Головуючий депутат має право підписувати рішення, – Вищий адмінсуд

Питання про те, чи має право головуючий на засіданні депутат підписувати рішення, в Україні не нове. А 15 березня в Луцькій міськраді, коли депутати припинили повноваження секретаря, не відбулося нічого унікального. В історії місцевого самоврядування України подібні випадки уже були. І судова практика свідчить, що законодавство - на боці депутатського корпусу, а не ображених екс-секретарів.

Історія перша. Луцьк

15 березня у Луцькій міській раді відбулася з третьої спроби 19 позачергова сесія. Під час пленарного засідання більшість депутатів проголосувала за дострокове припинення повноважень секретаря міської ради Юлії Вусенко.

Зауважимо, «перший бій» розгорнувся за порядок денний. Секретар уперто наполягала на тому, щоб депутати розглянули єдине питання – дострокове припинення повноважень міського голови, чим би надали їй право вето і вручили «ключі» від Луцька.

Провести вона це збиралася всупереч регламенту, адже не поставила на голосування проект порядку денного. Зрештою, після кількагодинних дискусій, декількох перерв, депутати все-таки внесли першим у порядок денний проект рішення про дострокове припинення повноважень секретаря міськради, яке вирішили таємним голосуванням.Для цього обрали головуючого депутата – Григорія Пустовіта та лічильну комісію. 24 депутати міськради (а це більшість), таємним голосуванням, як того вимагає процедура, проголосували за те, щоб Юлія Вусенко пішла з посади секретаря.

Однак, визнавати поразку Юлія Вусенко не збиралася. Вона переконувала: хоч її і зняли з посади, та рішення не набуло законної сили, його не підписали і не опублікували. Якщо з публікацією на сайті все вирішилося швидко, то з підписом – дещо інакше. Ще близько години Юлія Вусенко вимагала дати їй продовжити пленарне засідання і переконувала, що головуючий депутат не має права підписувати прийняте більшістю рішення про її відставку. Але депутати на це не погодилися, а Григорій Пустовіт підписав рішення. У результаті чого Вусенко заявила про «переворот» і «рейдерське захоплення влади», та покинула залу з частиною лояльних до неї депутатів, не виконавши свої обов’язки депутата.

Наступного дня Григорій Пустовіт, який тривалий час працював на посаді секретаря міськради і прекрасно орієнтується в чинному законодавстві, обґрунтував, чому немає жодного порушення у тому, що саме він підписав рішення про звільнення Вусенко.

Але ці аргументи не подіяли. Уже за два дні після цієї сесії стало відомо, що Юлія Вусенко подала до суду на Луцьку міську раду та Григорія Пустовіта, щоб скасувати рішення про її відставку, підтримуючи виписаний вже для неї імідж «мучениці» та «залізної леді».

Але шанси на перемогу в колишньої «пані секретар» - мізерні. І все тому, що в Україні вже є прецеденти судових ухвал на аналогічні позови. Так, Вищий адмінсуд уже кілька разів розглядав справи щодо того, чи має право головуючий депутат підписувати рішення ради. І вердикт Феміди однозначний: має. І про це – детальніше.

Історія друга. Вінниця

У листопаді 2005 року депутати Вінницької міськради ухвалили рішення № 1517 та № 1518 про дострокове припинення повноважень секретаря Вінницької міської ради, та про обрання секретарем іншої особи. Звільнений секретар подав до суду на ці рішення і просив їх визнати протиправними та скасувати їх, і поновити його на посаді. Крім того, позивач просив зобов’язати Вінницьку міську раду не вносити до порядку денного сесії міської ради питання щодо припинення повноважень виконувача обов’язки голови Вінницької міської ради або звільнення секретаря Вінницької міської ради до вступу на посаду новообраного Вінницького міського голови. Тобто, ситуація один до одного як у Луцьку.

Суди першої та апеляційної інстанцій були програні. А секретар, якого позбавили повноважень, подав касаційну скаргу. Тож колегія суддів Вищого адмінсуду мусила розбиратися у цій справі 14 лютого 2008 року.

Як з'ясовано у матеріалах справи № к-17914/06, 25 листопада 2005 року сесію Вінницької міськради відкрив секретар ради (згодом звільнений). До проекту порядку денного також було включено питання «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради». Секретар міської ради, який головував на сесії, покинув сесійну залу, головуючим на сесії було обрано депутата Івасюка І.Д., який і продовжив роботу сесії. Під час розгляду і обговорення питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради сесія міської ради прийняла рішення про звільнення Козака з посади секретаря Вінницької міської ради. Погодьтеся, у Луцьку відбувалося те ж саме.В день проведення сесії міської ради під час пленарного засідання, депутати правомірно вирішували питання згідно з затвердженим порядком денним.

У матеріалах суду йдеться, що, відповідно до п. 3, 7, 8 Регламенту міської ради, головуючий на засіданні сесії міської ради не міг закрити засідання сесії за будь-яких інших обставин, крім як на підставі проголосованого і прийнятого сесією рішення про закриття пленарного засідання чи вирішення всіх питань порядку денного. Як встановлено судом, питання стосовно припинення повноважень секретаря міської ради розглядалось першим із 154 питань затвердженого порядку денного. Тож засідання продовжив і закрив уже головуючий, адже повноваження секретаря достроково припинені.

