Диркало, швигалка та «високий дуб»: у музеї під Луцьком відкрилася унікальна експозиція. Фото
Сотня експонатів, що їх виготовили знані майстри, поповнила колекцію Історичного музею комунального закладу «Центр культури «Княгининок». Усі вони відтворюють традиційні народні іграшки, якими бавилися наші предки.
«На жаль, червона зона карантину внесла корективи у наші плани. Відкриття мало бути зовсім іншим. Планували запросити міську владу, очільників громади, дітей, які одразу продемонстрували б, чим наші експонати цікаві, – журиться директорка музею, а за сумісництвом авторка проєкту Ірина Сардак-Бондарук. – Але що поробиш – така ситуація. З іншого боку – експозиція одразу запрацює в одному із запланованих режимів – суто онлайн».Власне, одним із завдань проєкту і була максимальна доступність та інтерактивність експозиції. Недарма іграшки лежать не лише за склом і до них додаються QR-коди, за якими можна переглянути відео з описом забавлянок.На ідею створити щось подібне кілька років тому надихнула відома світлина маленької Лесі Українки та її іграшок – грабельок і рублика.
«Ми подумали, що було б цікаво дослідити, якими були іграшки наших предків. Чи відрізнялися вони від інших регіонів. Згодом почали деякі відтворювати, збирали інформацію, малюнки, креслення, деталі. А потім вирішили спробувати взяти участь у конкурсі на фінансування. Приємно, що нас підтримала міська влада», – розповідає один із учасників проєкту Андрій Бондарук.Фото великої поетеси дало назву ідеї: «Іграшки Лесиного краю. Традиційні іграшки Волині та Волинського Полісся», а реалізовували проєкт у межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму України та Департаменту культури Луцької міської ради.
Читати ще: У Луцькій громаді відкрили виставку старовинних іграшок
Не можна оминути увагою людей, які теорію втілювали у реальні речі. Це, без перебільшення, легенда народної іграшки – майстер з Ковеля, заслужений діяч культури України Іван Сидорук. Керамістка, художниця, майстриня, яка працює у гончарстві понад 15 років, Юлія Жолубак з Кульчина та майстер народних ремесел з Княгининка, засновник Історичного музею Андрій Бондарук. Підбиваючи підсумки, можна оцінити масштаб роботи. Спочатку проводили наукові розвідки: пошук інформації, описи, особливості конструкції. За ними виготовили 300 дерев’яних і керамічних іграшок. 100 з них експонують, 100 передбачено для тактильного ознайомлення, а ще 100 – у фондах. Така кількість експонатів, зібраних в одному місці, підкреслюють автори проєкту, дає право говорити про унікальність виставки.Вітрини підписано трьома мовами, а іграшки згруповано за категоріями: посуд, інструменти, шумові та логічні, транспорт, зброя тощо. За склом можна побачити кольорові картинки. Це копії робіт австро-угорського ілюстратора Еміля Вайса з серії «Волинські типи». На них – забави дітей початку ХХ ст. Ці своєрідні жанрові «фотозамальовки» допомагали майстрам у роботі над відтворенням іграшок.Автори сподіваються, що найближчим часом усі охочі зможуть відвідати експозицію, побачити оригінальні речі та переконатися, що деякі з експонатів вражають навіть в еру гаджетів.
У рамках реалізації проєкту до Нового року вхід – безплатний.
Олександр ДУРМАНЕНКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«На жаль, червона зона карантину внесла корективи у наші плани. Відкриття мало бути зовсім іншим. Планували запросити міську владу, очільників громади, дітей, які одразу продемонстрували б, чим наші експонати цікаві, – журиться директорка музею, а за сумісництвом авторка проєкту Ірина Сардак-Бондарук. – Але що поробиш – така ситуація. З іншого боку – експозиція одразу запрацює в одному із запланованих режимів – суто онлайн».Власне, одним із завдань проєкту і була максимальна доступність та інтерактивність експозиції. Недарма іграшки лежать не лише за склом і до них додаються QR-коди, за якими можна переглянути відео з описом забавлянок.На ідею створити щось подібне кілька років тому надихнула відома світлина маленької Лесі Українки та її іграшок – грабельок і рублика.
