Екополіс і лідер північного заходу країни: Стратегія розвитку Луцької громади до 2030 року

Сучасний екополіс, який молодь обиратиме для навчання, самореалізації та започаткування власного бізнесу, а також успішний економічний і культурний лідер північного заходу України – таким вбачають майбутнє Луцької громади відповідно до проєкту Стратегії розвитку до 2030 року. Цей документ презентували 3 липня.

Відзначимо, що Стратегію розвитку Луцької громади розроблено в рамках Проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в воєнний період», що впроваджується Офісом Ради Європи в Україні відповідно до ухваленого плану дій для України «Стійкість, відновлення і відбудова» на 2023-2026 роки на запит та у співпраці з Луцькою міською радою.

Як зазначив директор департаменту економічної політики Луцької міської ради Борис Смаль, над проєктом Стратегії розвитку працювали близько року, а останні кілька тижнів тривало його обговорення. Зауваження та пропозиції від громадськості, які надходили на спеціально створені платформи, були проаналізовані та враховані.Стратегія розвитку – напрочуд важливий документ для громади, який визначає її наміри та плани, наголосила заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.

«У цей складний час ми найбільше мріємо про перемогу, яка подарує нам можливість для подальшого розквіту всієї території України. Нині ми впевнено рухаємося до цієї перемоги. При формуванні стратегії ми враховували те, що переживає наша країна і безпосередньо наша територіальна громада. Ми мріємо, щоб наша громада була успішною, розвивалася, щоб підвищувався рівень життя нашого населення, щоб змінювалася інфраструктура, щоб заходили інвестиції. Це ті основні критерії, які потрібні кожному місту», – сказала Ірина Чебелюк.Вона подякувала всім причетним до роботи над стратегією, зокрема представникам Проєкту Ради Європи, учасникам стратегічного комітету та, звісно, мешканцям громади, які взяли участь в опитуваннях і обговореннях.«Нашою метою було залучити якомога більше учасників до цього проєкту, щоб стратегія не була документом, написаним тільки експертами з залученням міської ради. Ми хотіли, щоб цей документ був учасницьким. Він визначає майбутнє громади на кілька років. Це соціально-економічний документ, на базі якого громада розвиватиметься та отримуватиме інвестиції. Ми працювали над соціологічним дослідженням якості життя в Луцькій громаді. Ми провели 13 учасницьких заходів із жителями для обговорення їхнього бачення за різними напрямками життя громади. Наш проєкт робив фокус на моніторинг та оцінку результатів Стратегії розвитку громади. Міська рада взяла на себе зобов’язання якісно моніторити, як стратегія буде реалізовуватися», – прокоментувала керівниця Проєкту Ради Європи Дарина Соколова.Стандарти Ради Європи говорять про те, що залучати мешканців до розробки подібних документів, усіх процесів, які впливають на життя громади, є основою розвитку демократичного суспільства, додала вона.

Отож, Стратегія розвитку Луцької міської територіальної громади до 2030 року – це:

– довгострокова програма заходів, спрямованих на підвищення рівня життя населення громади;

– шлях для створення комфортної, оновленої, упізнаваної громади, яку будуть знати й любити в Україні та за її межами;

– об’єднані цінності та цілі лучан і алгоритм для їх досягнення.

Під час розробки стратегії провели два види опитування громадської думки (опитали понад 3000 людей), 13 учасницьких заходів та воркшоп, репрезентативне соціологічне опитування 600 респондентів, 15 особистих інтерв’ю з найбільш впливовими місцевими стейкхолдерами, аналіз наявних статистичних та інших відкритих даних про стан розвитку громади. Також було створено 10 галузевих тематичних груп із представників органів влади та громадськості для проведення SWOT-аналізу. Окрім того, діяв стратегічний комітет у складі 18 осіб.Основними викликами було визначено продовження процесів інтеграції з Євросоюзом, залучення фінансування на інфраструктурні проєкти, які забезпечать творення майданчиків для розвитку інноваційних виробництв, розбудови ІТ-сектору, орієнтацію на експорт та участь підприємств у кластерній та міжнародній співпраці; створення умов для розвитку ВПК та його сервісно-ремонтної інфраструктури, що може переорієнтувати наявний ринок транспортного обслуговування на більш інноваційний, стабільний та підвищити платоспроможність мешканців громади.

