Франьо, Вертун і компанія: хто вони і де знайти усі скульптури луцьких кликунів

Ці кумедні різні за розміром фігурки стали справжнім символом Луцька. Однак навряд чи знайдеться людина, яка легко назве їх кількість, місцезнаходження та «професії».

Останнім часом тема луцьких кликунів – фігурок, що уособлюють легендарну професію, знову набула популярності. Причиною цього стали новини, які нещодавно з’явилися у ЗМІ. Перша – про конкурс, за підсумками якого кликуни отримали імена. Друга – про те, що до фігурок, які вже були, додалося ще дві.Коли ж журналісти Інформаційного агентства Волинські Новини готували підбірку історій про кликунів, то виявилося, що зробити це досить складно. По-перше, майже неможливо знайти світлини усіх фігурок, по-друге, виникали проблеми з визначенням їх місцезнаходження, а по-третє, аби встановити час їх появи на вулицях міста, довелося добряче понишпорити в архівах. Забігаючи наперед, скажемо: робота була того варта. Адже ми не лише створили своєрідний життєпис усіх кликунів, але й виявили безіменного кликуна, про якого, здається, усі забули…

Отже, розпочинаємо в хронологічному порядку: з часу появи одного артефакту та повернення терміну «кликун» і аж до наших днів.

Історія бере початок у 1948 році. Тоді в старій частині Луцька серед уламків будинку знайшли шматок кахлі. Науковців зацікавило зображення на ній: чоловік, який наче кричить, в ковпаку і з сокирою. Як виявилося, на плитці, датованій XV століттям, – міський страж з пожежною алебардою. Представники цієї професії не лише стежили за порядком і безпекою, але й оголошували накази і розпорядження та «кликали» – перегукувалися між собою. Звідси й розкритий рот у зображеного чоловіка. Саме від цього «кликання» і з’явилася назва професії – кликун.Історики та краєзнавці описали знахідку і… забули про неї. А традиційний для середньовічних кликунів вигук з мурів замку – «Вартууууююю!» – повернувся до Луцька аж 23 серпня 2015 року. Саме тоді з нагоди 930-річчя міста й відродили цю давню професію. А також офіційно відкрили першу бронзову скульптуру кликуна, яка мала стояти на символічній сторожі нашого міста, – Провідника. Він трохи помандрував туристичними локаціями, розповідаючи про них, та нарешті оселився на вулиці Сенаторки Левчанівської, 2, якраз біля Центру туристичної інформації та послуг.З 12 травня 2016 року маленьких колег Провідника додалося. Тоді у Луцьку встановили три фігурки. Братко вигравав на Братському мосту (зараз, на жаль, він «лікується» після пошкоджень від рук вандалів), Франьо взяв під опіку тваринок у зоопарку, Стефан пропонує приміряти королівську корону біля замку Любарта. Трохи згодом на виході із залізничної станції приїжджих почав вітати Зустрічайко.13 березня 2019 року в Луцьку з’явився ще один кликун. Від попередніх він відрізнявся розміром та матеріалом. Його можна було побачити біля кав’ярні «Старе місто», але нині тут порожньо. Від господарів закладу ми дізналися, що фігуру «латають» після того, як невідомі її понівечили. Здається, що про цього кликуна… просто забули. Принаймні, ім’я його не вдалося з’ясувати, тож поки що він – Безіменний.6 вересня 2019 року в місті встановили ще три нові фігурки кликунів. Ключника – біля міської ради, Вартків (їх двоє: зображення на кахлі та фігурка) – зліва під містком, на новій стіні поряд із замком та Книжка – біля головного корпусу ВНУ імені Лесі Українки. Він, мабуть, має найнещасливішу долю серед усіх кликунів, що неодноразово привертали увагу злодіїв. На жаль, Книжка, якого з кріпленням вирвали з «домівки» 6 квітня 2020 року, так і не вдалося відшукати.Трохи згодом – 1 листопада 2019 року – в місті оселилися ще два кликуни. Музика, який любить співати «Волинь моя», – на стіні Палацу культури, а Зірко – на сонячному годиннику, в оточенні планет.І вже у грудні 2020-го, а якщо точно – 21 числа, братство луцьких кликунів поповнилося Вогнярем та Трилінком. Перший запалює ліхтар у Старому місті, поряд із будинком Косачів. А другий приліг відпочити на плитці-трилінці неподалік Свято-Троїцького кафедрального собору.Залишається згадати ще про кілька фігурок, історію яких не зовсім встановлено. Наприклад, важко тепер визначити, коли з’явилися у нашому місті Кавус біля кав’ярні «Золотий дукат», Микитович біля стін будинку-музею скульптора Миколи Голованя чи легендарний і, мабуть, найповажніший з усіх Вертун на флюгері Владичої вежі Луцького замку.Можливо, нашим читачам більше відомо про історії з їхнього життя? Запрошуємо поділитися розповідями і таким чином заповнити ще одну сторінку в життєписі легендарних хранителів міського затишку та спокою – луцьких кликунів!

Текст і фото: Олександр Дурманенко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---