Ігор Поліщук: «Після введення е-квитка ніхто не говорить, що в місті треба підвищити оплату за проїзд»*

«Передайте на два з двадцяти», «Водію, де моя решта з десяти гривень?!» Скоро виповниться рік, як лучани майже не чують цих звичних для громадського транспорту реплік. Восени 2019-го місто відмовилося від кондукторів та паперових квитків, перейшовши на безготівкову оплату – так званий електронний квиток. «Я вважаю, що це реформа непроста, непопулярна на початках її впровадження, але вона потрібна, – каже радник міського голови Ігор Поліщук, який є кандидатом на посаду Луцького міського голови. – У багатьох містах її не наважуються повністю реалізувати. Але ми пішли на такий крок і на сьогодні є єдиним містом в Україні, де проїзд у громадському транспорті повністю безготівковий. Навіть у Києві мали влітку ввести е-квиток, але це рішення відклали на пізніший термін».

Одними з перших наважилися на зміни і виграли

У травні 2017-го вступив у силу закон про електронний квиток, яким усі міста держави зобов’язали перейти на безготівкову форму розрахунку за проїзд. А через два роки Луцьк одним із перших у країні провів цю реформу. До речі, офіційна назва так званого е-квитка – автоматизована система оплати проїзду (АСОП). Окрім розрахунку за послуги транспорту, АСОП також виконує функцію обліку пасажирів. У кожній одиниці громадського транспорту встановили валідатори, з допомогою яких можна розрахуватися спеціальною карткою або через телефон. Пасажиру достатньо просто провести ними біля зчитувального пристрою – і проїзд буде оплачений.

– Ця тема актуальна для міста вже давно, – розповідає Ігор Поліщук. – Ми знали, що електронний квиток вирішує чимало проблем, пов’язаних із транспортом, і, не гаючи часу, розпочали підготовку до її реалізації. Довго радилися, консультувалися, вивчали досвід інших міст. Зрештою пішли на цей ризикований крок. І зараз Луцьк – єдиний в Україні, де проїзд у громадському транспорті повністю безготівковий. Безумовно, зберігається певна кількість «живих грошей» у маршрутках через те, що водії порушують рішення міської ради. Але самі перевізники зацікавлені в контролі над цими коштами. Тому поступово їхня кількість буде тільки зменшуватися.

Введення е-квитка в обласному центрі Волині стало помітною подією 2019-го, а також здобутком, яким не гріх похвалитися перед знайомими, які подібної системи не мають. Нагадаємо, такий квиток вводився у два етапи. Спочатку діяв перехідний період, коли можна було розраховуватися як із допомогою картки, так і готівкою. А потім настала година Х – день повного переходу на електронну оплату. Відверто кажучи, люди чекали її насторожено, адже не знали, що і як буде. Не менше потерпало і керівництво міської ради, у якого до клопотів, аби система не давала збоїв, додався також саботаж перевізників, багато з яких по кілька днів не виходили на маршрути.

«Водій дивиться на дорогу, а не рахує решту»

Як показала практика, страхи були даремні. За незначними винятками, система турецького оператора «Сіті Кард» працювала нормально, а перевізники «заспокоїлися», коли на лінії вийшла більша кількість муніципальних тролейбусів. Разом із тим чимало підприємців, що надають послуги з перевезення громадським автотранспортом, усе ж погодилися встановити валідатори. Із часом здоровий глузд переміг у більшості, тож наразі майже всі перевізники, які працювали з міською радою, перейшли на систему безготівкової оплати. За словами Ігоря Поліщука, АСОП сьогодні встановлено у 48 тролейбусах і 168 маршрутних автобусах. «Ми потерпіли лише кілька днів, і все стало на свої місця, – каже кандидат на посаду Луцького міського голови. – Вважаю, що це реформа непроста, непопулярна у перший час її впровадження, але вона потрібна. Тому в багатьох містах її не наважуються повністю реалізувати. Навіть у Києві, де мали влітку ввести е-квиток, цю справу знову відкладають на пізніший термін. Безумовно, в цій системі ще є над чим працювати і що вдосконалювати, але дороги назад уже нема».

