Директор Українського інституту майбутнього у Луцьку – про закінчення війни, новий парламент та Зеленського. Інтерв’ю

Війна з Росією на Донбасі, окупація Криму, будівництво РФ Північного потоку 2 в обхід України – усі ці події можливо було передбачити, стверджує директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів.

Аналітичний центр, який очолює Віктор Андрусів, прогнозує зміни, моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні, надає компетентну оцінку українським подіям, формулює практичні рекомендації до дій, пропонує ефективні рішення та надає майданчик для дискусій на актуальні теми.

Нещодавно директор Українського інституту майбутнього завітав до Луцька, аби поспілкуватися з місцевою молоддю. Інформаційне агентство Волинські Новини вирішило взяти ексклюзивне інтерв’ю у Віктора Андрусіва, розпитавши про те, чи прогнозувалася перемога Володимира Зеленського на президентських виборах, про закінчення війни на Донбасі та повернення Криму, чи новообрана Верховна Рада працюватиме повну каденцію та про Україну через 10 років.

Вікторе, розкажіть про Український інститут майбутнього, що це за організація, для чого її створювали?

Інститут виник у 2016 році. Зібралося шість засновників, серед яких два депутата, бізнесмени і політологи, вони заснували цей інститут і за конкурсом обрали мене директором. Чому, власне, створювали інститут? Стало зрозуміло, що Україна регулярно програє, оскільки лише відповідає на проблеми, не передбачаючи їх. Тобто ми не прогнозуємо проблему, не готуємося до неї, натомість ми лише постійно реагуємо, зокрема в конфлікті з Росією і на міжнародній арені. Стало зрозуміло, що ми не займаємося майбутнім, тобто дуже багато речей для нас – повне відкриття, хоча якщо розібратися, то вони абсолютно очікувані. Ключове наше завдання – робота з майбутнім України, тобто ми маємо розглядати усі можливі сценарії для країни, зокрема позитивні та негативні, та готувати для них рішення. А коли вони настануть, ми будемо готові.Хто наразі працює в інституті та є експертами?

На сьогоднішній день у нас працює близько 20 експертів. Ми маємо ключові програми, якими вони займаються. Це, наприклад, економіка, міжнародна і внутрішня політика, освіта, національна безпека, реформа правоохоронних органів, а зараз будуть ще нові напрями – регіональний розвиток та інші. Тобто по кожному напряму експерти готують доповідь, остання з них стосується інтересів Туреччини у газовій сфері. Так співпало, що ми її опублікували якраз перед візитом президента до Туреччини. З цієї доповіді зрозуміло, що цікавить турків, які в них інтереси, плани та на що вони будуть робити ставку в найближчі десять років. Це приклад документів, які ми готуємо. Тому ми підготували рекомендації для президента в рамках його візиту до Туреччини. Таким чином ми намагаємося діяти на випередження та аналізувати ситуацію.

Тобто ви прогнозуєте події не лише в Україні?

Ні, ми прогнозуємо всі події, які так чи інакше стосуються України. Звичайно, ми хотіли б займатися всім світом. Зокрема, ми готуємо доктрину зовнішньої політики України і збираємося її завершити восени. В нас дуже багато документів, але ми не лише прогнозуємо майбутнє, а й стараємося його сформувати.

У нас є економічна стратегія України до 2030 року. Її суть в тому, що ми хочемо, аби ВВП України в 2030 році був один трильйон доларів, сьогодні це 128 мільярдів, тобто його потрібно збільшити фактично у десять разів. Це абсолютно реальна історія, адже так було в Кореї, яка показували темпи розвитку, що дозволили досягнути великого результату. Той самий Китай показує такі ж темпи розвитку. Ми переконані, що Україна може показувати їх теж. Виходячи з цієї цілі, ми будуємо кроки, логіку податкової та інвестиційної політики держави, аби через десять років досягнути цього результату.Ви згадали про економічну стратегію України. Чимало експертів сперечаються щодо шляху розвитку нашої країни: одні кажуть розвивати сільське господарство, інші – розвивати сферу IT, адже українських айтішників вважають одними з найкращих у світі. Тож яким шляхом потрібно іти Україні?

