Дослідження ДНК Бетховена показало, що композитор не мав хисту до музики
Людвіг ван Бетховен – всесвітньо відомий німецький композитор та останній представник «віденської класики» XVIII-XIX ст. Усі знають Симфонію № 5 і «Місячну сонату» Бетховена, але багато хто дивується, як він став настільки великим музикантом, особливо після втрати слуху у юному віці.
Команда німецьких та нідерландських дослідників вирішила з’ясувати, наскільки на виняткові досягнення Бетховена вплинули генетичні чинники, пише MedicalXPress.
Виявилося, що один із найвідоміших музикантів в історії насправді мав досить низьку генетичну схильність до відчуття ритму. Більш детальні висновки науковці виклали у журналі Current Biology.
Над дослідженням працювала міжнародна команда з Інституту емпіричної естетики Макса Планка (MPIEA) у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та Інституту психолінгвістики (MPI-PL) у Неймегені (Нідерланди).
Спочатку вчені проаналізували ДНК з пасма волосся Бетховена і дослідили гени на предмет схильностей до музики. Послідовності ДНК взяли з попереднього дослідження, завершеного у 2023 році (до речі, у ньому виявилось, що Бетховен мав схильність до захворювань печінки, хворів на гепатит В, а також потерпав від розладів шлунку).
Читати ще: Вчені розшифрували ДНК Бетховена, але не змогли точно встановити причину його смерті
Потім вчені розрахували так званий «полігенний бал» – показник генетичної схильності людини до певної риси або поведінки. Отриманий показник порівняли із результатами тисяч пацієнтів з Каролінського інституту у Швеції та Університету Вандербільта у США, серед яких було багато людей з музикальними здібностями.
«Ми розрахували «полігенний бал» для здатності синхронізувати ритм, яка тісно пов’язана з музикальними здібностями. Перш ніж проводити будь-який аналіз, ми зареєстрували дослідження і підкреслили, що у нас не було жодних попередніх очікувань щодо Бетховена.
Натомість ми хотіли дати приклад, як складно робити генетичні прогнози для людини, яка жила понад 200 років тому», – каже авторка дослідження Лаура Весселдайк.
Виявилося, що Бетховен мав непримітний полігенний показник «музичності». Однак вчені кажуть, що цей висновок не є несподіваним.
По-перше, оцінки на основі «полігенного балу» не є точними. По-друге, навіть високий генетичний показник «здатності до синхронізації ритму» не впливає на композиторські здібності безпосередньо.
Зрештою, музикальні здібності людини складаються з багатьох компонентів, а не лише з відчуття ритму.
«Очевидно, було б неправильно робити висновок з низького полігенного показника Бетховена. Ми вважаємо, що велика розбіжність між цим прогнозом на основі ДНК і реальною музичною геніальністю Бетховена багато чого вчить нас.
Наприклад, це доводить, що потрібно бути скептичним, якщо хтось стверджує, що може використовувати генетичний тест, щоб точно визначити, чи буде ваша дитина музично обдарованою – або особливо талановитою в якійсь іншій сфері», – коментує старший співавтор дослідження Саймон Фішер.
Дослідники підкреслюють, що гени все ж впливають на музикальні здібності людей (минулі дослідження показували середню успадковуваність таких здібностей приблизно на 42%).
Проте дані ДНК не можуть точно спрогнозувати поведінку окремої людини. Генетичні схильності впливають на майбутнє людини, але не цілковито визначають його, наголошують вчені.
«Важливо пам’ятати, що людські риси, зокрема музикальні здібності, не визначаються виключно генами або середовищем, а формуються в результаті їхньої взаємодії», – йдеться у статті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Команда німецьких та нідерландських дослідників вирішила з’ясувати, наскільки на виняткові досягнення Бетховена вплинули генетичні чинники, пише MedicalXPress.
Виявилося, що один із найвідоміших музикантів в історії насправді мав досить низьку генетичну схильність до відчуття ритму. Більш детальні висновки науковці виклали у журналі Current Biology.
Над дослідженням працювала міжнародна команда з Інституту емпіричної естетики Макса Планка (MPIEA) у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та Інституту психолінгвістики (MPI-PL) у Неймегені (Нідерланди).
Спочатку вчені проаналізували ДНК з пасма волосся Бетховена і дослідили гени на предмет схильностей до музики. Послідовності ДНК взяли з попереднього дослідження, завершеного у 2023 році (до речі, у ньому виявилось, що Бетховен мав схильність до захворювань печінки, хворів на гепатит В, а також потерпав від розладів шлунку).
Читати ще: Вчені розшифрували ДНК Бетховена, але не змогли точно встановити причину його смерті
Потім вчені розрахували так званий «полігенний бал» – показник генетичної схильності людини до певної риси або поведінки. Отриманий показник порівняли із результатами тисяч пацієнтів з Каролінського інституту у Швеції та Університету Вандербільта у США, серед яких було багато людей з музикальними здібностями.
«Ми розрахували «полігенний бал» для здатності синхронізувати ритм, яка тісно пов’язана з музикальними здібностями. Перш ніж проводити будь-який аналіз, ми зареєстрували дослідження і підкреслили, що у нас не було жодних попередніх очікувань щодо Бетховена.
Натомість ми хотіли дати приклад, як складно робити генетичні прогнози для людини, яка жила понад 200 років тому», – каже авторка дослідження Лаура Весселдайк.
Виявилося, що Бетховен мав непримітний полігенний показник «музичності». Однак вчені кажуть, що цей висновок не є несподіваним.
По-перше, оцінки на основі «полігенного балу» не є точними. По-друге, навіть високий генетичний показник «здатності до синхронізації ритму» не впливає на композиторські здібності безпосередньо.
Зрештою, музикальні здібності людини складаються з багатьох компонентів, а не лише з відчуття ритму.
«Очевидно, було б неправильно робити висновок з низького полігенного показника Бетховена. Ми вважаємо, що велика розбіжність між цим прогнозом на основі ДНК і реальною музичною геніальністю Бетховена багато чого вчить нас.
Наприклад, це доводить, що потрібно бути скептичним, якщо хтось стверджує, що може використовувати генетичний тест, щоб точно визначити, чи буде ваша дитина музично обдарованою – або особливо талановитою в якійсь іншій сфері», – коментує старший співавтор дослідження Саймон Фішер.
Дослідники підкреслюють, що гени все ж впливають на музикальні здібності людей (минулі дослідження показували середню успадковуваність таких здібностей приблизно на 42%).
Проте дані ДНК не можуть точно спрогнозувати поведінку окремої людини. Генетичні схильності впливають на майбутнє людини, але не цілковито визначають його, наголошують вчені.
«Важливо пам’ятати, що людські риси, зокрема музикальні здібності, не визначаються виключно генами або середовищем, а формуються в результаті їхньої взаємодії», – йдеться у статті.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
А що подумають люди, як пережити втрату, шкала брехні і пігулки від стресу. Інтерв’ю з лікаркою-психологинею з Луцька
Сьогодні 11:59
Сьогодні 11:59
У Трампа анонсують «дуже корисну» угоду з Україною
Сьогодні 11:31
Сьогодні 11:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.