«Долю передають наверх»: як у Нацгвардії та ЗСУ з солдатів вимагають гроші

Наприкінці минулого тижня, 27 січня, у Дніпрі на заводі «Південмаш» солдат Національної гвардії України Артемій Рябчук відкрив вогонь по варті Нацгвардії. В результаті загинули п’ять людей, ще п’ятеро було поранено.

Після трагедії з’явилася інформація, що її могли спровокувати нестатутні стосунки. Це стверджує батько 19-річного солдата Мансура Вержаковського, який загинув за загадкових обставин у 2018 році саме в цьому підрозділі силової структури. Офіційно його смерть була оголошена самогубством, але батько упевнений – сина вбили. Він також розповів, що напередодні загибелі мав конфлікт зі старшими, які вимагали гроші.

«Щодо Рябчука скажу так – можете мене проклинати, але я вважаю, що нашого сина вбили, а Рябчук спрацював на випередження – щоб не «грохнули» його. Звичайно, ми співчуваємо сім’ям, родичі яких загинули під час стрілянини. Нехай вони мене вибачать за мої слова. Але подивіться ще раз уважно відео: він недарма повертався добивати деяких людей – саме вони його і цькували. Впевнений, Рябчука просто довели до такого стану», – каже батько.

Як з’ясувала «Страна», побори та вимагання давно стали звичною справою не лише у Національній гвардії України, а й у Збройних силах.

Національна гвардія: незгодних б’ють ночами

Найпоширеніший спосіб поповнити гаманець начальства за рахунок підлеглих – той, про який розповіли батьки загиблого солдата НГУ Мансура Вержаковського.

Більшість солдатів-строковиків до призову зазвичай працевлаштовані, а підприємства, звідки пішли служити молодики, за законом повинні виплачувати їм середній розмір зарплати за весь час служби. Гроші їм перераховують на картки. Накопичення солдатів строкової служби давно стали додатковим заробітком «батьків-командирів» багатьох частин НГУ.

Найчастіше солдатів змушують знімати гроші з банкоматів і передавати командирам готівкою. Способів добитися бажаного у командирів багато: від найдавнішого «примусимо служити за статутом» до морального цькування та побиття.

Якщо врахувати, що підрозділи Національної гвардії України, на відміну від ЗСУ, здебільшого формуються із солдатів-строковиків, йдеться про десятки та сотні тисяч гривень, які привласнюють командири цього силового відомства.

За словами батька загиблого солдата НГУ Мансура Вержаковського, строковики, які зазнали вимагань і цькування, вважають за краще мовчати, побоюючись переслідувань з боку начальства.

У цьому також переконалася «Страна», поспілкувавшись із декількома бійцями Національної гвардії: всі солдати попросили не називати їхніх імен.

«Одразу після приїзду в частину Нацгвардії молодих солдатів починають обробляти психологічно солдати-контрактники та сержанти. Мовляв, кожен із молодих, які продовжують числитися на роботі у себе на батьківщині, зобов'язаний здавати по тисячі-другій гривень старшим щомісяця. Гроші нібито йдуть на «потреби підрозділу». Також потрібно віддати «для частини» половину матеріальної разової допомоги у 3800 гривень, яку за законом про призов на строкову службу виплачує кожному солдату держава. Незгодних починають пресувати, доки ті не дають гроші. Способів купа. Можуть довбати за статутом, тоді будеш ходиш у варту добу через добу, хоч це і незаконно. Або скеровують на найважчу і брудну роботу: вантажиш вугілля або ящики на складі. Все це робиться з відома і за прямою вказівкою офіцерів, які збирають гроші. Виконавці – контрактники та сержанти. Розмір поборів з солдатів різний, все залежить від «хотілки» безпосереднього начальника, який передає частку вищому начальству, аж до командира частини», - розповів солдат строкової служби НГУ Максим В.

Схожі історії розповіли ще троє нацгвардійців. Єдина відмінність у розповіді – розмір відрахувань із зарплатних карт начальству. Наприклад, за словами старшого солдата НГУ Костянтина Р., у його частині начальство вимагає по 50 відсотків «цивільних» зарплат.

У разі, якщо солдат-строковик не був працевлаштований і не отримує зарплату, начальство вимагає віддавати на якісь «потреби» військовій частині майже половину солдатської зарплати – півтори сотні гривень.

«Побори в Нацгвардії відбуваються на кожному кроці. За законну десятиденну відпустку треба заплатити ротному п’ятсот гривень. За звільнення на день виклади сотню. Якщо попався на порушенні служби (припустимо, заснув у караулі або в патрулі пішов на десять хвилин з маршруту), заплати пару сотень гривень», – розповів один із солдатів.

На думку бійців НГУ, система поборів добре відома всім офіцерам Нацгвардії. І веде на самий верх, до командування, яке, на їхню думку, покриває побори і цькування солдатів.

Читати ще: «Нашого сина вбили, а Рябчук спрацював на випередження», – батько солдата, який загинув після тортур у тій же військовій частині

Тим часом у відкритому реєстрі судових рішень міститься лише одне кримінальне провадження щодо вимагання із зарплатних карток у солдатів-строковиків у підрозділах НГУ.

