Чим міграційна криза між Білоруссю та ЄС загрожує Україні та як готується відповісти Київ

Без згадки про Україну останніми днями не обходиться жоден аналіз критичної ситуації, що склалася на кордоні Білорусі та ЄС через наплив мігрантів, штучно спровокований білоруською владою.

Хоча Україна не входить до ЄС, куди прагнуть потрапити мігранти, вона має спільний з Білоруссю кордон довжиною 1084 км, нагадує Reuters. Причому, як визнають у РНБО, більша частина цієї ділянки українського держкордону не облаштована спеціальними загородженнями.

Потенційно це може зробити саме Україну новою проміжною метою міграційного потоку з Білорусі - не без додаткових зусиль режиму Олександра Лукашенка. Такі ризики обговорювалися на кількох засіданнях РНБО за участю президента Володимира Зеленського, які відбулися днями.

НВ зібрав головне, що відомо наразі про поточну реакцію та можливі дії України у відповідь на міграційну кризу.

Якою є ситуація на кордоні з Білоруссю зараз і що вже робить Україна

За даними української розвідки, зараз на території Білорусі перебуває до 15 тис. мігрантів, які мають намір намагатися потрапити до країн ЄС.

«За нашими розвідданими, вже 15 тис. біженців перебувають на території Білорусі. Більше того, зараз розгортається кампанія для того, щоб їх було якнайбільше, аби тиснути безпосередньо на Євросоюз», — заявив увечері 11 листопада секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов.

За його словами, більшість таких біженців потрапили до Білорусі у статусі «туристів».

Озвучені Даніловим цифри схожі на оцінки влади Польщі. За даними Павла Яблонського, заступника держсекретаря МЗС Польщі, зараз на польсько-білоруському кордоні зібралися 4−5 тис. осіб, тоді як загалом останнім часом через білоруські туристичні агенції в країну прибули літаками 15−20 тис. мігрантів.

За статистикою польської прикордонної служби, від серпня було здійснено понад 30 тис. спроб незаконного перетину кордону Польщі, причому понад половина з них (17,3 тис.) — у жовтні.

11 листопада стало відомо, що на тлі цієї ситуації кордон України з Білоруссю додатково захищатимуть 8,5 тис. військовослужбовців. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

За його словами, посилений режим прикордонного контролю забезпечать (додатково):

- 3 тис. прикордонників;

- 3,5 тис. військовослужбовців Національної гвардії;

- 2 тис. працівників Національної поліції;

- авіація МВС, зокрема 15 гелікоптерів (вони мають забезпечити мобільність і за необхідності доставляти правоохоронців та військовослужбовців на конкретні прикордонні ділянки).

Водночас, голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко повідомив, що наразі загрози для України з боку кордону з Білоруссю немає.

«Ситуація стабільна та контрольована, жодних загроз для України поки що немає. Однак наша служба разом із Нацполіцією та Нацгвардією відпрацьовує всі можливі сценарії для того, щоб убезпечити український кордон від можливої спроби прориву, штучно організованого натовпом мігрантів», — заявив 11 листопада Дейнеко у прикордонному районі Волинської області, який відвідав разом із Монастирським.

Потенційна загроза: до яких ризиків та як саме готується Україна

МВС і Держприкордонслужба визначили 10 ділянок кордону України з Білоруссю, де очікується масове скупчення мігрантів з білоруського боку. Саме ці ділянки посилені загони прикордонників, Нацгвардії та поліції найближчим часом патрулюватимуть особливо ретельно, пояснив глава МВС Денис Монастирський в ефірі програми Право на владу 11 листопада.

Головна мета таких мобільних груп — «не допустити масового прориву державного кордону», пояснив міністр. Він уточнив, що оперативну інформацію про місця скупчення мігрантів надаватиме розвідка.Крім того, за словами Монастирського, на засіданні РНБО обговорювалася ідея провести навчання з територіальної оборони у прикордонних з Білоруссю районах України. Монастирський заявив, що таку ідею підтримали президент Володимир Зеленський та міністр оборони Олексій Рєзніков.

Голова МВС пояснив, що він доручив керівництву Нацполіції «підняти всі суспільні формування з охорони громадського порядку та державного кордону, які є на цих територіях і мають право на носіння травматичної зброї».