Ми не підходимо до цього питання таким чином, оскільки вважаємо, що за конкретних умов кожна сфера покаже, хто сильний. Всім сферам потрібно створити умови вільного розвитку. Але є ключова історія, без якої розвиток неможливий, – це інвестиції. Якщо не створити умови для приходу сюди інвесторів – не буде стрімкого росту, він буде неможливий. Так чи інакше сьогодні ми не володіємо високими технологіями, не володіємо капіталами, в нас обмежений доступ до ринку. Всі ці питання вирішує інвестор, коли він сюди приходить. Відповідно ті сектори, в які інвестори будуть заходити найбільше, а я переконаний, що це зокрема буде IT-сфера, покажуть динаміку нашої країни.

Для кожної сфери ми стараємося розробити її майбутнє, наприклад, ми презентуємо агро-стратегію, стратегію освіти. Ми показуємо, що агро – це не про те, що ми експортуємо, а про те, чи у цій сфері в нас задіяні високі технології, які аналізують урожай, ґрунти та все інше. Ми говоримо про те, що розвиток без технологічного стрибка неможливий незалежно від сфери господарства чи економіки України.Чи використовують напрацьовані вашим інститутом стратегії державні установи чи, можливо, компанії, які займаються певними сферами?

По-різному. Ми писали два роки економічну стратегію, завершили її. Зараз будемо готувати цікаву книгу, яка з’явиться у вересні, – «Візії України в 30-му році». Книга про те, як Україна виглядатиме у 2030 році в різних сферах, наприклад, безпеки та оборони. Ми там розписуємо, що в нас є підготовлені сили спеціальних операцій, що вони можуть здійснювати певні речі, ми налагодили виробництво зброї та боєприпасів. Тобто те, що Україна має отримати у 2030 році.

Зараз в Україні ведеться дискусія про податок на виведений капітал. Ми – одні із тих її учасників, які ініціювали цю історію, тобто ми єдині, хто не на державному рівні зробив розрахунки, що буде з економікою, якщо приймуть цей податок. Фактично наші розрахунки є ключовим моментом на користь цього податку. Тобто це, як приклад співпраці. Інститут співпрацює з різними органами влади, в них є певні запити до нас. Зараз ми допомагаємо писати стратегію інтелектуальної власності Національному офісу інтелектуальної власності, тобто у нас є аналітична можливість дуже високого рівня, яка дуже виросла за ці три роки.

Також ми робили незалежний аудит «Укрзалізниці», розробивши пропозиції для її розвитку. Думаю, восени ми презентуємо ще низку цікавих речей в інфраструктурі України. Так сталося, що це ми придумали історію з гіперлупом, перші описали технологію, втім не ми пропонували Міністерству інфраструктури запроваджувати його.Ви маєте стратегію економічного розвитку України. Чому з цією стратегією не формувати свою команду і не йти в політику, щоб її реалізовувати?

Ви знаєте, це різні завдання. Наприклад, якщо ви аналітик, то навряд ви чемпіон з боксу. Наше завдання великою мірою забезпечувати дискурс, контент, підвищувати знання суспільства, еліти в цих сферах. Хоча практичні кейси є: ми втратили двох експертів, адже вони стали депутатами Верховної Ради.

Якщо говорити про прогнозування конкретних подій. Чи передбачав ваш інститут перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах?

Так, ми передбачали, хоча не передбачали окрему особу, але в нас є опублікований у 2017 році прогноз, в якому ми пишемо, що 2018 рік – це останній рік, коли середній могутній український клас, який робив Революцію гідності у 2014 році, може висунути свого кандидата. На той момент ми думали, що це буде Святослав Вакарчук, але коли стало зрозуміло, що Володимир Зеленський розглядає можливість участі у виборах, то зрозуміли, що він переможе. Оскільки ми це прогнозували, то допомагали йому нашими думками, порадами ще задовго до старту президентської кампанії.Нещодавно українці обрали новий парламент, більшість – у «Слуги народу», що певним чином нагадує радянські часи, коли одна партія вирішувала все. На вашу думку, зараз це добре чи погано для країни?

Насправді це позитивно, коли одна партія має більшість, адже це означає, що можна рухатися, це означає, що влада несе повну відповідальність. Вони тепер не можуть сказати, що наші партнери з коаліції щось там не підтримують. Це і добре, і погано: маючи повну відповідальність, ти можеш дуже швидко ухвалювати рішення, але з іншого боку – за це у тебе і спитають. Тобто це є ситуація реформ, коли є повнота відповідальності. Народ сказав: добре, ми даємо всі можливості – роби, а через п’ять років ми спитаємо.

