка, яка бачила і пізніше знімала на телефон вже скоєну подію. Були люди з іншого боку дороги, які намагалися перейти. Тому ці люди були найближчими, в кого можна було попросити допомоги. На парковці чимало автомобілів, люди виходили з басейну, тренажерки. Не узгоджуються покази обвинуваченого із показами свідків. Бо ті, хто його затримував питали в нього, чи це він збив людину, яка там лежить, на що він відмовчувався», – зазначив юрист.

У результаті ані в швидку, ані в поліцію Роман Савич так і не дзвонив.

«Є рапорт поліцейського, про те, що надійшло близько 5 дзвінків від перехожих, але серед них немає обвинуваченого. Це люди, які були на іншому боці дороги, і ті, хто його затримував. Усі вони в межах 1-2 хвилин знайшли можливість подзвонити в швидку і поліцію», – наголосив адвокат.

Зауважимо, обвинувачений 22-річний Роман Савич і раніше мав проблеми з законом. Минулоріч він із газовим балончиком напав на працівників муніципальної варти Луцька. Тоді йому призначили мінімальне покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

Також його притягували до відповідальності за керування автомобілем, на якому були номерні знаки іншого транспортного засобу.

Читати ще: П’яного водія, який збив волинського єпископа, судили за напад на муніципалів. Відео

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---