Відповідно до судової справи № 344/9900/17 у кримінальному провадженні № 1-кп/344/369/18, у 2017 році капітан полку Національної гвардії імені Семена Височана в/ч 1241 в Івано-Франківську отримав з солдатів кілька тисяч гривень. Офіцер вимагав гроші з нацгвардійців за «зальоти» по службі: нібито ті вживали наркотики у військовій частині. Цікаво, що капітан-рекетир заявив на суді, що витрачав отримані від солдатів гроші на «канцелярські потреби» підрозділу. Він відбувся досить м’яким покаранням у вигляді штрафу у 25 тисяч гривень і на два роки був усунений з посади.

Втім, за інформацією «Страни», офіцер залишився служити і був переведений до іншої частини.

Але, повторимося, здебільшого солдати, побоюючись помсти командирів та контрактників, просто не повідомляють нікому про побори.

ЗСУ: вимагання на «общак» та штрафи за «зальоти»

За словами колишнього солдата ЗСУ Сергія Копаненка, побори та вимагання процвітають і в українській армії.

«В артилерії батальйону ЗСУ «Донбас» постійно збирали з бійців гроші на якийсь «общак». А також на фарбування техніки та озброєння. Таке саме відбувається і в інших частинах», – зізнався Сергій Копаненко.

Дружина ще одного бійця української армії також розповіла про здирство грошей на якийсь «общак».

«По п’ятсот гривень із солдата щомісяця збирають ротні. Якщо не здаєш, починаються великі проблеми по службі. Незгодних цькують, доводять до крайнощів. Ніхто з службовців у цьому не зізнається для преси під своїм ім’ям – у частині він стане ізгоєм. Тому мовчать, людям ще служити та служити», – розповіла мешканка Краматорська Ірина.

Як з’ясувалось, у багатьох підрозділах ЗСУ гроші з підлеглих начальство збирає на «общак». Який, за словами командирів, призначений на деякі витрати на потреби підрозділів.

«Общак є в будь-якій частині. Це така чорна каса, на яку скидаються всі солдати та сержанти. Контролює «общак» командир роти або батальйону. Кожен солдат має здавати від 300 до 500 гривень на місяць. Гроші фактично не підконтрольні нікому. За словами всіх без винятку командирів-утримувачів «общаку», вони витрачаються на додаткові закупівлі продовольства, закупівлі запчастин і витрати обладнання або спорядження, які не можна провести офіційно... Звичайно, більшу частину грошей витрачають на себе командири, це всі знають. Але якщо не здасиш гроші в «общак» - одразу у чорний список. Служити спокійно не дадуть, станеш винним у всьому, аж до вбивства Кеннеді», – зізнався колишній солдат-строковик з Одеської області Юрій Кирилов.

Окрім «общака», у ЗСУ командири мають й інші способи нажитися на грошах підлеглих.

На відміну від Національної гвардії, більшість солдатів ЗСУ служить за контрактом. Тому способи отримати данину від підлеглих у командирів ЗСУ інші. Найпоширеніші маскуються у ЗСУ під терміном «штрафи за зальоти».

«В армії залітають майже всі контрачі. Найчастіше за алкашкою чи наркотою. За контрактом служать різні люди, найчастіше ті, хто не знайшов себе у звичайному житті. Приходять п'яниці або реальні наркомани. На медичних комісіях заплющують очі на такі речі – недобір по особовому складі серйозний. Тому «зальотчики» – це дійні корови в армії. Бухнув горілки на службі, засік командир – заплати йому п’ятсот-тисячу гривень. Курнув трави в наряді або у відрядженні в ООС, заплати тисячу-дві гривень командиру в кишеню. Можеш залітати хоч кожен день – головне, щоб гроші на штрафи були. Окрім цього, штрафують і за втрати. Наприклад, втратив або зіпсував інструмент казенний або обладнання – заплати штраф. За гроші не призначатимуть службове розслідування. Інструмент чи спорядження просто спишуть, про зальот не доповідатимуть» - розповів офіцер ЗСУ.

Також, за словами офіцера, вимагання у прихованій формі практикуються у ЗСУ у всіх службах. Наприклад, за відпустку або за виплату законної надбавки необхідно «віддячити» безпосередньому начальству. Якщо солдат відмовляється, то проблем на службі не уникнути.

Нагадаємо, близько 4 години ранку 27 січня в Дніпрі на території Південного машинобудівного заводу 20-річний нацгвардієць Артемій Рябчук відкрив вогонь з автоматичної зброї по варті військовослужбовців НГУ. В результаті загинули 5 людей, у тому числі жінка-працівниця заводу, ще 5 отримали поранення. Зловмисник зі зброєю та набоями зник.

Правоохоронці затримали нацгвардійця у Підгородньому Дніпропетровської області.

Рябчуку повідомили про підозру за ст.115 (умисне вбивство), ст. 408 (дезертирство), ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцями зброї та бойових припасів) ККУ.

28 січня Кіровський райсуд Дніпра обрав запобіжний захід Артемію Рябчуку – тримання під вартою у СІЗО №4 на 60 днів без права внесення застави. А командування військової частини Національної гвардії у Дніпрі, де 27 січня відбулося масове вбивство, звинуватили у низці серйозних злочинів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---