Електронні бази та ліквідація корупції: на Волині боротимуться з утисками Держгеокадастру

Налагодження прозорої співпраці між Держгеокадастром й місцевими землевпорядниками, створення електронної системи моніторингу землеустрою та бази типових помилок, а також усунення самої можливості корупції – так на Волині хочуть боротися з утисками головного управління Держгеокадастру області.

Першим кроком до покращення ситуація, своєю чергою, стало створення громадської організації «Асоціація землевпорядників Волині».

Голова ГО «Асоціація землевпорядників Волині» Валентин Колодинський розповів, що під час зустрічей та обговорень за участю членів асоціації було виокремлено низку проблем у сфері землевпорядкування області, зокрема щодо порушення законодавства.

Він пригадав, що одним із таких порушень було надання у власність пільговикам, зокрема учасникам АТО, ділянок не призначених під особисті селянські господарства, де містилися запаси бурштину, торфу та інших природних копалин. «Було виявлено цілу низку таких ділянок. Потім цю землю в АТОвців скупили, і зараз вони належить окремим людям», – зазначив Валентин Колодинський.

У зв’язку з цим асоціація зверталася до різноманітних установ і правоохоронних органів, аби вони ініціювали перевірку діяльності Держгеокадастру Волині. Така перевірка відбулася, однак не принесла результатів.

Механізми боротьби з корупцією

«Ми бачимо механізми, як можна усунути можливість корупції. Це, наприклад, право громадських організацій контролювати виконавчі органи, також доступ до важливих для землевпорядників документів, зокрема ми хочемо бачити конкретні зауваження, які стають причиною відмовних рішень Держгеокадастру. Законодавством передбачено, що лише за грубі порушення у виготовленні документації можна подавати до кваліфікаційної комісії (котра вирішує, чи позбавляти землевпорядника сертифікату, – ВН). Якщо ці помилки можна виправити, потрібно надавати таку можливість. Має бути співпраця, ми ж одну справу робимо – що чиновники, що землевпорядники. Ми маємо працювати в одному руслі – надавати громадянам можливість отримувати ті послуги, котрих вони прагнуть, – і все в рамках закону», – наголосив Валентин Колодинський.Та додав, що до нього зверталися клієнти, котрі хотіли на території області побудувати завод із заморозки ягід: «У результаті цілий рік тягнеться проєкт відводу з різних причин (завжди знаходяться причини). І потім людина все кидає і їде влаштовувати бізнес до Польщі, де все набагато простіше. І зараз туди возять ягоди замість того, аби люди могли працювати тут. І таких прикладів дуже багато».

Анулювання сертифікатів інженерів-землевпорядників

Заступниця голови Асоціації землевпорядників Волині Світлана Шеремета наголосила, що головна потреба – розвиток правових відносин між стороною, що реалізовує державну політику у сфері землеустрою, і суб’єктами господарювання.

«Що ми бачимо взамін? Використовуючи інструменти державної експертизи, погодження і затвердження проєктів землеустрою, інші непрозорі методи впливу, посадові особи Держгеокадастру створюють умови для анулювання сертифікатів інженерів-землевпорядників і, відповідно, утримують тих суб’єктів господарювання, до яких самі мають якесь відношення. Сьогодні ми бачимо це на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру – кадастрові реєстратори в окремих районах, ймовірно виконуючи вказівки керівництва, перевищують свої повноваження. Яким чином? Надаючи масові відмови», – акцентувала Світлана Шеремета і додала, що від цього страждає ділова репутація землевпорядників і інтереси громадян.

«Те саме стосується вибіркової експертизи землевпорядної документації… Ми не можемо впливати на рішення Держгеокадастру і стаємо заручниками ситуації», – відзначила землевпорядниця.Світлана Шеремета теж звернула увагу на те, що за кількістю оскаржених у судах рішень можна робити висновки про не компетенцію працівників Держгеокадастру.

Однак для того, аби створити дієвий інструмент, що знизить корупційні виклики і ризики Держгеокадастру, потрібно вносити суттєві зміни до законодавства в частині повноважень і державного нагляду.

На проблемі специфічних взаємовідносин Держгеокадастру області із землевпорядниками зупинився і юрист, експерт із питань земельних відносин Андрій Погорілий.

«Маємо проблему в тому, що сам Держгеокадастр створює умови для того, щоб землевпорядників області позбавляли сертифікатів на основі надуманих, витягнутих із пальця підстав, тобто фактично йдеться про позбавлення їх можливості працювати», – сказав Андрій Погорілий.Він також окреслив основні проблеми Волинської області у сфері землеустрою:

- Високий рівень корупційних ризиків (за даними різноманітних досліджень, агентство земельних ресурсів – один із найбільш корупційних державних органів країни);

- Інформаційний вакуум (усі чотири реєстри на сайтах державного кадастру доступні лише в Excel-файлах, які редагуються і переписуються);

- Показники діяльності. Відповідно до моніторингу влади та реформування місцевого самоврядування за індикатором 12 щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадам Волинь – на останньому місці серед областей України. Також середня орендна плата за користування землею сільськогосподарського призначення у Волинській області одна з найнижчих у країні;

- Інструменти впливу Держгеокадастру як монополіста.

Створення системи моніторингу і бази типових помилок

На думку експерта, для вирішення ситуації можна, наприклад, запропонувати представникам Держгеокадастру разом із землевпорядниками провести кілька спільних зустрічей.

«Асоціація землевпорядників хоче запропонувати себе як нейтральний майданчик для діалогу між землевпорядниками і Держгеокадастром. Ми пропонуємо створити електронну систему моніторингу землеустрою, яка буде акумулювати інформацію про сертифікованих інженерів-землевпорядників Волинської та Рівненської областей, розробити базу типових помилок. Тобто висвітлювати те, що приховує Держгеокадастр. А також хочемо напрацювати низку змін до законодавства для того, щоб можна було захищати права розробників документації землеустрою, передусім перед Держгеокадастром», – сказав Андрій Погорілий.Юрист звернув увагу на те, що в законодавстві є поняття грубої помилки, однак немає критеріїв стосовно того, що саме можна вважати грубою помилкою. Як наслідок, Держгеокадастр може відмовляти, зокрема, в розробці проєкту землевідведення через непоставлену кому чи неправильну нумерацію сторінок.

«Коли ми створимо і вже наповнюватимемо базу типових помилок, зможемо провести їхню класифікацію і запропонувати відповідні зміни до закону про землеустрій», – відзначив експерт.

І додав, що в податковому законодавстві є інструмент індивідуальних податкових роз’яснень, що дозволяє захистити свої права платникам податків навіть у суді: «Цей інструмент індивідуальних роз’яснень ми хочемо запропонувати внести в законодавство у сфері землеустрою. Чому Держгеокадастр, який здійснює регулювання у сфері землеустрою, не може надавати індивідуальні роз’яснення, які потім землевпорядники зможуть використовувати у своїй роботі?»

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---