Давні гробниці ірландської королівської родини виявилися не тим, чим їх вважали раніше. Дослідження

Археологи довгий час припускали, що гробниці кам'яного віку в Ірландії було побудовано для королівської сім'ї. Однак новий аналіз ДНК 55 скелетів, знайдених у цих 5000-річних могилах, припускає, що гробниці побудували для громади, а не для правлячої династії.

Як пише УНІАН з посиланням на Live Science, у період неоліту в Ірландії, який тривав приблизно з 3900 до 2500 року до н. е., люди будували мегалітичні пам'ятники – великі кам'яні споруди, які містили людські кістки та кремовані останки. Хоча пам'ятники чітко позначали поховання, археологи сперечалися про те, кого було поховано у них і чи слугували гробниці іншим цілям.

Важливо, що ранні дослідження ДНК показали, що люди, які побудували ці пам'ятники, були ранніми хліборобами, які пасли худобу та вирощували зерно. Вчені також дійшли висновку, що ці гробниці було побудовано для стародавніх елітних династій із кровозмісними шлюбами. Але дослідження, опубліковане в Cambridge Archaeological Journal, припускає, що археологи могли помилятися щодо особистостей людей, похованих у гробницях, та їхніх стосунків.

Читати ще: У Єгипті знайшли королівську гробницю, якій понад 3500 років

Замість того, щоб бути королівськими гробницями, мегалітичні пам'ятники могли бути місцями, де люди збиралися разом у різні пори року, щоб працювати, бенкетувати і ховати своїх мерців, повідомив провідний автор дослідження Ніл Карлін, археолог з Університетського коледжу Дубліна. Припускають, що це суспільство побудувало гробниці після значного відходу від чотирьох століть простіших похоронних практик.

Цікаво, що археологи ідентифікували чотири різні типи стародавніх поховань в Ірландії, включно з трьома простими типами, які використовували на початку неоліту, і четвертим типом, званим коридорною гробницею, що виникла приблизно в 3300 році до н. е. Прохідні гробниці складалися з великого круглого кургану, в який входили через кам'яний коридор.

Читати ще: У Єгипті знайшли гробницю фараона Тутмоса II

Карлін і його команда зазначили, що більшість людей, похованих у коридорних гробницях, не мали тісних генетичних зв'язків. З огляду на це дослідники написали: «Ми не можемо сказати, що ці гробниці були останніми місцями спочинку династичної лінії, яка обмежила доступ до поховання в цих гробницях для своїх родичів».

За словами вченого, оскільки мегалітичні пам'ятники були важливими для людей неоліту, вони не обов'язково були пов'язані з біологічними стосунками, а дослідники хотіли розвинути глибше розуміння змін у спорідненості протягом неоліту. Уважно вивчивши докази ДНК і тонкі відмінності в похованнях протягом усього періоду неоліту, вчені виявили значний зсув після перших чотирьох століть землеробства в Ірландії.

Читати ще: У стародавній гробниці виявили моторошний ритуал жертвопринесення близьких родичів

У ранньому неоліті невеликі, простіші гробниці паралельні в генетичній роботі, яка показала, що існували більш дрібні спільноти з більш тісними біологічними зв'язками. У пізніший неолітичний період, коли будували більші коридорні гробниці, більшість похованих там людей були відносно різноманітними і більш далекими родичами, як показав аналіз ДНК.

«Ми стверджуємо, що це відображає те, як споріднені групи, що використовували ці гробниці, взаємодіяли в ширшому масштабі і частіше народжували дітей з іншими людьми з цих розширених спільнот», – зазначив Карлін.

Дослідники припускають, що кластери коридорних гробниць у неолітичній Ірландії показують, що розрізнені групи людей могли збиратися разом сезонно, щоб брати участь у церемоніальних заходах разом. Замість того, щоб розглядати неолітичний період як період правління могутніх династій, вчені розглядають його як більш рівноправне суспільство.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---