Історики визначили, коли та як з'явилась волинська лихоманка. Дослідження

Так звана волинська або окопна лихоманка була задокументована в 1915 році і вразила 500 000 солдатів. Але хвороба існувала раніше і атакувала не тільки військових.

Нове дослідження міжнародної групи вчених говорить, що хвороба існувала у цивільних осіб, причому за 2000 років до Першої світової війни, пише НВ.

Команда проаналізувала фрагменти кісток і зубів 145 осіб, що жили в період з 1 по 19 століття. Приблизно 20% цих останків містили сліди Bartonella quintana, бактерії, що викликає волинську лихоманку.

Давіде Танаса, доцент історичного факультету Університету Південної Флориди (USF), розкопав останки для цього проекту на римському кладовищі в Сіракузах, Сицилія. Танаса, який також є директором Інституту цифрових досліджень USF, першим почав роботу на цьому об’єкті, щоб краще зрозуміти харчові звички і здоров’я християнського населення, що проживало там в III і IV століттях.

У співпраці з французькими епідеміологами дослідники використовували тестування полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для виявлення ДНК B. quintana в останках.

«Після зараження виникають захворювання, такі як окопна лихоманка, які можуть залишати сліди у вашій ДНК і можуть інтегрувати вашу ДНК з додатковою інформацією. Це означає, що після смерті людини, навіть 2000 років тому, все ще можна знайти сліди бактерії, яка її заразила», – сказав Танаса.

Танаса каже, що це відкриття проливає світло на складну історію лихоманки і дає відповіді на історичні питання про життя християн в цьому регіоні в III і IV століттях.

«Археологія – це не просто вивчення минулого, це те, що може поліпшити сучасність завдяки вивченню минулого», – сказав він. «Чим більше ми розуміємо поведінку цих бактерій в минулому, тим більше ми можемо розробити плани щодо їх усунення, стримування і знищення в сьогоденні».

Хоча більшість людей пов’язують цю хворобу з Першою і Другою світовими війнами, про випадки волинської лихоманки все ще повідомляють сьогодні, особливо серед бездомних. Бактерії передаються людям через контакт з вошами (Pediculus humanus corporis), що робить погану особисту гігієну основним фактором їх поширення і рівня інфікування. Дослідники сподіваються, що, простеживши розвиток B. quintana в історії, вони зможуть визначити способи більш ефективного управління поширенням хвороби сьогодні.

Раніше НВ писало, що влітку 2020 на американському штаті Колорадо підтвердили вже третій в цьому році випадок окопної або волинської лихоманки. Ця хвороба переноситься вошами і була вперше описана на Волині в 1915 році.

«Два – це завжди спалах, а потім, коли ми знайшли третій випадок – ми зрозуміли, що у нас явно щось відбувається», – згадує доктор Мішель Баррон з лікарні університету Колорадо.

Беррон сказала, що ніколи не бачила випадків окопної лихоманки за 20 років роботи. Після виявлення третього хворого вона зв’язалася з державними чиновниками охорони здоров’я, які провели дослідження і сказали, що четверта особа з підозрюваним випадком також була ідентифікована.

Баррі Піттендрайт, ентомолог з Мічиганського державного університету, сказав, що сплеск вошей стався під час рецесії 2008 року, а до цього – під час Великої депресії і двох світових воєн. Поточні економічні і медичні порушення, викликані пандемією COVID-19, можуть привести до ще одного збільшення.

Довідково. Волинська гарячка/лихоманка (гарячка окопна, траншейна, п'ятиденна пароксизмальна, молдавсько-валахська, хвороба Вернера-Гіса, англ. Trench fever, Quintan fever, Wolhynian fever) – гостра інфекційна хвороба, яку спричинює Вartonella quintana, Хворобу переносить та передає платтяна воша. Волинська гарячка характеризується повторними чотири-п'ятиденними нападами гарячки, болем у кістках і м'язах, розеольозним висипом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---