«У нас таких [дозволів] видано понад 200 тисяч. Повинні бути відповідні реєстри. Ці люди мають бути скликані на навчання, які протягом найближчого місяця мають пройти біля українсько-білоруського кордону», — додав міністр.

МВС України також закликало мешканців прикордонних з Білоруссю районів виявляти пильність у зв’язку з потенційною міграційною кризою. Їм пропонують «інформувати правоохоронні органи про можливу появу незнайомих осіб у прикордонних районах».

«Ми бачимо, що ескалація цієї кризи може статися будь-якої миті. […] Нацполіція активно комунікує з населенням, попереджаючи про можливі проникнення окремих груп нелегальних мігрантів», — заявив перший заступник голови МВС Євген Єнін.Секретар РНБО Олексій Данилов додав, що найпроблемнішою точкою можливого прориву мігрантів влада України вважає місце перетину українського, польського та білоруського кордонів.

Саме тому він анонсував на 14 листопада проведення великої наради у Луцьку за участю кількох профільних міністрів Кабміну, а також дипломатів Польщі та Литви. «Будемо вирішувати питання, яким чином саме ми відповідатимемо на ці виклики. Виклики є досить непростими», — визнав Данилов.

Однак, уточнив він, українські силовики не відкриватимуть вогонь по нелегальних мігрантах у разі прориву кордону. За його словами, це категорично заборонено, а в українському законодавстві досі немає іншого покарання за порушення державного кордону, окрім адміністративного штрафу.

Чи може Україна прийняти близькосхідних мігрантів з Білорусі замість ЄС?

Це найсуперечливіше питання, яке обговорювалося в публічному просторі за останній тиждень. Привід для дискусії дав німецький парламентар Нільс Шмідт, представник Соціал-демократичної партії, яка перемогла на нещодавніх виборах у Німеччині. Як очікується, саме ця політсила невдовзі стане основою нової правлячої коаліції у ФРН.

В ефірі радіостанції Deutschlandfunk Шмідт 10 листопада озвучив ідею, що Німеччина може запропонувати Україні провести переговори про тимчасове розміщення мігрантів на її території. Депутат Бундестагу пояснив таку думку тим, що мігранти могли б перебувати в Україні на час розгляду заявок про надання статусу біженця в Німеччині. Шмідт заявив, що ЄС не може відкрити зовнішні кордони для тисяч нелегалів, які зібралися на кордоні з Білоруссю. А для розгляду їхніх заявок необхідна «упорядкована процедура», яка могла б бути організована за посередництва третіх країн, таких як Україна.

Однак в Україні Нільсу Шмідту відповіли досить різко, давши зрозуміти, що Київ не має наміру розглядати таку пропозицію. Олексій Данілов заявив, що озвучена в Німеччині ідея розглядалася на засіданні РНБО і на підсумковій пресконференції емоційно її розкритикував.

«У нас є пропозиція соціал-демократам Німеччини взяти собі додому [біженців], по два, по три, по п’ять. Якщо мало місця у Бундестазі, у них там є кабінети, нехай вони їх беруть до себе і нехай вони там перебувають, — заявив Данілов 10 листопада. — З якого переляку ми маємо їх [біженців] брати до себе, якщо німці про них повинні дбати? Дуже дивно, коли німці нам починають розповідати, що нам із цього приводу робити».Ще раз до цієї теми Данилов повернувся через день у телеефірі, присвяченому міграційній кризі. Він пояснив, що дозволив собі емоційно відповісти німецькому парламентарю, оскільки зіставив ситуацію із наслідками російської агресії в Україні.

«Чому мене обурило? Ми маємо на сьогоднішній день в країні 1 млн 473 тис. 603 внутрішньо переміщених особи, як ми їх сором’язливо називаємо. Насправді це біженці, це наші біженці після війни з РФ, — нагадав Данілов. — Ми як держава ще не змогли впоратися з ними, а нам [кажуть]: „Давайте, візьміть ще собі“? Ну треба якусь совість мати». Секретар РНБО також додав, що вважає аргумент про надання Україні допомоги від ЄС недоречним, оскільки «це не така вже й велика допомога».

«Велика допомога була б, якби в 2008 році німці й французи не ставили нам палиці в колеса і ми отримали б ПДЧ», — резюмував Данілов.

