«ДВІЖ» у Луцьку з десантно-штурмовими військами: про службу, вибір, пригоди і боротьбу

На базі Луцького національного технічного університету відбулась відкрита розмова з бійцями десантно-штурмових військ. Захід організували у четвер, 10 квітня, в межах зйомок нового випуску YouTube-шоу «ДВІЖ». Основна мета – дати цивільним можливість поставити запитання військовослужбовцям та дізнатись про реалії війни з перших уст.

Перед початком дискусії ведучий проєкту Данило Білий оголосив про проведення благодійного аукціону – збору коштів на придбання бронетранспортера М113 для 3-ї окремої штурмової бригади. Першим лотом стали колекційні марки, створені у співпраці з бригадою.Читати ще: «Мої діти захищають Україну, і я також маю бути поряд»: у Луцьку прикордонники-новобранці склали присягу

Щоб аудиторія краще розуміла, хто перед ними – кожен військовий учасник зустрічі коротко розповів свою історію служби.«Сенсей» – командир взводу 25-ї ОПДБр, ветеран спорту, до війни мав досвід у мілітаризованій охороні. До лав ДШВ приєднався на початку повномасштабного. Висловив позицію: «не важливо, де ти служиш, важливо – з ким».

«Спорт» – проходив строкову службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. На початку повномасштабного вторгнення опинився у складі 95-ї бригади. Після поранення став обмежено придатним, був переведений у Київ на логістичну посаду. Але коли зрозумів, що війна не закінчується, свідомо відмовився від статусу пораненого, повернувся у стрій і нині служить кулеметником у розвідроті 3-ї штурмової бригади.

«Мадара» – на війні з 2016 року. Починав службу у 24-ій механізованій бригаді. Там познайомився з розвідкою. Після двох контрактів зробив паузу, обдумав подальший шлях і обрав 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, де нині служить професійним розвідником.

«Маестро» – головний сержант взводу 80-ї ОДШБр з 2023 року, нині воює на Курщині. У перші тижні повномасштабного перебував на Волині, зізнається – чекав можливого наступу з Білорусі, але коли стало зрозуміло до чого все йде, вирішив приєднатися до лав ЗСУ.Одразу після знайомства, ведучий озвучив запитання, які напередодні глядачі залишили у соцмережах.На питання, чим кардинально служба в десантно-штурмових військах відрізняється від штурмових бригад або підрозділів ССО, військові відповіли, що бригада ДШВ – це не одне єдине ціле, яке сидить в окопі, як це часто уявляють, посилаючись на досвід Другої світової. Сучасна війна має інші принципи. Бригада складається з кількох підрозділів, і кожен виконує свої задачі в межах зони відповідальності. Десантно-штурмові бригади – це ті, хто відповідає за фронтову ділянку. Підпорядковуються їм часто інші підрозділи – артилерійські, піхотні.Бійці наголосили: десантники – це ті, з кого «все починається», першими виходять на напрям і ведуть рейдові дії – працюють в оперативно-тактичному просторі ворога. Пригадували приклади – Харківський рейд, Курська операція. У навчальних центрах акцент у підготовці робиться саме на рейдові й штурмові дії. Для цього важливо мати високу фізичну підготовку і мотивацію.Щодо вимог потрапляння в ДШВ і проходження відбору, хлопці відповіли коротко: фізична витривалість – критично важлива. Але штурмовиками можуть бути не всі.

Вони зазначили, що лише близько 20% військових безпосередньо виконують штурмові завдання, а решта – забезпечують цей процес. Це робота з технікою, зв’язком, логістикою, бойовим постачанням, тобто військо – це не лише автомат у руках. Кожна професія на війні важлива, – наголосили військовослужбовці.Ще одне питання, яким цікавилися глядачі у соцмережах, чи справді десантно-штурмові війська досі десантуються і як це відбувається зараз. На це військові відповіли, що у сучасних умовах класичного повітряного десантування не практикують. Максимум – це висадка або переміщення особового складу з БТР.

Це використовується для швидкої зміни району бойових дій, переміщення вглиб, доставки підкріплення. Але ворог також не десантується, тому концепція рейдових мобільних груп зараз – більш реалістична та ефективна, ніж стрибки з парашутом.До слова, один із спікерів – «Маестро», вступив до лав ЗСУ у віці 19 років, тож саме йому було спрямоване питання щодо контрактів для молоді від 18 до 24 років.«Двома руками за. Я вважаю, що зараз найбільше на війні потрібні хлопці від 20 до 35 років. Вони фізично витриваліші, і ще набагато приємніше робити свою справу з тими, хто поділяє твої погляди», – відповів військовослужбовець.

Не обійшлося і без теми стереотипів про ДШВ та залишків методів «совка». У відповідь на це питання хлопці пояснили: стереотипи й радянщина – не те саме, що дисципліна. Дисципліна в армії – необхідна, і без неї не працює жоден підрозділ. Але формат і дух сучасного війська значно відрізняється від «совкових» підходів.Останнім запитанням із підготовленого блоку стало те, як відбувається базова загальновійськова підготовка (БЗВП) і чи справді вона одна із найжорсткіших. Бійці вважають, що все залежить від самої людини. Якщо вона слабка, фізично чи психологічно – підготовка буде жорсткою. Але якщо вона до того займалась спортом, готувалася на «гражданці» – адаптуватися легше.

«Війна проявляє в тобі такі якості, що ти здаєшся абсолютно іншою людиною», – зазначили військові.По завершенню підготовлених запитань, перейшли до дискусії із залом – розпитували про ефективність піхоти, кількість жінок у десантно-штурмових військах і специфіку їх підготовки, як працюють з особовим складом після виконання бойових завдань, процес переводу в іншу бригаду, військових, які вживають алкоголь і мають інші залежності та інше. Принагідно бійці ділилися цікавими історіями з фронту, зокрема – про те, як знищують ворога.Насамкінець серед глядачів розіграли ще один благодійний лот для військового збору – прапор 3-ї ОШБр.

Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---