Допомога в перші дні безвиході: в Луцьку відкрили кризову кімнату для жертв домашнього насильства. Хто і як може туди потрапити

У Луцьку відкрили кімнату кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Центр одночасно може прийняти шість осіб. У закладі облаштовано дві житлові кімнати. Максимальний строк перебування в осередку становить 20 діб.

Оскільки місце розташування кризової кімнати з метою гарантування безпеки осіб, які постраждали від домашнього насильства, і працівників закладу не розголошується, відкриття провели в ЦНАПі.

У кімнаті кризового реагування можна отримати прихисток від кривдників, а також психологічну та юридичну допомогу. Осередок оснащенний меблями та побутовою технікою, там дотримано норми інклюзивного проживання, можливе перебування з дітьми.

Нагадаємо, раніше проект рішення про створення денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, розглянули на черговому засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради.

Читати ще: «90% потерпілих – жінки». Торік від домашнього насильства загинули п’ять волинян

Основними завдяннями кризової кімнати є забезпечення постраждалих місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування, надання первинної психологічної допомоги та перенаправлення постраждалих осіб до інших надавачів послуг у сфері домашнього насильства: соціальних служб, медичних та юридичних установ.

Кризова кімната площею 78,3 квадратних метра одночасно може прийняти до шести осіб і містить дві житлові кімнати (кімнату для приготування їжі та кімнату для роботи з психологом, юристом, фахівцем із соціальної роботи). У закладі працюватимуть чотири фахівці із соціальної роботи, які перебуватимуть там подобово відповідно до затверджених графіків. Це дасть можливість поселяти постраждалих осіб у будь-який час доби.Потрапити у заклад можна за скеруванням уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради. Строк цілодобового перебування у кризовій кімнаті – від 10 до 20 діб.

Право на влаштування до кризової кімнати має:

- повнолітня постраждала особа;

- особа, яка не досягла повноліття, але перебуває чи перебувала в зареєстрованому шлюбі;

- дитина у разі її прийняття до кризової кімнати разом з матір’ю або особою, яка її заміняє.

На кожну особу, поміщену до кризової кімнати, складатиметься особова справа.

Читати ще: На Волині відкриють нові денні центри та кризові кімнати для постраждалих від домашнього насильства

Як розповіла керівниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліна Галан, кризову кімнату в Луцьку створено в межах проєкту «Трамплін до рівності», який реалізують Луцька міська рада, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA), БФ «Українська фундація громадського здоров’я» за фінансової підтримки Швеції та за сприяння Офісу віцепрем’єрки з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції.

Між Луцькою міською радою і Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) підписано Меморандум про взаєморозуміння. Його метою є створення і забезпечення діяльності спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, з кризовою кімнатою, проведення спільних заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству і підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству.Заступниця міського голови Ірина Чебелюк наголосила, що сьогодні – особливий день для громади, адже саме Луцька міська територіальна громада має унікальну можливість однією з перших відкрити кризову кімнату в рамках проєкту «Трамплін до рівності».

«Про цю проблематику стали більше говорити саме у зв’язку з карантинними обмеженнями, коли люди були обмежені у просторі, почали більше часу проводити разом і психологічна напруга зростала, – сказала вона. – Тепер ми маємо можливість надати не тільки психологічну, юридичну, консультативну підтримку, але й допомогти в перші години, дні безвиході й нерозуміння: а що робити далі. Кризова кімната – це невеличкий тимчасовий острівець для перебування жінок із дітьми, які зіштовхнулися з насиллям».

Як нагадала Ірина Чебелюк, у межах Луцької міської територіальної громади є гаряча лінія та діє мобільна бригада, також запрацювала оновлена координаційна рада. Додала, що утримання кризової кімнати здійснюватиметься за кошти місцевого бюджету.Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що, відповідно до нещодавно проведеного дослідження, 75% жінок в Україні повідомили, що стикалися з тією чи тією формою насильства, особливо ця проблема погіршилася з початком пандемії коронавірусу.

«В Україні ставлення до домашнього насильства змінюється. Переважна більшість людей наразі не погоджується з позицією, що домашнє насильство – це особиста справа людини. Вони вважають, що це – соціальна проблема. Ті можливості, які ми вбачаємо, – це допомога в подоланні цієї складної проблеми. Вирішенням проблеми є, зокрема, міжгалузева участь у цьому процесі великої кількості людей», – сказав Тобіас Тиберг.

На його думку, Луцьк має потенціал, аби подолати проблему домашнього насильства: «А наша роль полягає у сталому внеску, який дозволить системним шляхом подолати цю проблему, наприклад, це допомога в облаштуванні кризових кімнат, тренінги».Представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Хайме Надаль акцентував, що відкриття кімнати кризового реагування в Луцьку – це дуже важлива подія.

«Ми не тільки говоримо про фізичне облаштування кризової кімнати, а й наголошуємо на доцільності об’єднання наших зусиль задля подолання проблеми домашнього насильства. У часи спалаху коронавірусу навантаження відповідальності на жінок і дівчат зростає непропорційно. Поєднання необхідності залишатися вдома, фінансового тиску та втрати усталеного порядку створює сприятливе середовище для домашнього насильства. Це відбувається тоді, коли системи, які зазвичай захищають жінок і дівчат, можуть послаблюватися або руйнуватися. І конкретні заходи мають істотне значення для захисту жінок і дівчат, у тому числі найбільш вразливих із них, від насильства за гендерною ознакою», – розповів він.Протягом першого місяця карантину Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства зафіксувала збільшення кількості дзвінків на 93%. 95% звернень надходили від жінок.

«Інколи влада ризикує не помітити або втратити пріоритет у вирішенні проблеми домашнього насильства. У контексті тривалого локдауну ситуація може різко погіршитися. Подолання насильства за гендерною ознакою несе моральну відповідальність, також існує певна економічна складова у вирішенні цього питання. Вісім із десяти жінок відзначили, що домашнє насильство негативно вплинуло на їхній професійний розвиток. Країна, яка не вирішує питання подолання домашнього насильства, є країною, яка не піклується про свій економічний розвиток і не сприяє своєму позитивному майбутньому», – резюмував Хайме Надаль.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---