«Другого терміну ректора Савчука вуз не переживе», – заслужений професор Луцького політеху

Через тотальний непрофесіоналізм ректора Петра Савчука, приниження і втрату потужних викладачів та деградацію науки Луцький національний технічний університет втратив можливості для розвитку. Останні п’ять років, відколи заклад очолив Савчук, ознаменувались руйнацією минулих здобутків вузу, тому ще однієї каденції горе-ректора вуз не переживе.

Про це у фейсбуці заявив доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор ЛНТУ, лауреат премії кращого науковця Волині, академік ГО АН ВО України Богдан Пальчевський. Текст його звернення подаємо без змін.

«Я звертаюсь до Вас, пане ректоре П. Савчук, з пропозицією добровільно зняти свою кандидатуру з процедури обрання на посаду ректора Луцького національного технічного університету на другий термін. Причин цієї пропозиції декілька. І вони пояснюються результатами попередньої Вашої діяльності протягом 2015-2020 років. Ця діяльність відзначається тотальною несправедливістю у ставленні до працівників і студентів, непрофесійним керуванням вищим навчальним закладом, низькими вашими моральними якостями як керівника вищого навчального закладу, що проявляється в брехні і лицемірстві, непорядності і шантажуванню працівників, повному нерозумінню ролі технічного університету в розвитку Волині. Усе це призвело до занепаду університету, який видно неозброєним оком. Адже всі розуміють, що постійне самовихваляння ректора в фейсбуці і в проплачених (мабуть коштом університету) статтях, використання проплачених піарщиків, які його рекламують в фейсбуці, не приховає жалюгідних результатів попередньої діяльності. Зрозуміло те, що практично п’ять років вашої діяльності для Луцького НТУ були згаяні надаремно, бо всі свої сили і енергію ректор присвятив створенню потужного адміністративного механізму для свого наступного переобрання, навіть призначив себе на період перевиборів виконуючим обов’язків ректора, що протирічить умовам демократичних виборів. Тому коротко зупинюся на аргументах, які підтверджують мою думку про те, що Луцький НТУ другого терміну керування Петром Савчуком не переживе через невідповідність його поведінки і діяльності тим рисам, що повинні бути притаманні ректору технічного університету.

Перш за все варто відзначити невиконання обіцянок, які давалися П. Савчуком при першому обранні на посаду ректора в 2015 році. Адже тоді багато викладачів повірили тим обіцянкам і готувалися працювати в нормальних умовах, як кажуть «в шоколаді», але через пів року зрозуміли, що хоч навколо все коричневе, але це не шоколад. Тут слід відзначити повне нерозуміння П. Савчуком ролі закладу вищої освіти (далі скорочено ЗВО) в розвитку Волинського регіону. Немає направленого плану розвитку університету. Дивлячись на нові спеціальності, що ліцензовані останнім часом, виникає також запитання: чи ми ще технічний університет? Нові ліцензовані спеціальності, окрім престижних назв, не мають ніякого змістового наповнення. Прийом бакалаврів на 2020 рік (на нові спеціальності набрано по 1-2 вступники) показав, що система дублювання спеціальностей Волинського НУ є провальною. А у фейсбуці П. Савчук за своєю багаторічною звичкою хвалиться якимись «визначними» досягненнями в цьогорічному наборі абітурієнтів. Адже сучасна молодь розуміє, що Луцький НТУ випускає фахівців, які потім не потрібні ринку праці. Про якість підготовки студентів вже ніхто не думає, бо це непотрібно і немає часу, якість підготовки замінена масовими шоу і карнавалами, якими зараз захоплюється ректор (мабуть хоче перевершити інших Інтернет-відомих ректорів). Очевидно, що це все не замінить в очах студентів результатів глибокої і якісної освіти, яка повинна надавати впевненість майбутньому інженеру у завтрашньому дні. Тож молодь як виїжджала за кордон на навчання і за престижним європейським дипломом, а також на заробітки, так і виїжджає.

