«Інтерсіті» до Варшави і розширення Ягодина: які перспективи транспортної інфраструктури Волині

Електрифікація залізничних колій, розширення митних пунктів пропуску – інфраструктурні напрямки, в яких хочуть розвивати Волинь. Щоправда, частина цих намірів на етапі реалізації, а частина поки що лише на рівні розмов і задумів.

Розширення «Ягодина» може стати проблемою міжнародного масштабу

Міжнародний пункт пропуску «Ягодин» потребує реконструкції. І рішення про це треба ухвалювати не завтра, а ще, так би мовити, вчора. Причому до цього питання варто підходити доволі кардинально. Про це заявив заступник голови Волинської ОДА Ігор Чуліпа під час засідання Волинської регіональної платформи з вироблення політики у сфері місцевого самоврядування, що відбулося 14 травня в селі Радовичі.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року пресслужба Офісу Президента повідомила, що Укравтодор у 2021 році планує розширити і реконструювати українсько-польський пункт пропуску «Ягодин». Згодом директор департаменту Державної митної служби України Сергій Бодров під час онлайн-дискусії за участю представників Волині повідомив, що у Держбюджеті 2021 року на розбудову прикордонної інфраструктури передбачено лише 500 млн грн. Частина цієї суми – для Волинської митниці. З його слів, ці кошти будуть спрямовані на ремонт адміністративної будівлі, а також заміну асфальтного покриття на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ягодин».Як зазначив Ігор Чуліпа, цього року таки вдалося домогтися включення шести волинських пунктів пропуску в план заходів модернізації прикордонної інфраструктури: чотири на кордоні з Білоруссю та два на українсько-польському кордоні.

Але сьогодні найактуальніша проблема, яку треба розв'язувати, – розширення МПП «Ягодин». Бо це питання актуалізовується й зовнішніми причинами: Польща розробила проєкт розширення своєї частини пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» шляхом створення додаткових терміналів загальною площею 40 гектарів, дорожніх віадуків, а також будівництва третього мосту через річку Західний Буг. Загальна вартість проєкту – трохи більш як 255 млн євро, а очікуваний термін реалізації – до 2024 року.

«З польського боку в Дорогуську поляки розширюють вантажний термінал на 40 гектарів. Якщо ми зі свого боку аналогічно не зробимо і не побудуємо третій міст, то будемо мати пляшку з вузьким горлом», – каже посадовець, пророкуючи проблеми з пропуском на кордоні.До слова, у березні цього року пообіцяли розробити електронну чергу для вантажівок, які рухаються через «Ягодин», аби розвантажити потік автомобілів. Але черги там були не тільки через пропускну спроможність, а й тому, що польські митники дотримуються так званого «італійського страйку» (пунктуальне виконання посадових інструкцій, до найменших дрібниць, – ред.) і свідомо затримують пропуск автомобілів з певних причин.

Для того аби розширити «Ягодин», зокрема необхідно виділити земельну ділянку. Частина прилеглої території – землі природоохоронного фонду. Тож у Верховній Раді лежить подання облради щодо надання дозволу на припинення користування земельною ділянкою особливо цінних земель. Йдеться про 9 гектарів, які треба вилучити з постійного користування ДП «Прибузьке лісове господарство».

Не варто забувати, звісно, й про МПП «Устилуг», що вже давно в подібній ситуації, яка може чекати «Ягодин»: з українського боку так і не зреалізували проєкт розширення, хоча поляки свої заплановані роботи виконали вчасно.

Реконструкція доріг: з Берліна до Києва – волинськими дорогами?

Але якщо пункти пропуску – ворота держави, то не варто забувати й про дороги, які до цих воріт ведуть. І 50% вантажопотоку з Євросоюзу в Україну рухаються саме через Ягодин волинськими дорогами.

