Добудова Волинської філармонії: пропонують залучати кошти ДФРР

Волинська обласна філармонія лишається єдиною філармонією в Україні, яка не має концертного залу. Яким чином можна зрушити з мертвої точки питання розбудови філармонії, радилися депутати обласної ради.

Про це йшлося під час дня депутата обласної ради 18 вересня.

Обранці обласної громади оглянули низку об’єктів комунальної власності. Так, проінспектували будівлю Волинської філармонії, що на проспекті Волі, 46. Як розповів директор філармонії Сергій Єфіменко, будівля колишньої автостанції зведена у 1965 році, з 1987 року її використовує філармонія, яка раніше працювала у будинку поблизу ЗОШ №1.Волинська філармонія – єдина філармонія в Україні, яка не має власного концертного залу. Ціною великих зусиль трудового колективу вдалося лише частково пристосувати для забезпечення репетиційної роботи мистецьких колективів, збереження костюмів, технічного обладнання та утримання автотранспорту. За радянських часів планували розбудувати філармонію з добудовою концертного залу на півтори тисячі місць. З цією метою в 1990 році Московський архітектурний інститут імені Б.С. Мєзенцева виготовив всю проектно-технічну документацію та макети добудови концертного залу (досі зберігаються), а початком будівництва було визначено 1991 рік. Величезна будівля мала містити два зали, кафе, підземний гараж. Втім, цей проект залишився на папері.Сучасне приміщення філармонії, хоча і має достатню площу та значну кількість невеликих кімнат, проте, не відповідає загальноприйнятим нормам щодо репетиційної роботи великих творчих колективів, проведення зведених та генеральних прогонів концертів.

Щороку колективи філармонії проводять приблизно 400 концертів, більша частина яких призначена для лучан та гостей обласного центру. У 2018 році власні доходи філармонії від наданих послуг становили 1,872 мільйона гривень а на її концертах побували 93 тисячі глядачів.

Автогосподарство філармонії налічує 20 транспортних одиниць, 15 з яких виготовлені ще за радянських часів. Проте, весь автотранспорт філармонії знаходиться в рухомому і задовільному стані, адже це єдиний спосіб доїхати на концерт до глядача.Як продемонстрував директор філармонії, у центрі найбільшого залу (хореографічного класу) розташовані дві несучі залізобетонні колони, що підтримують стелю філармонії, і які є постійною загрозою можливого травматизму артистів балету під час танцю. Раніше це приміщення було залом для продажу квитків.

У хоровому класі, де займаються 36 артистів хору – занизька стеля, що зумовлює погані акустичні характеристики та неможливість досягти належного хорового звучання.

Найголовнішою проблемою лишається відсутність власного концертного залу, що заважає повноцінно планувати регулярні концерти хоча би на рік вперед, відволікає значну частину коштів на оренду інших залів, придбання пального, ремонт автотранспорту, значно зменшує кількість потенційних концертів за участю гастролюючих солістів та оркестрів, від чого страждають як потенційні глядачі, так і потенційні доходи філармонії.

Щороку Волинський хор об’їжджає декілька обласних центрів за власні кошти, не просячи коштів в обласної ради. Попри те, що заклад не має власного концертного залу,він має пересувний сценічний комплекс розміром всім на вісім метрів, який купили за кошти доходів, отриманих від концертної діяльності. Будівництво концертного залу дозволило б розвантажити зали Палацу культури міста Луцька та облмуздрамтеатру.



Окрім того, нині багато концертів проходять повз Луцьк, позаяк у місті немає належних залів. Так, в облмуздрамтеатрі немає акустики та відсутнє кондиціонування повітря, зал палацу культури надто малий, а «Промінь» тепер не має великої сцени розміром 15 на 15 метрів, де можна було приймати навіть найбільші колективи, сцену зменшили до п’яти метрів. Місту бракує сучасного, відповідно технічно оснащеного концертного залу, адже наразі Луцьк не може приймати опери, великі танцювальні колективи.

Депутатам продемонстрували ескіз реконструкції будівлі філармонії з будівництвом концертного залу на 500 місць. Найголовніше, мовляв, багатофункціональна сцена, сучасне світло, звук тощо. Зал можуть добудувати просто на схилах від проспекту Волі. Нова будівля може містити прес-центр, конференц-зал, фуршетний зал, камерний зал, студію звукозапису. Від того, що саме міститиме будівля, залежатиме кошторис. Сергій Єфіменко відзначив, що філармонія повинна бути окрасою міста.

Оглянули депутати і клас, в якому займається камерний оркестр «Кантабіле». Приміщення для такого оркестру з 20 осіб має бути хоча б втричі більшим, тому що інструменти повинні мати акустичні можливості. Працює тут і вокалістка, яка також повинна бачити глибину свого голосу.

Керівник колективу Товій Рівець відзначив, що рейтинг камерного оркестру підвищився і до нього звертаються вже європейські солісти. Цього року камерний оркестр «Кантабіле» став єдиним колективом у західній Україні, який отримав жезл Йоганна Себастьяна Баха. Проблема відсутності концертного залу, з його слів – епохальна проблема. На базі колективу «Кантабіле» оркестр збільшується до 50 людей. Для того, щоб задовольнити європейських музикантів і публіку інших міст, оркестр доводиться збільшувати. Наявне приміщення надто тісне та задушливе, а робота музиканта вимагає максимальної віддачі та психологічних сил.Голова облради Ірина Вахович зазначила, що вже обговорювали варіант часткового використання дл філармонії приміщень коледжу культури та мистецтв та інших локацій, наприклад, драмтеатру. Розробка проектно-кошторисної документації для розширення будівлі потребує виділення коштів. Після виготовлення ПКД проект може претендувати на фінансування з державного фонду регіонального розвитку. Добудова може коштувати 12-150 мільйонів гривень, приблизно, як будівництво сільської школи на 250 учнів. Голова Волиньради запевнила, що депутати лобіюватимуть фінансування добудови філармонії з коштів ДФРР.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---