Гібридна атака влади Білорусі: як реагують українські дипломати

Низка держав ЄС (зокрема Польща та країни Балтії), а за ними і Єврокомісія заявили, що вважають «гібридною агресією» дії влади Білорусі, які сприяють організації потоків мігрантів та їх концентрації біля кордонів ЄС. Брюссель готує нові санкції проти білоруського режиму.

Аналогічної позиції дотримується і офіційний Київ, вважаючи «співучасницею» цієї кампанії ще й Росію. «Це штучна криза, яку підготували Путін спільно з Лукашенком для Євросоюзу», — заявив Данілов 11 листопада.

Це потенційний фронт, який не можна недооцінювати

Голова МЗС України Дмитро Кулеба, який цього тижня провів кілька днів із візитом у США, заявив, що українська сторона вже поділилася з американською доступними їй даними щодо ситуації на кордоні Білорусі, України та ЄС.

«Не лише Сполучені Штати поділилися своїм розумінням ситуації та ескалаційних зусиль, зроблених Росією [на кордоні України]. Ми також поділилися з нашими американськими партнерами деякими новими елементами, зокрема щодо ситуації в Білорусі. Це потенційний фронт, який не можна недооцінювати», — наголосив Кулеба на спільному брифінгу з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні.

Що ще важливо зробити Україні — думки експертів

Політолог Володимир Фесенко вважає, що Україна може скористатися погрозою Олександра Лукашенка перекрити газопровід Ямал-Європа у відповідь на новий пакет санкцій ЄС. Фесенко переконаний, що реальним джерелом такої енергетичної загрози Європі може бути Кремль, і пропонує Києву використати це як додатковий аргумент на свою користь.

«Річ у тому, що оператором білоруської ділянки цього газопроводу є „дочка“ Газпрому — ВАТ Газпром Трансгаз Білорусь. І дуже ймовірно, що це ще один спосіб шантажу Європи для того, щоб прискорити сертифікацію Північного потоку-2, — нагадує Фесенко. — У цих умовах можна ще раз нагадати, що є інший, надійніший маршрут транзиту газу до Європи — через українську трубу. Українське керівництво говорить про це постійно. І це маршрут, який не контролюється Газпромом та відповідає європейським правовим умовам».

Тому, вважає політолог, Київ має «жорстко наполягати на збереженні гарантованого (для ЄС) обсягу транзиту російського газу через Україну».

І тоді демарші Лукашенка не матимуть жодного значення. Зрештою, і юридично, і політично, й економічно це відповідає інтересам Європи, а не інтересам путінських контрагентів у ЄС», — резюмує Фесенко.

А Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, нагадує, що всупереч різким заявам Олексія Данілова, Україні «важливо вміти грати в дипломатичну гру» в період поточної міграційної кризи.

«З ЄС та впливовими країнами ЄС потрібно вміти грати у дипломатичну гру. І розраховувати, які потенційні бонуси і виграш може отримати Україна, як піде на певні домовленості. Порівняти затрати, ресурси й незручності, які будуть, з тими бонусами, які можна отримати. Дипломатичними, передовсім. Чи прорахували це? Навряд», — вважає Золкіна.

Крім того, вона заявила, що на місці української влади передусім думала б не про ЄС та Німеччину, а про Польщу — «нашого сусіда, з яким у нас є серйозні проблеми у двосторонніх відносинах».

«Так, друзі, страждає поки що передовсім Польща. Та, з якою ми разом проти російського впливу, але з якою на двосторонньому рівні у нас достатньо прохолодні відносини. І дати фори цим відносинам, навіть перезавантажити їх зараз, коли Польщі потрібна допомога — це хороший шанс для української влади добитися того потепління у відносинах з Польщею, яке ніяк не виходило останні п’ять років», — вважає Золкіна.

За її словами, така співпраця не обов’язково означає, що Україна має погодитися розмістити в себе біженців, як запропонував представник німецької СДПН.

«Ні, але включитися в переговори, стати учасником антикризових консультацій — як мінімум», — переконана Золкіна, пропонуючи «терміново налагоджувати контакт з Варшавою».

«[Варто] пам’ятати, що така сама ситуація завтра з легкістю буде організована на білорусько-українському кордоні. І це буде винятково наша проблема», — попереджає експертка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---