Герої не нашого часу. Хто похований у центрі Луцька

У самісінькому центрі Луцька біля собору Святої Трійці здавна існує кладовище. Колись воно було значно більшого розміру, але час не пошкодував його і частина могил була зруйнована. Заховані за огорожею могили переважно належать відомим свого часу у Луцьку особам.

Зараз біля собору є 14 могил, у яких поховано 17 людей. Із них 3 священики, 6 військовиків, 2 чиновники, гімназист і 5 інших (2 дружини генералів, 3 невідомі особи).

Не про всіх вдалося знайти достатньо інформації. Найбільше відомо саме про похованих військовиків. Вони свого часу займали високі посади в різних луцьких військових частинах, тож ними в подальшому цікавилися російські історики, які складали спеціальні книги і списки генералів, пажів, офіцерів тощо. Так ця інформація і дійшла до нашого часу. Є кілька людей, про яких нічого не вдалося знайти.

Перш ніж ми перейдемо до опису похованих, чиї прізвища самі за себе скажуть, хочеться окрему увагу звернути на авторів самих пам’ятників. На жаль, не всі з них відомі. Проте уважне око на кількох надгробках знайде прізвище Генріха Олешкевича з Житомира. То був відомий майстер, який виготовляв також і громадські пам’ятники. Генріх був шляхтичем (тоді – дворянином), нащадком литовського художника Юзефа Олешкевича і сестри Кароліни відомого ботаніка і мемуариста Антонія Анджейовського.

Олешкевич є автором пам’ятника Пушкіну в Житомирі. Не дивно, що у майстра замовляли роботи багаті люди, які намагалися зробити щось більше, ніж просто черговий надгробок. У Луцьку прізвище Олешкевича зустрічаємо на похованнях генералітету, духовенства, представників вищого чиновництва.

Пам’ятник подружжю Гадонів (де був парканчик з уроборосом) підписаний прізвищем Долгін. Вказується місто – Санкт-Петербург. Здається неймовірним, що пам’ятник везли звідти аж у Луцьк, та, мабуть, така була воля родини. У той час в Пітері працювало двоє майстрів з виготовлення пам’ятників з прізвищем Долгін.

На похованні Трегубових стоїть підпис майстра Яросинського з Луцька. Про нього не вдалося знайти інформації. Як і про А. Прушинську, яка скоріше всього також працювала у Житомирі.

Пам’ятники на цвинтарі не є типовими, вони мають історичну і скульптурну цінність. Вказані прізвища авторів пам’ятників – це тільки частина історії навколо самих витворів. Інший елемент – ковані огорожі. Такі парканчики виготовлялися на замовлення у кожному випадку. Не дивно, що їх прикрашали цікавими елементами.

Деякі парканчики виконані в готичному стилі. Інші мають гарний кований візерунок. На одному з парканчиків, які чудом вбереглися, знайдемо мініатюрний кований людський кулачок (фото нижче, – ВН), який підтримує дверцята. На інших бачимо родові герби або інші символи, які з тих чи інших причин помістили автори парканів. На жаль, їхні прізвища поки невідомі.

Усе це вказує на виняткову (нетипову, рідкісну, нестандартну, ту, яку треба берегти) історичну і культурну цінність цвинтаря біля собору і всіх його складових: від витворів ковальського мистецтва у вигляді мініатюрних кулачків-болтів до ансамблетворчого образу території поховань у цілому.

Баєр Олена Іванівна, померла 1914 року. Невідома особа.Бродович Ананій Петрович (1828-1903). Настоятель собору, протоієрей.Гадон Сергій Станіславович (1824-1886). Флігель-ад’ютант, генерал-майор, командир 2 бригади Гренадерської дивізії, учасник битви під Плевною. Також командир 2 бригади у Російсько-Турецькій війні 1877-1878 років.

Гадон Софія Сергіївна (1830-1884). Дружина Сергія Гадона.Десницький Іван Степанович (1838-1888). Голова Луцького окружного суду, статський радник, батько Катерини Десницької, яка стала сіамською принцесою На Пхітсанулок.Ільницький Ян. Працівник Луцького окружного суду, нотаріус.Каменоградський Павло Олександрович (1838-1902). Генерал-лейтенант, командир 2 бригади у складі 11 піхотної дивізії, яка базувалася в Луцьку.Коленко Володимир Володимирович (1892-1919). Командир кінної батареї, син великого землевласника Володимира Коленка.Панютін Всеволод Федорович (1833-1895). Генерал-лейтенант, герой Російсько-турецької війни 1877-1878 років, георгіївський кавалер. Командир 11 піхотної дивізії, яка базувалася в Луцьку. Голова Луцького братства, ініціював виготовлення для Луцька копії чудотворної ікони Іверської Богородиці.

Панютіна Софія Олексіївна (1847-1890) – дружина Всеволода Панютіна.Подчашинський Федір Федорович (1889-1905). Вихованець луцької прогімназії.Рижковський Григорій Миколайович (186?-1920). Член Луцького братства і священик собору.Трегубова Лідія Костянтинівна. Невідома особа.

Трегубова Тася. Невідома особа.Стародубцев Петро Іпполітович (1843-1893). Командир 33 драгунського Ізюмського полку, який базувався в Луцьку.Фофанов Тимофій Олександрович (1814-1886). Генерал-лейтенант, георгіївський кавалер, командир 1 бригади 12 піхотної дивізії, 11 піхотної дивізії, яка базувалася в Луцьку. За останньою посадою – колега Панютіна.Яків (1931-2004). Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП.Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---