Трасу Ковель-Ягодин таки цього року ремонтують, її мають розширити до чотирьох смуг. Те, що дорогу таки ремонтуватимуть, восени минулого року обіцяли і в пресслужбі Офісу Президента.«Упродовж 2019-2020 років Службі автомобільних доріг у Волинській області вдалось реалізувати два проєкти-довгобуди – провести реконструкцію 7,5 км дороги І технічної категорії і відкрити для руху транспорту два проїзди, кожен з яких має дві смуги руху в одному напрямку. Йдеться про дві ділянки автодороги, реконструкцію яких було розпочато ще в рамках підготовки до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу – 2012. Тоді ці ділянки було розширено до чотирьох смуг для руху (по дві у кожному напрямку), але всі роботи завершити не вдалося. На той час до Євро-2012 для руху було відкрито лівий проїзд, а правий відтоді лишався закритим. У 2021 році заплановано продовжувати відновлення автошляху М-07 на ділянці Ковель – Ягодин», – інформували в Службі автомобільних доріг у Волинській області.

Паралельно в «Укравтодорі» оголосили про будівництво транспортного коридору міжнародного значення Краковець-Броди-Рівне. Але цей маршрут для перевізників буде довшим.

«Ми доводили, що через «Ягодин» іде більш як 50% вантажопотоку з Євросоюзу, але чомусь стоїть питання будівництва дороги 2+2 з Рівного до Львова, а не з Луцька до Ягодина. Через Ягодин на 250 км коротша дорога з Берліна через Варшаву на Київ. І вантажні перевізники просять: «Добийтесь цього (реконструкції автошляху через Волинь, – ред.)», – каже заступник голови ОДА.

Залізничні вантажі – електрифікація колій замість дизельної тяги

Інший шлях потрапляння вантажів з Європейського Союзу на територію України і у зворотному напрямку – залізничний. І тут Волинь мала б бути в пріоритеті.

«Коли ми говоримо про вантажоперевезення залізничним транспортом, то через Волинь іде 87% вантажопотоку. З них більшість (78%) – через Ізов, де є вітчизняна широка колія, яка заходить на 500 кілометрів у Польщу до Катовіце. І частина – через Ягодин, там, де вузька колія заходить до Ковеля. Але знову-таки дивна ситуація: «Укрзалізниця» починає будівництво вузької колії в напрямку Мостицька – Скнилів. На це заплановано майже два мільярди. Для чого це будувати, якщо вузькою колією йдуть пасажирські потяги? Всі вантажні потяги йдуть по широкому залізничному полотну через Ізов», – вважає Ігор Чуліпа.

До слова, цього року «Укрзалізниця» оголосила про початок робіт з електрифікації 94-кілометрового напрямку «Ковель – Ізов– держкордон».Основним вантажопотоком за цим напрямком є експортна залізорудна сировина, що прямує з підприємств регіону Кривого Рогу на металургійні підприємства у Польщі. Наразі маршрут цього вантажопотоку пролягає електрифікованими напрямками до станції Ковель, а далі вантаж перевозять на дизельній тязі за напрямком «Ковель – Ізов – держкордон», що є найбільш затратною частиною цього маршруту.

«Завдяки електрифікації вказаного маршруту ми бачимо в майбутньому не тільки збільшення перевезень у напрямку Польщі, але й збільшення транзитного вантажопотоку територією України, що позитивно відобразиться на дохідній частині компанії та економіці країни загалом», – зазначив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик.

Загальна кошторисна вартість проєкту електрифікації, відповідно до ТЕО, становить понад 1,4 млрд грн. Його планують реалізовувати за кошти УЗ в кілька етапів за наступними чергами:

реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці «Ковель – Ізов – держкордон»;

побудова мікропроцесорних систем централізації станцій «Ізов» і «Володимир-Волинський»;

реконструкція будівлі пакгаузу під черговий пункт контактної мережі та будівництво стаціонарної тягової підстанції на станції «Володимир-Волинський».

Також «Укрзалізниця» повідомила про початок будівництва стаціонарної тягової підстанції в Ковелі. Вона замінить пересувну та буде важливим елементом у роботі модернізованої дільниці.

«Інтерсіті» через Ковель – технічно реально

Інший бік перевезень – пасажирські. Так, на Волині вже добрих півроку точаться розмови навколо відновлення потяга «Здолбунів – Ковель – Хелм».

