Енергоощадні технології, сучасна техніка та нові меблі: в Україні відкрили одну з найдорожчих платних камер у СІЗО

У Хмельницькому відкрили одну з найдорожчих на Заході України платних камер у слідчому ізоляторі. Камера «з поліпшеними умовами утримання» - єдина тут і розрахована на двох людей.
Про це повідомляє ВВС News Україна.
Для цього Хмельницький слідчий ізолятор капітально відремонтував одну зі старих камер, і тепер вона нагадує дизайнерську студію.
Створення таких камер - не регіональний експеримент, а загальноукраїнська ініціатива Міністерства юстиції.
«Вберегти від каліцтва»
Хмельничанин Олег майже три роки провів у стінах цього СІЗО. Сидів у звичайній шестимісній камері. Платних тоді ще не було.
Йому інкримінували економічний злочин, тому він перебував в ізоляторі, поки тривали судові засідання й поки справу проти нього не закрили.
Олег хвалить експеримент з платними камерами. Це, каже він, може убезпечити тих, хто перебуває під слідством і не є затятим злодієм.
«Ніякої додаткової нерівності платні камери не принесуть. Рівності там і так немає, а от вберегти від каліцтва й страху зможуть», - каже Олег.
«Мені справді було страшно спати в одній камері разом з вбивцями, які жорстоко розправлялися зі своїми жертвами. А якщо всього 6-8 людей, які не завжди адекватні — то взагалі жесть», - додає він.
Фінансова ж нерівність у СІЗО і так є, додає він: багатих і бідних сприймають там по-різному. Платна ж камера, на його думку, навряд чи посилить цю несправедливість.
Камера-люкс
У платній камері є все, на що можна розраховувати у тризірковому готелі.
Санвузол облицьований кахельною плиткою, стіни та стеля пофарбовані у світлі кольори, встановлена сучасна сантехніка: унітаз, змішувач, еклектичний бойлер. Є також нова побутова техніка — мікрохвильова піч, електрочайник, телевізор, кондиціонер і холодильник.
Придбали туди й нові меблі: два ліжка, одну шафу-купе, шафу для ванної кімнати та кухонний комплект меблів.
Такий комфорт обійдеться ув'язненому в 780 гривень на добу, розповідає заступник начальника СІЗО Вадим Остап'юк.
«У камері №72, окрім власне ремонтних робіт і купівлі всіх необхідних будматеріалів та меблів з технікою, зроблено багато «невидимих» робіт, - розповідає він. - Ми осучаснили електромережу, усе електроприладдя, починаючи з лампочок, вишукували з енергоощадними технологіями, встановили камеру відеоспостереження».
На все про все довелося виділити понад 55 тисяч гривень.
У деяких інших регіонах України перебування в камерах «люкс» може обійтися дешевше, розповідає пан Остап'юк. Бо там, за його словами, зробили просто косметичні ремонти.
Приміром, у Чернівцях одна доба коштує 346 грн, у Вінниці - 586 грн, у Житомирі - 610 грн. До того ж там — тримісні камери.
У Києві найдорожча вартість розміщення у СІЗО залежить від терміну, за який здійснюється оплата. Вона може становити до двох тисяч гривень на добу.
У «звичному» ж режимі ув'язнені перебувають у більш «тісному колі» - часом до 12 людей в одній камері.
Хто може потрапити до камери №72?
Потрапити до камери №72 будь-хто не може.
Вона розрахована винятково для підслідних. Ті ж, хто уже має судовий вирок, такою послугою скористатися не можуть.
Той, хто бажає, аби його помістили в камеру №72, має написати заяву, яку розгляне комісія.
Якщо ж підслідний порушував режим, то варіант перебуванням у камері підвищеного комфорту - не для нього.
Рішення про поміщення людини в цю камеру ухвалюють на користь тих, кого підозрюють у найлегшому злочині.
«Заплатити можуть не лише родичі тих, хто перебуває в СІЗО, а й знайомі чи друзі - на окремий спеціально створений рахунок», - розповідає Вадим Остап'юк.
Проте навіть у такій спецкамері всі вимоги щодо дисципліни й порядку зберігаються, каже він.
Якщо охоронці зафіксують порушення, ув'язненого повернуть у звичайну камеру, а проплачені гроші не віддадуть.