Серед основних ризиків – воєнна загроза з північного кордону, тривале ведення воєнних дій; екологічне забруднення територій; відсутність ініціативності та відкритості до залучення інвестицій; енергетичний колапс у країні, руйнування обʼєктів критичної інфраструктури в громаді; відсутність дієвих інструментів співпраці між громадським сектором та органами влади, що послаблюватимуть розвиток креативних індустрій.Сценарій розвитку передбачає наступні пункти:

– «Туристично-аграрний центр»;

– «Сталий древній центр»;

– «Громада ХАБ»;

– «Військово-оборонна база»;

– «Промислова громада»;

– «Громада-університет».

Відповідно до напрацьованого документа, візія розвитку громади – це сучасний екополіс, який молодь обирає для навчання, самореалізації та відкриття бізнесу, зростаючий економічний та культурний лідер північного заходу України.Стратегічна ціль І – Луцька молодіжна громада. Операційні завдання:

– розвиток та розширення економічної залученості університетського кластера;

– будівництво сучасних енергоефективних житлових комплексів, підвищення доступності житла та якості житлового забезпечення;

– цифровізація міських сервісів;

– створення в громаді просторів для якісного проведення часу мешканцями громади;

– відкритість громади для підтримки та розвитку місцевого малого та середнього бізнесу, а також власної справи, яку відкривають, зокрема, молодь та ВПО.Стратегічна ціль ІІ – Нова громада з історичним центром:

– підвищення рівня громадської активності мешканців старостинських округів та міста Луцька;

– комплексна модернізація та розвиток комунальної інфраструктури громади;

– забезпечення доступу та надання сучасних послуг і сервісів у гуманітарній сфері, незалежно від місця проживання;

– прозоре та зрозуміле комплексне просторове планування громади.

Стратегічна ціль ІІІ – Сучасний екополіс:

– вдосконалення та реалізація транспортної схеми громади;

– забезпечення роздільного збору сміття та екологічного поводження із відходами;

– впровадження енергозберігальних технологій у комунальній інфраструктурі, переведення їх на використання енергії з відновлюваних джерел;

– зменшення забруднення повітря, води та інших природних ресурсів на території громади.Стратегічна ціль ІV – Регіональний лідер:

– розвиток транспортного сполучення між Луцькою громадою та іншими громадами, областями, орієнтованого на ЄС;

– представлення інтересів та об’єднання спільних потреб територіальних громад регіону на всеукраїнському та міжнародному рівнях;

– розвиток Луцької громади як туристично-історичного центру регіону, який постійно запрошує та залучає туристів, учасників заходів.Стратегічна ціль V – Громада сучасності та інновацій:

– створення інноваційних, промислових екопарків та платформ для розміщення виробництв на території Луцької громади, орієнтованих на всеукраїнський та європейський ринки;

– запуск кластерної моделі розвитку окремих галузей Луцької громади із залученням потенціалу наукових та навчальних закладів;

– міжнародна співпраця для розбудови взаємодії в рамках транскордонного співробітництва та інтеграції України з ЄС.

Експерт Проєкту Ради Європи Олександр Солонтай зауважив, що для позитивного сценарію розвитку громади потрібні передусім перемога у війні, швидка європейська інтеграція та включеність Луцької громади, її пристосування до змін.

«Наша робота тільки починається. Бо одна справа – зрозуміти сценарії, подати набір стратегічних цілей і конкретних пропозицій, що робити. Зовсім інша – втілювати їх щодня. Це набагато складніше, ніж написати», – сказав Олександр Солонтай.Своєю чергою експертка Проєкту Ради Європи Юлія Гвоздович розповіла, що до напрацювання документа було залучено понад 3500 людей.

«Понад тисячу пропозицій ми отримали до плану розвитку, переліку заходів, які потім будуть напрацьовуватися, перетворюватимуться на програму чи окремі рішення. Це все – для того, щоб стратегія була реалізована. Звісно, виконання ляже на виконавчі органи чи, можливо, нові створені комунальні установи, але основну вигоду від реалізації стратегії отримають мешканці громади. Вони – це і ресурс, і великий капітал громади», – підкреслила Юлія Гвоздович.Далі проєкт стратегії мають затвердити на сесії Луцької міської ради. До осені планують підготувати та затвердити перелік конкретних заходів і шляхи їх реалізації в межах прописаної стратегії.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---