Переваги е-квитка визнали також лучани, які у 2020 році здійснили понад 12 мільйонів 400 тисяч транзакцій. Електронні картки видано більш як 74 тисячам пільговиків, у системі зареєстровано 42 тисячі користувачів мобільного додатку. Для видачі та поповнення карток у місті встановлено понад 40 терміналів. Люди кажуть, що е-квиток для пасажирів – це передусім зручність і комфорт. Не треба передавати гроші за проїзд, потім довго чекати на решту. Це також підвищення рівня безпеки на дорозі, оскільки водій спокійно займається своїми безпосередніми обов’язками, а не працює паралельно кондуктором.

Для міста – це статистика, облік реального пасажиропотоку, завдяки якому буде зрозуміло, хто, кого, скільки, коли і куди перевіз. (Для порівняння: після запровадження е-квитка виручка у тролейбусах Луцького підприємства електротранспорту (ЛПЕ) збільшилася в півтора рази). Плюс цим вирішено проблему компенсацій за пільговий проїзд. І чи не найголовніше – це боротьба з корупцією та виведення величезної суми готівки з «тіні». Адже перевізники не платитимуть частини заробітної плати водіям у конвертах, а це, за підрахунками спеціалістів, поповнить міський бюджет на 10 мільйонів гривень податку із доходів фізичних осіб.

– Зрештою, це більш прозора робота перевізників, – підсумовує Ігор Поліщук. – Вони кожного року вимагають від нас підвищити оплату за проїзд. Але достовірних даних, які могли б підтвердити або спростувати факти, надані в розрахунках власників маршруток, ми не мали. Тепер у нас зовсім інша ситуація. Зараз ми бачимо, скільки перевезено пасажирів, яких категорій. Уже відштовхуючись від цього, визначаємо економічно обгрунтований тариф. За попередніх умов підприємці вже б десять разів говорили про підвищення оплати до 7 гривень. Зараз ніхто навіть не піднімає цього питання. Всі нормально працюють.

Незабаром пересядемо у нові тролейбуси

Попри великий крок уперед в оплаті транспортних послуг, реформа е-квитка чимось нагадувала притчу про нові латки на старих мішках. Адже валідатори встановили у тролейбусах «віком» тридцять і більше років, і в не значно новіших маршрутках. Усі бачили, що пора міняти не тільки кондукторів та водіїв-касирів, а й старий транспорт. Ще краще це розуміли у міській раді, тож займалися питанням оновлення рухомого складу ЛПЕ спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Ця авторитетна фінансова інституція ЄС займається проєктами соціальної та економічної інфраструктури, транспорту і сполучення. У рамках одного з них під назвою «Міський громадський транспорт України» банк надав Луцьку 4 мільйони 360 тисяч євро позики з терміном кредитування 22 роки та відсотковою ставкою до 2% річних.

За ці кошти Луцьк має купити 29 нових тролейбусів. Починаючи з осені цього року і до кінця 2021-го місто планує отримувати їх партіями по шість одиниць із «Автоскладального заводу № 1 Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс». Контракт на придбання машин мерія підписала з місцевим виробником, вирішивши, що це економічно вигідно (на 700 тисяч євро дешевше за машини з аналогічними характеристиками білоруського «Белмаша») і патріотичніше. Відтак Луцьке підприємство електротранспорту у жовтні має одержати перші тролейбуси завдовжки 12 метрів, з кондиціонуванням салону та кабіни водія, сучасним оформленням, USB-роз’ємами для заряджання пристроїв.– Це буде дуже серйозний прорив у системі комунального транспорту, – вважає Ігор Поліщук. – Ми зможемо суттєво оновити матеріальну базу нашого підприємства електротранспорту, яка вже застаріла, і зняти з ринку перевезень орієнтовно 80 маршруток зі 140, які є сьогодні. Тому що в місті має бути максимум тролейбусів – екологічно чистих і зручних. Ми до цієї мети обов’язково прийдемо. Безумовно, нові машини покращать фінансовий стан Луцького підприємства електротранспорту, тому що комунальний транспорт отримає найкращі маршрути перевезень. Тобто є низка переваг. І тому ми з нетерпінням чекаємо першої поставки і перших відгуків лучан.

Олександра СМАЛЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---