Багато експертів стверджують, що ця Верховна Рада не добуде свою каденцію. Що ви можете сказати з цього приводу?

Я зараз таких передумов не бачу. Зазвичай перевибори Ради пов’язані з кризою коаліції, тобто якщо в коаліції є більше двох партнерів, то, як правило, третій партнер почне виставляти якісь неприйнятні умови, через що коаліція руйнується і відбуваються перевибори. Коли є монобільшість, то підстав проводити перевибори немає. Єдина підстава – якщо раптом почнеться конфлікт всередині цієї більшості і коли там будуть групи, які серйозно поділяться. Наразі я такого не бачу. Мені здається, що президент і обрані від «Слуги народу» люди знаходяться в одній ціннісній базі – це незалежна Україна, яка рухається на Захід і яка розвивається. Якщо ціннісна база є спільною, то в усьому іншому компроміс знайдеться.Не можу не запитати про події на сході України та про Крим. Які прогнози дає Український інститут майбутнього з приводу війни з Росією на Донбасі та можливість повернення Криму до складу України?

Ми принципово вважаємо, що Крим і Донбас – це різні ситуації, їх дуже неправильно з’єднувати в одну, оскільки, попри те, що в обох випадках має місце окупація, вона все ж є різною. При одній окупації стріляють, і люди знаходяться просто в жахливій ситуації, при іншій – люди ще якось живуть. Зараз ми вважаємо, що пріоритетом має стати Донбас, аби просто припинилися бойові дії. Зрозуміло, що ми не вирішуємо цю ситуацію ні у випадку Криму, ні у випадку Донбасу, тому що вона більшою мірою залежить від Путіна і не від будь-кого іншого. На нашу думку, вирішення цієї ситуації можливе з відходом його в інший світ чи від влади…як тільки він відійде – ситуація зміниться. Поки Путін перебуває при владі, цю історію не можна розв’язати.Чи можуть бути прогнози вашого інституту неточними?

Чесно кажучи, прогноз не буває точним чи ні. Він, скажемо так, може мати ефективність. Тобто, якщо ми, наприклад, передбачили 60% чогось там, то наш прогноз ефективний. Насправді те, як ми робимо прогнозування… ми не робимо його точно, адже тоді нам би було краще зайнятися ставками на спорт. Ми робимо сценарії майбутнього і під кожен сценарій ми стараємося розробити політику: що має робити держава, президент та суспільство, аби уникнути негативних наслідків, щоб, наприклад, не було таких подій, яка трапилася в Іловайську. Хоча розумні аналітики говорили, що росіяни можуть ввійти, але політики в це не вірили. Втім, аналітики беруть усі сценарії: від того, що це може статися, до того, що це ніколи не станеться, і для кожного сценарію розробляється певний план дій – ось це наше завдання.

Наприклад, рік тому ми доводили, що Північний потік 2 (проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину, - ВН) буде збудовано, ми всім це доводили, але політики не хотіли нас слухати, бо їм було комфортно дурити себе, що цього не станеться, Трамп це заблокує і тому подібне, хоча він і не міг цього заблокувати. Нестача компетентності і дитяче бажання вірити в те, що комфортно, не дозволяє людям діяти раціонально, а політик мусить так діяти, бо він несе відповідальність.Зараз має відбутися ваша зустріч з луцькою молоддю. Чи робили якісь певні прогнози щодо Луцька?

Для Луцька ми не робили прогнозів, але для міст ми працюємо, наприклад, зараз звернулися люди зі Львова, і ми з ними робимо стратегію міста, яким він буде в майбутньому. Зараз ми будемо відкривати новий напрям – це регіональний розвиток, тому я думаю, що ми працюватимемо для всіх міст, пропонуватимемо рішення. Сподіваюся, що за пів року ми зробимо доповідь про індикатори ефективності для місцевого самоврядування, сьогодні їх не існує, тобто ми не знаємо, чи у минулому році місцева влада була ефективною.Ну і останнє питання. Якою бачите Україну через десять років?

Для мене найголовніше, щоб це була технологічна країна, щоб вона була трендом. Також важливо, щоб у нас були одні з найконкурентніших людей у Європі. Обсяг доходів та рівень життя є похідним від того, як ми організовані і від рівня людей.

Розмовляв Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---