Пунктом 1 та 4 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачена можливість дострокового припинення повноважень секретаря міської ради за рішенням відповідної ради.

Виконання ним повноважень міського голови не є перепоною для прийняття такого рішення, оскільки такі повноваження надаються посадовій особі (секретарю міської ради), а не конкретній фізичній особі, яка перебуває в цей час на зазначеній посаді, аргументує суд.

Також суд визначив, що згаданий проект рішення розглядався на профільній комісії, тож це питання включене до порядку денного правомірно.

Окремої уваги заслуговує питання про те, чи мав право головуючий депутат підписувати рішення міської ради про дострокове припинення секретаря міськради.

«Не є порушенням регламенту і наявність рішення міської ради, підписаного депутатом Івасюком І.Д., тому що згідно з п.3.3.2 Регламенту міської ради в разі відсутності головуючого на засіданні сесії міського голови (секретаря ради) функції головуючого виконує обраний міською радою депутат. Обраний головуючим на сесії 25.11. 2005 року депутат Івасюк І.Д. відповідно до п. 3.10.2 Регламенту підписав рішення ради щодо дострокового припинення повноважень секретаря ради ОСОБА_1. та обрання секретарем ради ОСОБА_2», - йдеться в ухвалі.

Враховуючи вище викладене, звільнений секретар міськради так і не довів у судах, що рішення про дострокове припинення його повноважень було внесене і проголосоване неправомірно. І, що важливо, суд довів, що головуючий депутат мав право підписати це рішення.

Історія третя. Херсон

У жовтні 2016 року ВАСУ розглядав касаційну скаргу, які виникли навколо двох рішень Херсонської обласної ради: «Про складення повноважень голови Херсонської обласної ради ОСОБА_16» та від 27 лютого 2014 року № 980 «Про головуючого на ХХХ сесії обласної ради шостого скликання».

Не будемо обтяжувати подробицями першої частини процесу, бо тут ситуація дещо інша: голова написав заяву про складання повноважень, правда, сказав, що це зробив під тиском, але не довів цього. Також в суді не довели, що це рішення було прийняте з порушенням.

Крім цього, Вищий адмінсуд також визначав, чи мав право головуючий депутат підписувати прийняте рішення та вести пленарне засідання.

Відповідно до частини 8 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Частиною 10 цієї статті Закону визначено, що сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Після того, як голова Херсонської обласної ради склав свої повноваження, його посада була вакантною, а Голубенко Н.О. (саме цю людину депутати обрали головуючим – ред. ) є депутатом цієї ради, тому подальше обрання її головуючим депутатом сесії не порушує норм закону.

Отож, Вищий адмінсуд 20 жовтня 2016 року в ухвалі по справі № 821/2958/14 відмовив у задоволенні позову, чим підтвердив, що депутати Херсонської облради діяли правомірно, а головуючий мав право вести пленарне засідання і підписувати рішення.

Якщо порівнювати цю ситуацію з ситуацією у Луцькій міській раді, то після того, як депутати таємним голосуванням вирішили достроково припинити повноваження секретаря міськради Юлії Вусенко та проголосували на пленарному засіданні за відповідний проект рішення, ця посада стала вакантною. І головуючий депутат діяв у межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Луцьк – не єдиний

Слова про те, що Луцьк «прославився на всю країну» ситуацією навколо посади секретаря – не більше аніж маніпуляція. Адже, окрім згаданих двох судових рішень, в Україні є ще випадки, коли головуючий депутат підписував рішення про дострокове припинення повноважень секретаря.

Так було у 2014 році в Слов’янській міській раді та Херсонській міській раді. Обидва аналогічні рішення підписані головуючими на засіданнях депутати.Єдине, що відрізняє ці рішення від прийнятого депутатами у Луцьку – добровільно написані секретарями заяви на складення повноважень. В обласному центрі Волині цього не відбулося: Юлія Вусенко відмовилася гідно і з честю вийти з ситуації, коли більшість депутатів виступили проти того, аби вона керувала містом в нинішніх обставинах. Натомість вона вирішила триматися за владне крісло «до останнього».Публічно аргументує вона свої дії «бажанням організувати для міста чесні і прозорі вибори міського голови». Та, враховуючи намагання мера Львова Андрія Садового, очільника партії «Самопоміч», до якої входить Юлія Вусенко, зробити Луцьк майданчиком для прийому львівського сміття, в це мало віриться.

***

Враховуючи вище викладене, Луцьку залишається сподіватися на об’єктивність суддів, розглядаючи позов Юлії Вусенко, яка не хоче поступатися владою. Бо Закон якраз-таки на боці більшості депутатів міськради, які припинили її повноваження і обрали головуючого.

На що сподівається секретар у цьому позові – зрозуміло: якнайдовше закріпитися у владі міста. Це дасть змогу не лише покращити свій політичний імідж, використовуючи адмінресурс, а й вислужитися перед патроном.

Адже питання отримання Юлії Вусенко омріяного мандату нардепа – «вирішуватиметься колективно», тож необачний крок може коштувати довгоочікуваного статусу. Щоправда, в очільника партії «Самопоміч» Андрія Садового зараз зовсім інші клопоти: йому треба самому втриматися в кріслі мера Львова, яке під ним вже захиталося.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---