Друга причина, внаслідок якої П. Савчуку не слід подаватися на посаду ректора, це непрофесійність в керуванні вищим навчальним закладом. За п’ять років своєї бурхливої діяльності він створив в Луцькому НТУ систему дикого феодалізму, що ґрунтується на умовах безправності і нехтування гідністю працівників (дві третини професорів Луцького НТУ, починаючи з 2015 року, або були звільнені від завідування кафедрами, або залишили університет). Ця система має за мету створити адміністративний ресурс для перевиборів П. Савчука і базується на феодальній вседозволеності дій у ставленні до персоналу. А те, що це призводить до катастрофічного зниження якості викладання, знищення науки в університеті, придушення творчої ініціативи, П. Савчука не цікавить, бо це другорядн по відношенню до другого терміну його ректорування. Чим ми, працівники Луцького НТУ, займалися п’ять років під керівництвом П. Савчука? Відповім – постійні непродумані реорганізації, затикання дір у фінансах, у наборі студентів, у пошуках грантів і багато чого іншого. Цей результат – постійний пошук винних (недаремно на 100% обновився склад відділу кадрів та склад юридичного відділу, на 80% – склад Вченої ради і навіть змінена Опікунська рада, більшість професорів виведені навіть з рад факультетів, з ДЕКів по захисту магістерських робіт). Дві третини професорів Луцького НТУ, починаючи з 2015 року, або були звільнені від завідування кафедрами, або залишили університет.

За п’ять років невпинної «праці» ректором П. Савчуком була створена командно-адміністративна модель управління університетом, де ректор – головна фігура, діяльність якої базується на феодальній вседозволеності дій щодо персоналу. Для цього він не шкодував ні часу, ні сил. А їх для створення нормальних умов розвитку університету, як ми це бачимо, вже не залишалось. Саме для виконання своїх феодальних забаганок новим ректором Вчена рада була змінена таким чином, щоби включати тільки «своїх» і слухняних. Бо якби Вчена рада працювала в нормальному складі (більшість – професори зі значним науковим стажем, як це було раніше в нас, і є в більшості ЗВО зараз), то не було би свавільності в призначенні на посади, не продовжувалися б контракти тільки до дати майбутніх перевиборів ректора в 2020 році. При цьому створювались би умови працівникам для плодотворної роботи, розвитку нових методів викладання, розширення наукової діяльності. Замість цього створені умови для того, щоби вся енергія працівників направлялась не на професійну діяльність, а на участь в інспірованих особисто П. Савчуком протистояннях між викладачами, кафедрами, на отримання окозамилювальних результатів, які будуть правильно оцінені адміністрацією і МОН, але для розвитку університету, підвищення якості вищої освіти в Луцькому НТУ не дадуть нічого. На початку 2018-2019 навчального року, я у виступі на загальних зборах звертав увагу адміністрації про недопустиме ставлення до персоналу університету, яке проявляється у невідповідності у призначенні на посади за принципом особистої відданості і свавільність при прийнятті рішень про продовження роботи працівниками і вказував, що результатом цього є те, що кращі працівники залишають університет, а з новими виникають проблеми. Але особливістю феодальних відносин є те, що феодали роблять те, що їм заманеться, та прислухаються тільки до вказівок зверху. При самоствореній за вказівкою ректора Вченій раді в Луцькому НТУ процвітає одноособове всевладдя, відсутня система стримувань і противаг і розподілу влади між Вченою радою і ректором.

Наведені в моїх виступах на загальних зборах колективу Луцького НТУ і публікаціях у фейсбуці приклади, ілюструють не тільки повне ігнорування думки колективу і свавілля при прийнятті невиважених рішень ректором, але і показують, що коли технічний університет перестає бути освітньою установою і керується феодальними законами управління, то він швидко перетворюється в бізнесову структуру по випуску-продажу дипломів. Таке перепрофілювання державного навчального закладу супроводжується неповагою до викладачів, їх травлею і цькуванням.

Як приклад дикого феодалізму хочу навести ситуацію, що склалася в Луцькому НТУ особисто зі мною. У 2017-2019 роках, коли новим ректором була розформована потрібна для України кафедра пакування і автоматизації виробничих процесів (кафедра вважалась однією з кращих в Україні і в Луцькому НТУ, викладачі мали 30 патентів з пакувального виробництва, 200 публікацій з профілю спеціальності, закордонні зв’язки, кафедра випускала науковий журнал, проводила міжнародні конференції, мала міцні зв’язки з виробництвом і Клубом пакувальників України і Польщі тощо). Таку кафедру новий ректор закрив в 2017 році, розформував викладацький склад, розпорошив фахівців і замінив їх на новачків, що не володіли навиками. Як результат, студенти не захотіли навчатися на реформованій спеціалізації, кидали навчання, переводилися в інші навчальні заклади. На мої чисельні звернення до ректора про недоцільність закриття потрібної для підприємств Волині кафедри, заміни потрібної для України спеціалізації на топові юридичні, філологічні чи інші – від ректора П. Савчука – нульова реакція. На моє звернення в МОН – спочатку обіцянка розібратися, потім – тиша. Я звернувся до ректора із службовою про необхідність хоча би відновити рівень викладання, який існував на кафедрі до її ліквідації, про необхідність підготовки магістрів відповідно до вимог, однак реакції знову не було ніякої. Мені прийшлося знову звернутися до МОН і викласти свої пропозиції про відновлення якості викладання (також і у фейсбуці).