Навіщо це треба?
Керівництво СІЗО сподівається, що таким чином вдасться хоча б частково поліпшити умови перебування й у інших камерах.
Старі приміщення давно не бачили капітальних ремонтів, а нестача фінансів дає змогу робити лише косметичні ремонти.
Великі гроші, втім, заробити не вдасться: за умови постійного утримання двох людей в камері впродовж року установа отримає 117 840 грн.
Що кажуть правозахисники?
Правозахисниця і член «Асоціації адвокатів України» Аля Аббасова має свою думку про цей всеукраїнський експеримент.
Вона переконана, що фінансова нерівність таки проявиться. На її думку, краще було б, якби загалом умови перебування в камерах покращили - відповідно до міжнародних стандартів.
Пані Аббасова не вірить, що зароблені на люкс-камерах гроші зможуть кардинально поліпшити загальну ситуацію.
«Така послуга розрахована в першу чергу на тих, хто недовго перебуває в стінах СІЗО, - вважає вона. - Сума немаленька виходить - майже 5 тис. грн на місяць. Але правосуддя в Україні - тривалий процес і може затягуватися на 2-4 роки».
Тож вона сумнівається, що платні камери матимуть великий попит, хіба для «транзитних» ув'язнених - тих, хто чекає, що з дня на день за них внесуть заставу і змінять запобіжний захід.
А в Українській гельсінській спілці з прав людини заявили категорично: створення платних камер у СІЗО - це дискримінація в'язнів.
«Є загроза того, що це може перетворитися на певний економічний пресинг для особи - для того, щоб вона платила», - вважає директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє ВВС News Україна.
Для цього Хмельницький слідчий ізолятор капітально відремонтував одну зі старих камер, і тепер вона нагадує дизайнерську студію.
Створення таких камер - не регіональний експеримент, а загальноукраїнська ініціатива Міністерства юстиції.
«Вберегти від каліцтва»
Хмельничанин Олег майже три роки провів у стінах цього СІЗО. Сидів у звичайній шестимісній камері. Платних тоді ще не було.
Йому інкримінували економічний злочин, тому він перебував в ізоляторі, поки тривали судові засідання й поки справу проти нього не закрили.
Олег хвалить експеримент з платними камерами. Це, каже він, може убезпечити тих, хто перебуває під слідством і не є затятим злодієм.
«Ніякої додаткової нерівності платні камери не принесуть. Рівності там і так немає, а от вберегти від каліцтва й страху зможуть», - каже Олег.
«Мені справді було страшно спати в одній камері разом з вбивцями, які жорстоко розправлялися зі своїми жертвами. А якщо всього 6-8 людей, які не завжди адекватні — то взагалі жесть», - додає він.
Фінансова ж нерівність у СІЗО і так є, додає він: багатих і бідних сприймають там по-різному. Платна ж камера, на його думку, навряд чи посилить цю несправедливість.
Камера-люкс
У платній камері є все, на що можна розраховувати у тризірковому готелі.
Санвузол облицьований кахельною плиткою, стіни та стеля пофарбовані у світлі кольори, встановлена сучасна сантехніка: унітаз, змішувач, еклектичний бойлер. Є також нова побутова техніка — мікрохвильова піч, електрочайник, телевізор, кондиціонер і холодильник.
Придбали туди й нові меблі: два ліжка, одну шафу-купе, шафу для ванної кімнати та кухонний комплект меблів.
Такий комфорт обійдеться ув'язненому в 780 гривень на добу, розповідає заступник начальника СІЗО Вадим Остап'юк.
«У камері №72, окрім власне ремонтних робіт і купівлі всіх необхідних будматеріалів та меблів з технікою, зроблено багато «невидимих» робіт, - розповідає він. - Ми осучаснили електромережу, усе електроприладдя, починаючи з лампочок, вишукували з енергоощадними технологіями, встановили камеру відеоспостереження».
На все про все довелося виділити понад 55 тисяч гривень.
У деяких інших регіонах України перебування в камерах «люкс» може обійтися дешевше, розповідає пан Остап'юк. Бо там, за його словами, зробили просто косметичні ремонти.
