Французькі лікарі вперше в історії змогли частково повернути зір сліпій людині
![](/resize/450x299/r/files/news/2021/05-25/315819/a5.jpg)
За допомогою експериментальної генної терапії групі науковців із Франції вдалося частково відновити зір у сліпого чоловіка з рідкісним дегенеративним захворюванням очей. Вони вважають, що їхнє відкриття допоможе в лікуванні й інших людей із серйозними порушеннями зору.
Дослідження опубліковане в журналі Nature, пише Громадське.
У 58-річного чоловіка, на якому випробували експериментальну терапію, 40 років тому діагностували пігментний ретиніт. Це спадкове дегенеративне захворювання очей призводить до руйнування світлочутливих рецепторів, а отже, до часткової чи повної сліпоти. За оцінками, пігментний ретиніт мають близько двох мільйонів людей у світі.
Для таких людей одним із перспективних методів бодай часткового відновлення зору є оптогенетика – техніка, яка полягає у використанні світла для контролю за нервовими клітинами. Практичне застосування оптогенетики наразі неможливе, але в останні кілька років у цій сфері здійснюється все більше відкриттів.
Що стосується згаданого 58-річного чоловіка (його ім’я не розкривають з етичних міркувань), його очі все ще могли відрізняти світло від темряви. А через проведену раніше генетичну терапію – оптогенетичне відновлення зору – за допомогою спеціальних окулярів він міг частково бачити одним оком.
Нині ж група науковців із Інституту зору в Парижі під керівництвом Хосе-Алена Сахеля вперше застосувала оптогенетичне відновлення зору для часткового лікування нейродегенеративної хвороби очей. Допоміг світлочутливий білок каналродопсин, який уперше відкрили у зелених водоростях.
Терапія складалася з двох етапів. На першому чоловікові ввели в око, яке бачило найгірше, вірусний вектор, що стимулював виробництво каналродопсинів у тій частині рогівки, яка не була вражена пігментним ретинітом. Світлочутливі білки тепер надсилали електричні сигнали в мозок – уражене око почало розрізняти світло, але тільки жовті його відтінки.
Саме тому науковці використали спеціальні окуляри з відеокамерою спереду й проєктором ззаду. Ця конструкція перетворювала світлові сигнали зовні в спектр, який чоловік був би здатен розрізняти. Але й без того для вироблення достатньої кількості світлочутливого білку – й адаптації мозку до сприйняття світла – минули місяці.
Як наслідок чоловік навчився сприймати й визначати різноманітні об’єкти, які перебували перед них. В експерименті використовували записник і коробку зі скобами для степлера. Електроенцефалограма підтвердила активність ділянок мозку, які відповідають за зір у людей, зокрема зорової кори.«З часом пацієнт засвідчив, що в нього значно покращилося виконання повсякденних візуальних завдань, як-от визначення, де лежить тарілка, чашка чи телефон, знаходження меблів у кімнаті чи визначення дверей у коридорі – але тільки з використанням окулярів», – зазначають автори.
Вони стверджують, що їхні результати можуть у майбутньому застосовуватись для терапії пацієнтів із майже повною або повною втратою зору. Однак, як застерігає Джеймс Бейнбридж із Університетського коледжу Лондона, йдеться хай і про високоякісне, але дослідження лише одного пацієнта.
На сьогодні є й інші методи лікування пігментного ретиніту. Один із них передбачає використання камери за допомогою електродів, під’єднаних до нервових закінчень в оці, інший – «виправлення» мутованих генів, відповідальних за виникнення хвороби (але оскільки може бути понад 70, цей метод не такий надійний).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Дослідження опубліковане в журналі Nature, пише Громадське.
У 58-річного чоловіка, на якому випробували експериментальну терапію, 40 років тому діагностували пігментний ретиніт. Це спадкове дегенеративне захворювання очей призводить до руйнування світлочутливих рецепторів, а отже, до часткової чи повної сліпоти. За оцінками, пігментний ретиніт мають близько двох мільйонів людей у світі.
Для таких людей одним із перспективних методів бодай часткового відновлення зору є оптогенетика – техніка, яка полягає у використанні світла для контролю за нервовими клітинами. Практичне застосування оптогенетики наразі неможливе, але в останні кілька років у цій сфері здійснюється все більше відкриттів.
Що стосується згаданого 58-річного чоловіка (його ім’я не розкривають з етичних міркувань), його очі все ще могли відрізняти світло від темряви. А через проведену раніше генетичну терапію – оптогенетичне відновлення зору – за допомогою спеціальних окулярів він міг частково бачити одним оком.
Нині ж група науковців із Інституту зору в Парижі під керівництвом Хосе-Алена Сахеля вперше застосувала оптогенетичне відновлення зору для часткового лікування нейродегенеративної хвороби очей. Допоміг світлочутливий білок каналродопсин, який уперше відкрили у зелених водоростях.
Терапія складалася з двох етапів. На першому чоловікові ввели в око, яке бачило найгірше, вірусний вектор, що стимулював виробництво каналродопсинів у тій частині рогівки, яка не була вражена пігментним ретинітом. Світлочутливі білки тепер надсилали електричні сигнали в мозок – уражене око почало розрізняти світло, але тільки жовті його відтінки.
Саме тому науковці використали спеціальні окуляри з відеокамерою спереду й проєктором ззаду. Ця конструкція перетворювала світлові сигнали зовні в спектр, який чоловік був би здатен розрізняти. Але й без того для вироблення достатньої кількості світлочутливого білку – й адаптації мозку до сприйняття світла – минули місяці.
Як наслідок чоловік навчився сприймати й визначати різноманітні об’єкти, які перебували перед них. В експерименті використовували записник і коробку зі скобами для степлера. Електроенцефалограма підтвердила активність ділянок мозку, які відповідають за зір у людей, зокрема зорової кори.«З часом пацієнт засвідчив, що в нього значно покращилося виконання повсякденних візуальних завдань, як-от визначення, де лежить тарілка, чашка чи телефон, знаходження меблів у кімнаті чи визначення дверей у коридорі – але тільки з використанням окулярів», – зазначають автори.
Вони стверджують, що їхні результати можуть у майбутньому застосовуватись для терапії пацієнтів із майже повною або повною втратою зору. Однак, як застерігає Джеймс Бейнбридж із Університетського коледжу Лондона, йдеться хай і про високоякісне, але дослідження лише одного пацієнта.
На сьогодні є й інші методи лікування пігментного ретиніту. Один із них передбачає використання камери за допомогою електродів, під’єднаних до нервових закінчень в оці, інший – «виправлення» мутованих генів, відповідальних за виникнення хвороби (але оскільки може бути понад 70, цей метод не такий надійний).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 1
![](/public/images/user_no_foto.png?1722658939)
Іра
Показати IP
25 Травня 2021 14:21
Круто..
Астрономи виявили нову планету, яка придатна для життя
Сьогодні 00:32
Сьогодні 00:32
3 серпня: свята, події, факти. День кавуна, у США з’явилась Національна баскетбольна асоціація
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Будують укриття: ще одна школа у Ковелі зможе перейти на очну форму навчання
2 Серпня 2024 23:38
2 Серпня 2024 23:38
21-річний ексфутболіст «Волині» зупинив кар’єру через рекомендації лікарів
2 Серпня 2024 23:18
2 Серпня 2024 23:18
На Київщині чоловік під час сварки кинув гранату в дружину та сина
2 Серпня 2024 23:00
2 Серпня 2024 23:00
Уряд розширює програму «єРобота» для аграріїв, – Шмигаль
2 Серпня 2024 22:39
2 Серпня 2024 22:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.