«Ми подумали, що було б цікаво дослідити, якими були іграшки наших предків. Чи відрізнялися вони від інших регіонів. Згодом почали деякі відтворювати, збирали інформацію, малюнки, креслення, деталі. А потім вирішили спробувати взяти участь у конкурсі на фінансування. Приємно, що нас підтримала міська влада», – розповідає один із учасників проєкту Андрій Бондарук.Фото великої поетеси дало назву ідеї: «Іграшки Лесиного краю. Традиційні іграшки Волині та Волинського Полісся», а реалізовували проєкт у межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму України та Департаменту культури Луцької міської ради.
Читати ще: У Луцькій громаді відкрили виставку старовинних іграшок
Не можна оминути увагою людей, які теорію втілювали у реальні речі. Це, без перебільшення, легенда народної іграшки – майстер з Ковеля, заслужений діяч культури України Іван Сидорук. Керамістка, художниця, майстриня, яка працює у гончарстві понад 15 років, Юлія Жолубак з Кульчина та майстер народних ремесел з Княгининка, засновник Історичного музею Андрій Бондарук. Підбиваючи підсумки, можна оцінити масштаб роботи. Спочатку проводили наукові розвідки: пошук інформації, описи, особливості конструкції. За ними виготовили 300 дерев’яних і керамічних іграшок. 100 з них експонують, 100 передбачено для тактильного ознайомлення, а ще 100 – у фондах. Така кількість експонатів, зібраних в одному місці, підкреслюють автори проєкту, дає право говорити про унікальність виставки.Вітрини підписано трьома мовами, а іграшки згруповано за категоріями: посуд, інструменти, шумові та логічні, транспорт, зброя тощо. За склом можна побачити кольорові картинки. Це копії робіт австро-угорського ілюстратора Еміля Вайса з серії «Волинські типи». На них – забави дітей початку ХХ ст. Ці своєрідні жанрові «фотозамальовки» допомагали майстрам у роботі над відтворенням іграшок.Автори сподіваються, що найближчим часом усі охочі зможуть відвідати експозицію, побачити оригінальні речі та переконатися, що деякі з експонатів вражають навіть в еру гаджетів.
У рамках реалізації проєкту до Нового року вхід – безплатний.
Олександр ДУРМАНЕНКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Учені знайшли найдавніший прямий доказ існування води на Марсі: він прилетів на Землю з космосу
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Розвідка США розсекретила дані про вбивства опонентів Путіна, які він санкціонував, – Bloomberg
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
Заплатить 25 тисяч відшкодувань: за розбитий ніс лучанин отримав кримінальну справу
23 Листопада 2024 23:35
23 Листопада 2024 23:35
Рідним двох полеглих Героїв із Заболоття вручили їхні ордени
23 Листопада 2024 23:07
23 Листопада 2024 23:07
Через зміни в законодавстві знову судили волинянина, який вкрав чотири кілограми огірків
23 Листопада 2024 22:39
23 Листопада 2024 22:39
До розстрільних списків РФ мали увійти вчителі, журналісти, священники, – Буданов
23 Листопада 2024 22:11
23 Листопада 2024 22:11
Чемпіонат зі стрільби з лука зібрав у Луцьку спортсменів з різних куточків України. Фото
23 Листопада 2024 21:43
23 Листопада 2024 21:43
Офіційно: Париж дозволяє Україні бити французькими далекобійними ракетами по території Росії
23 Листопада 2024 21:15
23 Листопада 2024 21:15
«Сутність зла: тоді голод, сьогодні ракети»: у Луцьку – панахида за жертвами голодоморів. Фото
23 Листопада 2024 20:47
23 Листопада 2024 20:47
У неділю на Волині споживання електрики обмежать на чотири години
23 Листопада 2024 20:19
23 Листопада 2024 20:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.