Чим живуть українські скаути

«СКОБ» – вітаються пластуни і подають ліву руку. Їхнє привітання означає сильний розумом і тілом, красний душею, обережний у замислах і планах, бистрий у думці та справах. Такими вони прагнуть бути, а в організації пластуни розвиваються духовно і фізично.

Головний акцент у Пласті – національно-патріотичне виховання через ігри та забави. Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини № від №50 (98) від 21.12.2017.

Організація, яка вчить бути патріотом

Першу скаутську присягу українські пластуни склали ще в 1912 році – всього через п’ять років по тому, як британський воєначальник Роберт Баден-Павелл заснував скаутський рух.

Пласт, відомий як національно-патріо­тична організація, заявляє про свою відмежо­ваність від політики та позаконфесійність. Виховання молоді відбувається на засадах християнської моралі, в таборах є ранкові молитви, однак ходити чи не ходити до котроїсь церкви – справа самої дитини та її батьків.

Дарина Панас із Луцька – пластова виховниця. Дівчина навчається в 11 класі Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука. Вона каже, що у Пласт її восьмирічною віддав тато.

«Батько завжди хотів бути пластуном, але в радянські часи у Луцьку організації не було. Тому віддав сюди мене. І я йому дуже вдячна, – каже дівчина. – Бо у 14 років я вже вчилася втілювати проекти, організовувати благодійні акції та табори. Це дуже серйозно, на мені була велика відповідальність. Я розуміла, що просто не можу підвести людей. Тепер знаю, як організовувати благодійні акції та тренінги. Пластуни мають дуже багато практики, вони навчаються багатьох речей, яких не навчать у школі. Жити в суспільстві мене школа не навчила. Але навчив Пласт».

На Волині Пласт було засновано у 1922 році. Нині в Луцьку нараховується близько 150 його членів. Тут виховують молодь, яка вірить в Україну та позиціонує себе як патріоти. Найбільша станиця Пласту в Україні – у Львові. На жаль, на Волині ситуація гірша.

«У наших селах та містах є люди, які знайомі з ідеєю Пласту і прагнуть розвинути його у своїх населених пунктах. Це можливо. Але кільком людям це зробити важко. Кожен пластун має пройти навчання та вишкіл на пластову термінологію. Пластуном може бути кожен охочий, незалежно від віку, – каже Дарина Панас. – Наша організація виховує свідому молодь. Пласт вчить бути провідниками суспільства та чесними лідерами. Ми називаємо Пласт великою грою. Але в цій грі можна побачити чітку аналогію держави, та й загалом життя. Тут кожен має свої завдання і роль. Пласт виховує друзів, людей, які вміють підтримати. Організація вчить з раннього віку бути відповідальними, але не лише за себе, а й за інших».

Пластуни позиціонують себе як здорова молодь. Вони дбають про своє здоров’я та про здоров’я нації. Члени організації не вживають алкоголю, наркотичних речовин та зай­маються спортом.

Як відомо, Степан Бандера теж був пластуном, однак його взяли в організацію лише з третього разу. Він був надто кволий і не міг виконати фізичних нормативів. Але часи змінилися, і зараз у Пласті немає такого суворого відбору.

«У Пласті легко любити українське»

Дарина Панас переконана: Пласт – це відпочинок, друзі та всебічний розвиток.

«Члени організації вчаться влаштовувати різноманітні табори на природі, – каже дівчина. – Ми переймаємо від старших ідеологію та знання. Тут кожен може спробувати для себе щось нове. Наприклад, я в Пласті уперше дізналася, що таке рафтинг, та спробувала літати на параплані».

Кожен пластун має виконувати обов’язки: бути вірним Богові та Україні, жити за пластовим законом. Діти тут теж мають свої закони.

«У дітей є новацький закон, – каже Дарина. – Там є приписи: новак любить Бога і Україну, слухається батьків та пластових виховників, намагається щораз бути кращим, щодня робить добре діло та вдосконалюється».

Нині пластунам у Луцьку живеться не так вже й легко. Організація потребує державної підтримки, фінансування, аби втілити усі задуми. Переважно пластуни самі себе спонсорують, платять в організацію внески.

«Також маємо проблему з приміщенням, – зізнається Дарина. – Орендуємо невеличку кімнатку в Палаці учнівської молоді. Коли влаш­товуємо сходини, то усі не поміщаємося. Доводиться постійно шукати альтернативу, домовлятися з бібліотеками».

Дарина переконана: Пласт – ідеальний варіант для виховання патріотичної молоді. У цій організації все роблять не примусово, а зі згоди.

«У школі вчитель не завжди є для тебе другом. А виховник для малих пластунів – авторитет та друг. З ним можна усім поділитися, висловити свою думку, він не буде її спростовувати. У Пласті дуже легко бути патріотом, українцем. Це все доноситься правильно, в тонкій формі. Дитині нічого не нав’язують. Зав­жди є вибір.

Свого часу люди дуже багато зробили для Пласту. Вмирали за організацію. За українську ідею. Вони розвивали український дух, коли це було заборонено і каралося смертю. Зараз нас ніхто смертю не карає. Ідея патріотизму, націоналізму приходить з усвідомленням, коли ти бачиш, скільки усього було зроблено, щоб нині пластуни мали табори, сходини і все інше. У Пласті легко навчитися бути українцем, легко любити своє».

Дарина Панас не знає, як можна соромитися привітання «Слава Україні!».

«Ми живемо у своїй державі, українці гинуть, щоб ми спокійно жили в Луцьку, то як можна цього соромитися? Треба любити свою країну та прославляти її. Ми – українці й не маємо соромитися свого. Той, хто цього соромиться, нехай соромиться самого себе».

Дарина каже, що у Пласті вона звикла до уваги. Адже людям дивно бачити пластунів у формі.

«Бувало таке, що нас питали, чи ми піонери, – зізнається вона. – Є люди, які не розуміють, хто ми. Звісно, спочатку було некомфортно, але потім звикла. Навіть навчилася спокійно відповідати на якісь дуже неадекватні репліки. Пласт дав мені хороші навики роботи в команді, зокрема – вміти створити цю команду з різних людей, – каже дівчина. – Є лідери, що опікуються організаційними завданнями, а є інші учасники, яким до вподоби зосереджуватися на виконанні завдань у своїй професійній сфері. Важко створити цілісну команду, яка буде рухатися в одному напрямку і досягати спільних цілей, а Пласт допомагає це робити, інколи – в екстремальних умовах. У житті це дуже важливо».

Довідка. Пластуни вітаються словом СКОБ, яке зашифровує в собі «істотні прикмети доброго пластуна»: Сильно, Красно, Обережно, Бистро.

Пласт – найвідоміша, проте аж ніяк не єдина українська скаутська організація, заснована в 1911 році, яка налічує в Україні майже вісім тисяч членів. Входить до Національної організації скаутів України. 118 осередків Пласту діють у всіх областях України.

Організація ставить за мету всебічне патріотичне виховання молоді на засадах християнської моралі. Працює на волонтерських засадах.

Членство в Пласті ділиться на вікові категорії: пташата (від народження до 6 років), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). Виховну та адміністративну працю в Пласті здійснюють старші пластуни та пластуни-сеніори суто на волонтерських засадах.

Пласт діє також в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США.

Лілія БОНДАР

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---