Результатом цього було одноособове рішення П. Савчука про припинення зі мною трудових відносин, про що він задекларував на загальних зборах трудового колективу 30 серпня 2019 року. Дикість ситуації підкреслюється тим, що ректор так обґрунтував своє рішення про припинення трудових відносин з заслуженим викладачем – хай не виносить сміття назовні, бо хто не згоден з моєю діяльності, тому не місце в Луцькому НТУ. Гарна демонстрація адміністративної сили для незгодних з «величезними здобутками ректора за роки його бурхливої діяльності». А тепер порівняйте: на одній шальці терезів викладач, що 20 років утворював кафедру на основі свого закордонного досвіду викладання під егідою ЮНЕСКО, впроваджував нові досягнення у викладання, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, винахідник, академік Академії наук вищої освіти України, переможець конкурсу «Кращий науковець Волині», заслужений професор Луцького НТУ, а на іншій шальці – феодальний адміністратор, вчитель праці за базовою освітою, експомічник депутата-комуніста Олійника, колишній член БЮТ, колишній член БПП тощо, який заради капризу знищив спочатку самодостатню кафедру, розігнав викладачів та вигнав демонстративно із ЗВО відомого науковця-викладача, що віддавав всі свої зусилля на покращення якості підготовки інженерів для України і саме своєю небайдужою позицією викликав гнівну реакцію ректора.

Цей приклад ще раз ілюструє також і моральний клімат в колективі, а також запровадження в Луцькому НТУ феодально-більшовицьких методів розправи з неугодними викладачами. На загальних зборах колективу Луцького НТУ в 2016 і 2017 роках виступаючі професори вказували ректору, що він сіє чвари між працівниками, вмішується в роботу низових підрозділів, вимагає виконання своїх забаганок, принижує заслужених працівників, по-хамськи ставиться до заслужених професорів університету, кричить на них при розмові, відмовляється розмовляти з ними з будь-яких питань. Улюблене заняття – піаритися в Інтернеті, зокрема у фейсбуці. Виступаючі сказали, що створено такий клімат, що ходити на роботу не хочеться. Це не є державницька позиція зі сторони П. Савчука. Державницька позиція – це коли кожен викладач, якому не байдужа доля вищої школи, повинен на своєму місці зробити все, щоби зупинити подібну деградацію. Це роблю і я, бо боровся із поверховою і дикою діяльністю нового ректора, який не думає ні про державу, в якій живе і працює, ні про регіон, в якому знаходиться ЗВО, ні про студентів.

Третя причина. Деградація науки в Луцькому НТУ. Університет уже втратив роль осередка освіти і науки у регіональних і загальнодержавних вимірах. Це серйозний провал роботи П. Савчука, бо більше половини загальної оцінки якості ЗВО і визначення його рейтингу ґрунтується на досягнутому рівні наукових досліджень. Звичайно, всі розуміють, що інерційність в роботі ЗВО притормозила падіння рейтингу Луцького НТУ. Але другого терміну такої «наукової діяльності» ректора П. Савчука Луцький НТУ вже не витримає.

Узагальнюючи, хочу відзначити наступне.

Ні своїми моральними рисами характеру (брехливість, лицемірство, хамство, пихатість, непорядність і шантажування працівників), ні своїм рівнем освіти (вчитель праці), ні своєю політичною діяльністю як члена всіх партій (КП, БЮТ, Укроп, БПП ...) та на посаді помічника депутата-комуніста Олійника (який зараз в Москві), ні результатами своєї п’ятирічної діяльності, які привели до деградації Луцького НТУ, ні практично повним невиконанням передвиборчих обіцянок (школа комуніста Олійника) та ігнорування повноцінних звітів про свою щорічну діяльність (коли невиконання одних обіцянок замінювалось більш гарними новими обіцянками і перекручувались факти і результати, і багато ще іншого, хочу сказати: «Петре Петровичу, треба піти і дати можливість іншим розвивати Луцький НТУ. Дайте дорогу достойнішим – за Вашими діями слідкує увесь Луцьк, частина Західної України та МОН».

Богдан Пальчевський,

д.т.н.,проф., заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Луцького НТУ, лауреат премії кращого науковця Волині, академік ГО АН ВО України тощо», – йдеться в дописі автора.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---