Нагадаємо, пасажирський поїзд сполученням «Здолбунів – Ковель – Хелм» почав повноцінно курсувати з червня 2017 року. А вже улітку 2019-го його скасували. Польські митники щоденно під час перетину кордону оподатковували дизельне паливо у баках поїзда на значні суми, якщо його обсяг перевищував 200 літрів. Згодом залізничники отримали чималий рахунок. Для того щоб відновити рух поїзда, треба врегулювати питання оподаткування залишків дизпалива в баках.

У лютому депутати облради проголосували за звернення щодо відновлення руху пасажирського поїзда до Республіки Польща, який курсував з 2017 до 2019 року. Згодом стало відомо, що рухомий склад, який курсував за залізничним маршрутом «Здолбунів – Ковель – Хелм», уже розібрали. А польська сторона судиться з українською компанією і хоче накласти арешт на майно «Укрзалізниці». Останні новини за цією темою – депутати облради вирішили підготувати лист щодо проведення тристоронньої зустрічі з цього питання спільно із представниками Генерального Консульства України в Любліні та керівництвом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця».Але перспективи міжнародного сполучення Волині можуть бути й інші. Ще в лютому депутат Іван Смітюх у сесійній залі запропонував лобіювати в області сполучення Ковеля вузькоколійкою з країнами ЄС. «Нам треба апелювати до Міністра закордонних справ, до Міністра інфраструктури, щоб виділили гроші і пустили швидкісний поїзд до Варшави як мінімум... У нас унікальна ситуація – коли вузька колія функціонує і йде до самого депо. Є два робочі тепловози. Нам треба ширше дивитися, як Хелм. Більше наших людей їздить далі, в ту ж Варшаву як мінімум. Вузька колія це розв’яже. Нам треба справжній поїзд, а не, як в народі кажуть, «чмушка», – вважає він.

А голова облради Григорій Недопад запропонував напрацювати інше звернення, яке стосуватиметь саме перспектив вузькоколійної дороги.

Як повідомив Ігор Чуліпа, це питання насправді є не настільки утопічним, як можна було б подумати, бо технічно його реалізувати цілком можливо. Так, принаймні, запевнили в «Укрзалізниці».

«Питання стоїть про реставрацію і електрифікацію вузької колії. В нас була зустріч з «Укрзалізницею». Можливість пустити до Ковеля «Інтерсіті» технічно є. Так само «Інтерсіті» ходить до Хелма. Ми питали: «Якщо ми цей шматок вузької європейської колії електрифікуємо, чи є можливість «Інтерсіті» пустити з Києва на Варшаву? Це всього шість годин їзди». Вони кажуть: «Нема питань, але треба електрифікувати. Ну і потрібні домовленості з польською стороною», – інформує посадовець.Однак скільки коштує електрифікація цієї колії і чи візьметься хтось реалізовувати цей проєкт – поки невідомо. Тим більше, як йшлося вище, «Укрзалізниця» починає будівництво вузької колії в напрямку Мостицька – Скнилів.

Варто зазначити, що у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року, затвердженій Урядом у 2018 році, один з пріоритетів – забезпечення експлуатаційної сумісності національної транспортної системи з мультимодальною світовою транспортною мережею, у тому числі залізничною мережею колії завширшки 1435 міліметрів (вузькоколійка).

***

Насамкінець варто зазначити: відповідно до даних Головного управління статистики у Волинській області, у січні-березні вантажообіг в області майже досягнув показників аналогічного періоду минулого року: 99,4%.

Завдяки географічному розташуванню Волинська область слугує транспортним коридором для вантажних та пасажирських перевезень і з країн Європейського Союзу, Прибалтійського регіону в Україну, Росію, Молдову та Румунію, країни Близького сходу і Північного Кавказу, й у зворотному напрямку. Територією Волині проходить міжнародний транспортний коридор (МТК)«Балтика – Чорне море» (автомобільний та залізничний транспорт).

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---