Приміром, у Чернівцях одна доба коштує 346 грн, у Вінниці - 586 грн, у Житомирі - 610 грн. До того ж там — тримісні камери.
У Києві найдорожча вартість розміщення у СІЗО залежить від терміну, за який здійснюється оплата. Вона може становити до двох тисяч гривень на добу.
У «звичному» ж режимі ув'язнені перебувають у більш «тісному колі» - часом до 12 людей в одній камері.
Хто може потрапити до камери №72?
Потрапити до камери №72 будь-хто не може.
Вона розрахована винятково для підслідних. Ті ж, хто уже має судовий вирок, такою послугою скористатися не можуть.
Той, хто бажає, аби його помістили в камеру №72, має написати заяву, яку розгляне комісія.
Якщо ж підслідний порушував режим, то варіант перебуванням у камері підвищеного комфорту - не для нього.
Рішення про поміщення людини в цю камеру ухвалюють на користь тих, кого підозрюють у найлегшому злочині.
«Заплатити можуть не лише родичі тих, хто перебуває в СІЗО, а й знайомі чи друзі - на окремий спеціально створений рахунок», - розповідає Вадим Остап'юк.
Проте навіть у такій спецкамері всі вимоги щодо дисципліни й порядку зберігаються, каже він.
Якщо охоронці зафіксують порушення, ув'язненого повернуть у звичайну камеру, а проплачені гроші не віддадуть.
Навіщо це треба?
Керівництво СІЗО сподівається, що таким чином вдасться хоча б частково поліпшити умови перебування й у інших камерах.
Старі приміщення давно не бачили капітальних ремонтів, а нестача фінансів дає змогу робити лише косметичні ремонти.
Великі гроші, втім, заробити не вдасться: за умови постійного утримання двох людей в камері впродовж року установа отримає 117 840 грн.
Що кажуть правозахисники?
Правозахисниця і член «Асоціації адвокатів України» Аля Аббасова має свою думку про цей всеукраїнський експеримент.
Вона переконана, що фінансова нерівність таки проявиться. На її думку, краще було б, якби загалом умови перебування в камерах покращили - відповідно до міжнародних стандартів.
Пані Аббасова не вірить, що зароблені на люкс-камерах гроші зможуть кардинально поліпшити загальну ситуацію.
«Така послуга розрахована в першу чергу на тих, хто недовго перебуває в стінах СІЗО, - вважає вона. - Сума немаленька виходить - майже 5 тис. грн на місяць. Але правосуддя в Україні - тривалий процес і може затягуватися на 2-4 роки».
Тож вона сумнівається, що платні камери матимуть великий попит, хіба для «транзитних» ув'язнених - тих, хто чекає, що з дня на день за них внесуть заставу і змінять запобіжний захід.
А в Українській гельсінській спілці з прав людини заявили категорично: створення платних камер у СІЗО - це дискримінація в'язнів.
«Є загроза того, що це може перетворитися на певний економічний пресинг для особи - для того, щоб вона платила», - вважає директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Науковці назвали три довготривалі наслідки COVID-19 у дітей
Сьогодні 00:32
Сьогодні 00:32
Цукрозамінник може змушувати людину відчувати себе голодною
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
Знайдений лист відкриває нову правду про Шекспіра
25 Квітня 2025 23:46
25 Квітня 2025 23:46
Із револьвером вимагав 10 гривень: на Волині судили працівника університету
25 Квітня 2025 23:28

25 Квітня 2025 23:28
Китай і Росія хочуть побудувати атомну електростанцію на Місяці
25 Квітня 2025 23:09
25 Квітня 2025 23:09
Розкладуть майже 376 тисяч доз препарату: де на Волині вакцинуватимуть диких тварин від сказу
25 Квітня 2025 22:51
25 Квітня 2025 22:51
Зарплати українців стрімко зростають: чого чекати у 2025 році
25 Квітня 2025 22:32
25 Квітня 2025 22:32
У Луцьк прибув представник Папи Римського
25 Квітня 2025 22:14
25 Квітня 2025 22:14
Догралися. Кількість українців у Реєстрі лудоманів за рік зросла втричі
25 Квітня 2025 21:55
25 Квітня 2025 21:55
Знищена передня частина: на Волині горів легковик
25 Квітня 2025 21:36
25 Квітня 2025 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.