«Для мене це – спасіння»: переселенка з Києва допомагає волонтерам у Луцьку
Олександра Носенко переїхала до Луцька з Києва. Бабусі – 81 рік. Вона народилася під час Другої світової війни. Нині вирішила допомагати волонтерам, щоб заспокоїти нерви та зробити свій внесок у майбутню перемогу.
До Луцька жінка приїхала разом із донькою, кроликом та котом, пише Суспільне.
Олександра Носенко розповіла: добре пам'ятає післявоєнне дитинство.
«Новини дивитись несила – увесь час зринають дитячі спогади, – каже пенсіонерка. – Я десь в п'ять років уперше дізналась, що таке цукор. Раніше була така крупна сіль і ми її як льодяники смоктали. А вчились писати на полях газет. Смак несмачних страв, бо не було з чого готувати, пам’ятаю досі. Хочеться, щоб цього більше ніхто ніколи не відчував».
У Луцьку жінка – понад тиждень. Щоб відволіктися від спогадів і тривоги, вирішила доєднатися до волонтерської організації. Разом з іншими кухарями Олександра Іванівна виготовляє солодощі для захисників України та тих, хто був змушений покинути домівку. Чистить овочі, загортає солодкі кекси.
«Для мене це – спасіння, щоб не завантажувати себе негативом постійно, а тут знаєш, що робиш добре діло», – каже пенсіонерка.
Кухня волонтерів з міжнародної організації «Їжа життя» працює щодня, каже її керівник Віктор Скороход.
«Втілюємо цей проєкт більш як рік. Передаємо в лікарню психіатричну. А зараз щодня готуємо ці от смачні солодкі кекси і розповсюджуємо у волонтерські організації, які відправляють їх по всій Україні», – розповів чоловік. За день волонтери випікають 600-750 кексів.Після випічки усі можуть взяти по кілька кексів з собою. Бере їх і Олександра Іванівна. Каже: занесе доньці, бо та ходить на кухню не щодня. Лариса Кириченко – художниця – реставраторка. Через поспішний переїзд з Києва жінка не змогла взяти професійні інструменти.
Нині пенсіонерка мріє узятися за городництво. Із собою взяла насіння.
«На зло ворогам поїду і буду садити город», – каже переселенка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
До Луцька жінка приїхала разом із донькою, кроликом та котом, пише Суспільне.
Олександра Носенко розповіла: добре пам'ятає післявоєнне дитинство.
«Новини дивитись несила – увесь час зринають дитячі спогади, – каже пенсіонерка. – Я десь в п'ять років уперше дізналась, що таке цукор. Раніше була така крупна сіль і ми її як льодяники смоктали. А вчились писати на полях газет. Смак несмачних страв, бо не було з чого готувати, пам’ятаю досі. Хочеться, щоб цього більше ніхто ніколи не відчував».
«Для мене це – спасіння, щоб не завантажувати себе негативом постійно, а тут знаєш, що робиш добре діло», – каже пенсіонерка.
Кухня волонтерів з міжнародної організації «Їжа життя» працює щодня, каже її керівник Віктор Скороход.
Нині пенсіонерка мріє узятися за городництво. Із собою взяла насіння.
«На зло ворогам поїду і буду садити город», – каже переселенка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У лікарні зупинилося серце воїна з Волині Михайла Березного
Сьогодні 13:59
Сьогодні 13:59
Директорку музею у Луцьку провели на заслужений відпочинок
Сьогодні 13:01
Сьогодні 13:01
У ПП Дорогуськ – Ягодин відновили пропуск транспорту
Сьогодні 12:03
Сьогодні 12:03
Передала наркотики в маслі та розповсюдила порносвітлини: на Волині матір чотирьох дітей посадили на шість років
Сьогодні 10:37
Сьогодні 10:37
У Федерації легкої атлетики Волині – новий очільник
Сьогодні 09:39
Сьогодні 09:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.